м. Вінниця
02 листопада 2020 р. Справа № 120/5655/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про скасування постанови
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, позивач) звернулось в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 28.09.2020 ВП №59283797.
Заявлені вимоги обґрунтовані протиправністю, на думку позивача, постанови державного виконавця від 28.09.2020 ВП №59283797 про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №120/4576/18-а про зобов'язання пенсійного фонду провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач зазначає, що Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області добровільно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром, внаслідок чого розмір пенсії склав: з 01.03.2017 - 18851,98 грн.; з 01.03.2018 - 25760,66 грн.; з 01.03.2019 - 25774,61 грн. та з 01.03.2020 - 25841,26 грн.
Згідно з протоколом ОР905090177395 за період з 01.03.2017 по 17.04.2019 (до набрання рішенням законної сили ) стягувачу нараховано - 245939,10 грн. Виплата донарахованих сум здійснюється стягувачу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Донараховані ОСОБА_1 кошти в сумі 245393,10 грн. за період з 01.03.2017 по 17.04.2019 залишаються невиплаченими, оскільки така заборгованість включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Фактично, залишилась невиконаною лише частина цього рішення, щодо якого існував окремий порядок його виконання.
В той же час, на переконання позивача, скасування з 22.07.2020 в судовому порядку п. 1, 2 Порядку № 649 не покладає обов'язку на Головне управління ПФ щодо здійснення ОСОБА_1 одночасної виплати нарахованих сум та не впливає на виконання судового рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 , оскільки правовідносини між сторонами виникли в період дії вказаного Порядку.
Крім того, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії стягувача без обмеження її максимальним розміром саме з 01.03.2017, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром при здійсненні подальших перерахунків, дане питання не розглядалось і відповідно рішення не несе таких зобов'язань.
З огляду на це, Головним управлінням застосовано норми абзацу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Таким чином, позивач вважає, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а виконано ним в межах покладених судом зобов'язань, про що письмово повідомлено відповідача. На підставі викладеного позивач просить задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою суду від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у письмовому провадженні.
Також, вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59283797.
На виконання вимог суду від відповідача надійшли витребувані судом докази, а також відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що постанова від 28.09.2020 про накладення штрафу є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Зауважує, що оскільки боржником рішення Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 120/4576/18-а в частині виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром не виконано в повному обсязі без поважних причин, тому державним виконавцем 28.09.2020 було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у відповідності до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому відповідач вважає, що судом при прийнятті рішення у справі №120/4576/18-а досліджувалось питання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, при цьому суд зазначав, що згідно з абз. «в» п. 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Із наведеного слідує, що законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня. В той же час, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Крім того, пунктом другим розділом II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911 -VIII від 24.12.2015 визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року. Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що пенсія позивачу була призначена ще у 1995 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» від 21.07.1992 за №418, суд прийшов до висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, є неправомірним.
Таким чином, на думку відповідача, залишення розміру пенсії ОСОБА_1 на рівні 2018 року без подальшого проведення перерахунку з 01.03.2019, 01.03.2020 є безпідставним та є грубим порушенням норм діючого законодавства при виконанні рішення суду.
На підставі викладеного, відповідач вважає, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу від 28.09.2020 №59283797 в сумі 5100 грн. була винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Ухвалою від 26.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 26.10.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1
29.10.2020 від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що вважає дії позивача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром протиправними, а адміністративний позов ГУ ПФУ у Вінницькій області не підлягає до задоволення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №120/4576/18-а відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Вінниця про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру пенсії при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017. Зобов'язано провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 р. без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
27.05.2019 судом в зазначеній справі видано виконавчий лист.
На підставі вказаного виконавчого документа, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвською О.М. від 06.06.2019, відкрито виконавче провадження ВП №59283797 щодо виконання судового рішення та надано боржнику строк (10 робочих днів) для надання відповіді та документального підтвердження щодо виконання рішення суду.
У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження 20.06.2019 ГУ ПФУ у Вінницькій області направлено на адресу державного виконавця лист № 1778-11-32-1/10 щодо виконання рішення суду згідно ВП 59283797, в якому зазначено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області добровільно виконано рішення суду в справі №120/4576/18-а, яке набуло законної сили, з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ №649 від 22.08.2018. Також зазначено, що доплата за період з 01.03.2017 по березень 2019 року буде проведена у відповідності до «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 після взяття судових рішень на облік у окремому реєстрі та після прийняття відповідно рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення зазначеної заборгованості. Вказали, що станом на 19.06.2019 інформація щодо внесення даного рішення суду до Реєстру, передбаченого Постановою КМУ №649 до Управління не надходила.
Як додаток до листа, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надано перерахунок розміру пенсії стягувача, розрахунок на доплату пенсії та витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
12.07.2019 стягувач ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовою заявою, в якій повідомив про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/4576/18-а виконано не в повному обсязі.
16.07.2019 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №6306/02.1-25/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 23.07.2019.
Листом від 22.07.2020 за №1892/11-32-1/10 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказало, що листом від 20.06.2019 №1778/11-32-1/10 вже повідомляло про добровільне виконання рішення суду та надавало підтверджуючі документи, а саме рішення №905090177395 від 22.05.2019 та виплатний протокол №905090177395.
Також боржник зазначив, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №120/4576/18-а вирішувались вимоги стягувача щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2017, тобто ті, які існували на момент вирішення розгляду справи по суті.
Відтак боржник вважає, що рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №120/4576/18-а виконано в повному обсязі в межах зобов'язань покладених судом.
Постановою від 05.08.2019 призначено головного спеціаліста сектору №2 відділу контролю за правильністю призначення, перерахунку і виплати адресних соціальних допомог і пенсій ОСОБА_2 спеціалістом у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №120/4576/18-а, вказано останній надати письмовий висновок щодо правильності перерахунку пенсії позивачем відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №120/4576/18-а, а саме чи правомірно боржник застосовує обмеження до максимального розміру стягувача з 01.03.2019.
Відповідно до звіту спеціаліста від 26.09.2019 №08-00-008-47968, вказано, що з 01.03.2019 року боржник продовжує обмежувати розмір пенсії стягувача. Оскільки обмежений розмір пенсії складає 14970 грн. і є меншим, ніж розмір пенсії виплачений в попередньому місяці, виплата продовжується в сумі 25760,66 грн., крім того спеціаліст зазначила, що у судовому рішенні не зазначено, що пенсію без обмеження слід виплачувати лише до 01.03.2019.
01.10.2019 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця щодо виконання рішення суду, щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 10.10.2019.
Листом від 10.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду виконане головним управлінням в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
26.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовою заявою, в якій повідомив про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/4576/18-а виконано не в повному обсязі. Тому просив вчинити дії з виконання рішення суду у повному обсязі та стягнути на його користь заборгованість у сумі 363693 грн.
28.05.2020 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №5572/2.3-22/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 05.06.2020.
Листом від 05.06.2020 №0200-0802-5/25260 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно вказало, що рішенням суду вирішувалось питання щодо виплати пенсії стягувачу саме з 01.03.2017. Таким почином, посилання стягувача на перерахунки пенсії з 01.03.2018, з 01.03.2019, з 01.03.2020 не можуть стосуватись даного виконавчого провадження. Доплата стягувачу за період з 01.03.2017 по квітень 2019 була виплачена відповідно до Порядку №649.
16.09.2020 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №8253/2.3-22/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 24.09.2020.
Листом від 24.09.2020 №0200-0802-5/44806 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказало, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а проведено перерахунок пенсії стягувача без обмеження максимальним розміром з 01.03.2017. Щодо розміру пенсії з 01.03.2019 зазначили, що позивач отримує пенсію в сумі 25774,61 грн., встановлену на виконання рішення суду без обмеження, в той час коли максимальне обмеження встановлене з 01.07.2019 на рівні - 15640 грн. Тобто, боржник своїм перерахунком ніяким чином не обмежив максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвською О.М. від 28.09.2020 в рамках виконавчого провадження №59283797 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф у розмірі 5100 грн., в зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, і зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу від 28.09.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
При цьому поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 28.09.2020 про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII саме із мотивів невиконання судового рішення без поважних причин, а саме, що з 01.03.2019 боржник продовжує обмежувати розмір пенсії стягувача виплачуючи її з 01.03.2019 в сумі 25774,61 грн. замість 31584,26 грн. та з 01.03.2020 року 25774,61 грн. замість 37399,88 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що у рішенні Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 №120/4576/18-а надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром саме з 01.03.2017, тобто, на думку боржника, предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром при здійсненні подальших перерахунків, дане питання судом не розглядалось і, відповідно, рішення не несе таких зобов'язань.
Щодо вказаних доводів позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до прийнятого Сьомим апеляційним судом рішення від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а та виданого на його виконання виконавчого листа зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано пенсійний фонд провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі протоколами перерахунку пенсії, з 01.03.2017 стягувачу проведено перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, внаслідок чого її розмір з 01.03.2017 склав - 18851,98 грн., з 01.03.2018 - 25760,66 грн., з 01.03.2019 - 25774,61 грн., з 01.03.2020 - 25841,26 грн.
Згідно з протоколом ОР905090177395 за період з 01.03.2017 по 17.04.2019 (до набрання рішенням законної сили ) стягувачу нараховано - 245939,10 грн. Виплата донарахованих сум здійснюється стягувачу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Донараховані ОСОБА_1 кошти в сумі 245393,10 грн. за період з 01.03.2017 по 17.04.2019 залишаються невиплаченими, оскільки така заборгованість включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Виплата пенсії з 01.03.2020 проводиться у розмірі - 25774,61 грн.
Судом встановлено, що 12.07.2019 стягувач ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовою заявою, в якій повідомив про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/4576/18-а виконано не в повному обсязі.
16.07.2019 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №6306/02.1-25/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 23.07.2019.
Листом від 22.07.2020 за №1892/11-32-1/10 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказало, що листом від 20.06.2019 №1778/11-32-1/10 вже повідомляло про добровільне виконання рішення суду та надавало підтверджуючі документи, а саме рішення №905090177395 від 22.05.2019 та виплатний протокол №905090177395. Також боржник зазначив, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №120/4576/18-а вирішувались вимоги стягувача щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2017, тобто ті, які існували на момент вирішення розгляду справи по суті. Відтак боржник вважає, що рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №120/4576/18-а виконано в повному обсязі в межах зобов'язань покладених судом.
01.10.2019 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця щодо виконання рішення суду, щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 10.10.2019.
Листом від 10.10.2020 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду виконане головним управлінням в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
26.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовою заявою, в якій повідомив про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/4576/18-а виконано не в повному обсязі. Тому просив вчинити дії з виконання рішення суду у повному обсязі та стягнути на його користь заборгованість у сумі 363693 грн.
28.05.2020 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №5572/2.3-22/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 05.06.2020.
Листом від 05.06.2020 №0200-0802-5/25260 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно вказало, що рішенням суду вирішувалось питання щодо виплати пенсії стягувачу саме з 01.03.2017. Таким почином, посилання стягувача на перерахунки пенсії з 01.03.2018, з 01.03.2019, з 01.03.2020 не можуть стосуватись даного виконавчого провадження. Доплата стягувачу за період з 01.03.2017 по квітень 2019 була виплачена відповідно до Порядку №649.
16.09.2020 на адресу органу пенсійного фонду надіслано вимогу державного виконавця №8253/2.3-22/3 щодо виконання рішення суду у справі №120/4576/18-а, зокрема зобов'язано позивача надати документальне підтвердження щодо повного виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №120/4576/18-а до 24.09.2020.
Листом від 24.09.2020 №0200-0802-5/44806 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказало, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а проведено перерахунок пенсії стягувача без обмеження максимальним розміром з 01.03.2017. Щодо розміру пенсії з 01.03.2019 зазначили, що позивач отримує пенсію в сумі 25774,61 грн., встановлену на виконання рішення суду без обмеження, в той час коли максимальне обмеження встановлене з 01.07.2019 на рівні - 15640 грн. Тобто, боржник своїм перерахунком ніяким чином не обмежив максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 .
При вирішенні даної справи, суд враховує, що в червні 2019 стягувач за виконавчим листом №120/4576/18-а ОСОБА_1 звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 17.04.2019. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Крім того, у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою від 24.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а.
Разом з тим, в ухвалі від 24.12.2019 Сьомий апеляційний адміністративний суд вказав: "Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №120/4576/18-а відповідачем не виконана.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача було надано суду докази, які підтверджують, що на виконання вищезазначеної постанови позивачу проведено перерахунок розміру пенсії, а саме рішення №905090177395 від 22.05.2019 та виплатний протокол № 905090177395 (а.с.135-144).
Із наданих відповідачем доказів вбачається, що за період з 01.03.2017 по 17.04.2019 позивачу нараховано 245939,10 грн. Виплата донарахованих сум здійснюється стягувачу з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду по даній справі, оскільки ним вчинені всі можливі залежні від нього дії по виконанню рішення суду.".
Крім того, варто зауважити, що відповідач у даній справі у червні 2020 року також звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 17.04.2019. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Відмовляючи у роз'ясненні рішення, суд зазначив, що подана представником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмільницький) заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як виконати рішення суду від 17.04.2019, що не є роз'ясненням його змісту.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що задоволення вимоги заявника про роз'яснення судового рішення, шляхом зазначення періоду, відповідно до якого необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок та здійснювати виплату пенсії позивача з 01.03.2017 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, призведе до зміни самого судового рішення та відповідно резолютивної частини рішення.
Між тим, в подальшому із заявою про встановлення порядку і способу виконання рішення державний виконавець до суду не звернувся.
В контексті даної спірної ситуації та встановлених обставин, суд зауважує, що здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов'язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом.
Питання, пов'язані з виникненням труднощів з виконання судового рішення чи його незрозумілістю, зокрема, вирішуються шляхом роз'яснення або встановлення способу виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що державний виконавець з огляду на свій правовий статус не може під час примусового виконання судового рішення давати правову оцінку змісту (суті) рішень суб'єкта владних повноважень, які прийняті останніми на виконання рішення суду, як критерію/умови належного виконання боржником судового рішення (щодо якого відкрито виконавче провадження).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №805/2174/17-а.
У випадку незгоди стягувача із порядком здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, накладення штрафів на пенсійний орган, жодним чином не захищає право особи та належить до дискреційних повноважень суду, яким було прийняте рішення.
Так статтею 383 КАС України передбачено визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, правозастосування даної норми ст. 383 КАС України визначає порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та правомірністю дій рішень, чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, у даному випадку рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а в частині порядку перерахунку пенсії.
В свою чергу, суд зважає на ту обставину, що державний виконавець, не звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду з відповідною заявою про встановлення способу виконання постанови суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а та самостійно надав правову оцінку змісту (суті) дій, рішення суб'єкта владних повноважень, які вчинені/прийняті останнім на виконання рішення суду.
Серед іншого варто зауважити, що з наданих позивачем доказів вбачається, що виплата пенсії стягувачу з 01.03.2020 проводиться без обмеження максимальним розміром в сумі - 25774,61 грн., в той час коли максимальне обмеження з 01.01.2020 встановлено на рівні 21020, 00 грн., так як відповідно до ЗУ від 14.11.2019 "Про державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає 2102 грн.
Так, на переконання суду, позивачем у даній справі надано докази вчинених дій на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №120/4576/18-а.
В свою чергу, незрозумілість для виконавця порядку та способу виконання судового рішення, не може слугувати підставою для постановлення висновків про невиконання судового рішення боржником без поважних причин, що виключає можливість застосування штрафу до боржника за його невиконання в порядку визначеному ЗУ "Про виконавче провадження".
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у подібних правовідносинах у постанові від 29.10.2020 по справі № 120/4474/20-а.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності та враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за умови незрозумілості для виконавця способу та порядку виконання судового рішення боржником, та наданню виконавцем самостійної правової оцінки змісту (суті) дій, рішення суб'єкта владних повноважень, які вчинені/прийняті останнім на виконання рішення суду, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. При цьому накладення штрафу на боржника та його стягнення у дохід держави в такому випадку жодним чином не захищає право особи (стягувача) на отримання тих же бюджетних коштів з Державного бюджету України.
За таких обставин, суд вважає, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу від 28.09.2020 ВП №59283797 в розмірі 5100 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Із матеріалів справи видно, що позивачем не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку із чим відсутні підстави для вирішення даного питання.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сінгаєвської О.М. від 28.09.2020 у ВП № 59283797 про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в сумі 5100,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43316784)
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено 02.11.2020
Суддя Томчук Андрій Валерійович