про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 листопада 2020 р. Справа № 120/6145/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Так, згідно з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Аналіз викладених положень свідчить про те, що позивач зобов'язаний обґрунтувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги на підставі належних та допустимих доказів.
Водночас, додавши до позовної заяви копію трудової книжки, представником позивача не надано копії всіх сторінок, зокрема 8-9 та 12-13.
Відтак, необхідно надати належним чином завірену копію трудової книжки позивача.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102 грн.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2020 року для фізичних осіб ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 840,80 грн.
При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено 1 основну вимогу та 1 похідну, відтак за подання даного адміністративного позову позивачеві слід сплатити 840,80 грн.
Як випливає із матеріалів позовної заяви позивачем долучено до матеріалів квитанцію №0.0.1744475050.1 від 21.06.2020 на суму 841,00 грн.
Згідно програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 20.07.2020 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії і, квитанція №0.0.1744475050.1 від 21.06.2020 була долучена до зазначеного позову.
Ухвалою суду від 24.07.2019 у справі №120/3474/20-а позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.
Разом з тим, при поданні адміністративного позову у даній справі позивачем не надано доказів повернення судового збору у справі №120/3474/20-а.
Відтак, суд не може взяти до уваги квитанцію №0.0.1744475050.1 від 21.06.2020, оскільки, судовий збір сплачений за подання іншого адміністративного позову.
Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір" та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн.
Щодо терміну звернення до суду, слід зазначити наступне.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачка оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.02.2020.
При цьому, з даним позовом звернулась 29.10.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Обставини, які вказують на поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, що підтверджують неможливість звернення до суду у встановлений законом строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Водночас, щодо аргументів представника позивача, що з первісним позовом позивачка звернулася в межах встановленого строку, однак ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №120/3474/20-а позовну заяву повернуто, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.07.2020, при цьому отримала вказані ухвали особисто лише 23.10.2020 у канцелярії Вінницького окружного адміністративного суду, то суд відноситься до них критично.
Так, судом встановлено, що копія ухвали від 24.07.2020 у справі №120/3474/20-а направлялася 28.07.2020 на електронну адресу позивача та представника позивача, що вказані у позовній заяві, про що складено секретарем судового засідання довідку. Крім того, секретарем судового засідання складено довідку, про те, що підтвердження від позивача не надійшло. Відтак, оскільки ухвала без руху від 24.07.2020 у вказаній справі залишилася невиконаною, ухвалою від 13.08.2020 позовну заяву повернуто заявнику.
Поряд з цим, ухвала від 13.08.2020 у адміністративній справі від №120/3474/20-а разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами направлялася на адресу, яка була вказана у цій же позовній заяві представником позивача, однак конверт з поштовим вкладенням повернувся на адресу суду 04.09.2020.
У свою чергу, звертаю увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
При цьому, у розумінні КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Матеріали справи свідчать про те, що заявник не виявив «необхідної старанності», щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі «Крастьо Дамґянов проти Болгарії» (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)).
Відповідна правова позиція щодо подібної ситуації (належного повідомлення сторони) викладена в постанові ВС від 08.08.2019.
В силу ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, суд вважає за необхідне надати позивачу час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами підтвердження поважності причин такого пропуску.
Частиною 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- надання належним чином завіреної копії трудової книжки позивача;
- надання доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову;
- надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович