Рішення від 02.11.2020 по справі 120/3158/20-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 листопада 2020 р. Справа № 120/3158/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та скасування приписів, наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН Лімітед» до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо проведення планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ «ЛВН Лімітед», якому надано спеціальні дозоли на користування надрами № 6091 від 17.12.2015 та № 6092 від 17.12.2015, результати якої оформленні актами № 06-06/26/2020-13/п (34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020

- визнати протиправними та скасувати приписи Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 від 27.02.2020

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 196 від 03.06.2020 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 виданих ТОВ «ЛВН Лімітед».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 25.02.2020 по 26.02.2020 посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України проведено планову перевірку ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД", про що складено акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06-06/26/2020-13/п (34) від 26.02.2020 (далі - акт перевірки 34) та №06-06/26/2020-14п (35) від 26.02.2020 (далі - акт перевірки 35), в яких виявлено ряд порушень. Наголошував, що ТОВ «ЛВН Лімітед» є суб'єктом господарювання середнього ступеня ризику тому наступна чергова перевірка товариства мала б бути проведена не раніше 10.11.2021, що передбачено абзацом 11 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 887.

27.02.2020 на підставі вищевказаних Актів перевірки 34 та 35 від 26.02.2020, відповідачем видано припис № 324-14/06 (далі - припис 324) та припис № 325-14/06 (далі - припис 325), якими встановлено строк для усунення визначених в актах перевірки порушень до 27.03.2020.

Державною службою геології та надр України видано наказ № 196 від 03.06.2020, яким з 01.08.2020 зупинено дію спеціального дозволу ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД на користування надрами № 6091 від 17.12.2015. та № 6092 від 17.12.2015. Зупинення дії дозволу обґрунтовано невиконанням припису.

Позивач вважає дії щодо проведення такої перевірки, які оформленні актами, припис та наказ протиправними, що слугувало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що 17.12.2015 ТОВ «ЛВН Лімітед» надано спеціальні дозвола на користування надрами № 6091 та № 6092, з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, строком дії дозволу 20 років. З моменту отримання вказаних дозволів у надрокористувача виникли права та обов'язки, передбачені цим дозволом, Угодою про умови користування надрами, Кодексом України про надра, Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", тощо. Але позивач взятих на себе зобов'язань не виконує та порушує норми законодавства, що встановлено актами перевірки №06-06/26/2020-13/п(34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020, якими зафіксовано ряд порушень у сфері надрокористування. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, Держгеонадра діяла виключно в рамках діючого законодавства при прийнятті Наказу №196 від 03.06.2020, яким відповідно до Додатку цього наказу, зупинено з 01.08.2020 дію дозволів № 6091 та № 6092.

Ухвалою суду від 14.09.2020 витребувано у Державної служби геології та надр України письмові обґрунтовані пояснення з доказами щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" до суб'єкта господарювання високого ступеня ризику.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН Лімітед» зареєстроване як юридична особа 25.04.2014. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є:

Код КВЕД 11.01 дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний);

Код КВЕД 10.41 виробництво олії та тваринних жирів;

Код КВЕД 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

Код КВЕД 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань;

Код КВЕД 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

Код КВЕД 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н. в. і. у.;

Код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 46.34 оптова торгівля напоями;

Код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 52.10 складське господарство;

Код КВЕД 41.10 організація будівництва будівель.

17.12.2015 року, на підставі наказу №257 від 01.09.2015 року, ТОВ «ЛВН Лімітед» надано спеціальні дозвола на користування надрами № 6091 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, ділянка Скіфська Немирівського родовища (свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039), строком 20 років. Невід'ємною частиною вказаного дозволу є Угода № 6091 від 17.12.2015 про умови користування надрами з метою видобування питних підземних вод Немирівського родовища ділянка Скіфська (свердловини №№ 1/12, 2, 3, 5/209, 6/2040, 8/2039) та дозвіл № 6092 з метою видобування питних підземних вод для господарсько-питних та технологічних потреб, ділянка Немирівського родовища (свердловини №№ 1034, 2027, 2047, 1047), строком 20 років. Невід'ємною частиною вказаного дозволу є Угода № 6092 від 17.12.2015 про умови користування надрами з метою видобування питних підземних вод Немирівського родовища питних підземних вод (свердловини №№ 1034, 2027, 2047, 1047).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та на виконання наказів Державної служби геології та надр України від 26.11.20119 № 437 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2020 рік», та від 08.01.2020 № 6 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у лютому 2020 року» затверджено план комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік.

У відповідності до даного плану, заплановано здійснення Державною службою геології та надр України заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства ТОВ «ЛВН Лімітед» у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відтворення і охорони з 28.02.2019 р. тривалістю 10 днів, ступінь ризику «високий».

Позивач не погоджується із віднесенням його, як суб'єкта господарювання до високого ступеня ризику.

В період з 25.02.2020 по 26.02.2020 провідним спеціалістом Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Кушеєвим О.В. та провідним геологом ДО Центральна ТІДГК Лугиною Г.М. проведено планову перевірку дотримання ТОВ «ЛВН Лімітед» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр та раціонального використання надр України за спеціальними дозволами на користування надрами від 17.12.2015 № 6091 та № 6092.

За результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу № 6091 складено Акт перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06 -06/26/2020-13/п (34) від 26.02.2020, яким зафіксовано порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю, а саме:

- ст. 40 Кодексу України про надра № 132/94 п. 6 п ПКМУ № 114, відсутній акт про передачу ділянки Скіфська Немирівського родовища (свердловини №1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) для промислового освоєння;

- ст. 15 -1 Кодексу України про надра № 132/94 п. 9 ч. 2 ст. 3, п. 1 ч. 3 ст. 3, п. 13 ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059, абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), чим не виконано п. 9 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6091 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог Закону України « Про оцінку впливу на довкілля»;

- пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, пп. 4 п. 17 постанови КМУ № 615, кількість запасів затверджених протоколом ДКЗ України від 17.01.2019 № 4668 не відповідає кількості запасів, наданих у користування за спеціальним дозволом на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, чим порушено вимоги п. 5.3.19 Угоди від 14.02.2019 № 6091 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин «внести зміни до Дозволу та цієї угоди протягом 3 місяців з моменту проведення повторної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин ділянки надр»;

- п.1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 13294, п. 2.2.1 наказу №30, п. 11.3 наказу № 23, п. 11.3 наказу № 32, п. 15.3 наказу № 298, п. 14.3 наказу № 182, п. 14.3 наказу № 393, розділ 5 НПАОП 14.0-1.01-87, п. 6.2 розділу ІІ НПАОН 14.0-1.02-85, п. 1, 6 типового положення про відомчу геологічну службу, затвердженого ПРМ СРСР № 1040, не проводилось геологічне (гідрогеологічне) обслуговування;

- п. 6 постанови КМУ № 963, контрольно-вимірювальні прилади (засоби вимірювання) не опломбовано ;

- абзац 2 п. 3 постанови КМУ № 963, щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин;

- абзац 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877, п. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, п. 10 постанови КМУ № 615, суб'єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Не виконується пп. 5.3 Угоди про умови користування надрами «дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами», а саме на підставі ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не надано інформацію на запит від 25.02.2020 № 318-14/06 Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України.

Також, за результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу № 6092 складено Акт перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06 -06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020, яким зафіксовано порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю, а саме:

- ст. 15-1 Кодексу України про надра № 132/94, п. 9 ч. 2 ст. 3, п. 1 ч. 3 ст. 3 , п. 13 ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059, абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), чим не виконано п. 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6092 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

- п. 1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 132/94, п. 2.2.1. наказу № 30, п. 11.3 наказу № 23, п. 11.3 наказу № 32, п. 15.3 наказу № 298, п. 14.3 наказу № 182, п. 14.3 наказу 3 393, розділ 5 НПАОП 14.0-1.01-87, п. 6.2 розділ ІІ НПАОН 14.0-1.02-85, п. 1,6 Типового положення про відомчу геологічну службу, затвердженого ПРМ СРСР № 1040, не проводиться геологічне (гідрогеологічне) обслуговування;

- п. 6 постанови КМУ № 963, контрольно- вимірювальні прилади (засоби вимірювання) не опломбовано;

- абзац 2 п. 3 постанови КМУ № 963, щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин;

- ч. 2 ст. 93 Кодексу України про надра № 213/95, ст. 30,31, Закону України «Про курорти» № 2026, ст. 34,35,36 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» № 2918, п. 4.1 наказу № 30 абзац 1 п. 10 постанови КМУ № 615, не розроблено та не затверджено в установленому законом порядку зони санітарної охорони, чим не виконано п. 4 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6092 від 17.12.2015 в частині дотримання вимог;

- абзац 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877, п. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94, п. 10 постанови КМУ № 615, суб'єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю). Не виконується пп. 5.3 Угоди про умови користування надрами «дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами», а саме на підставі ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не надано інформацію на запит від 25.02.2020 № 319-14/06 Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України.

27.02.2020 на підставі Актів перевірки складено приписи № 324-14/06 та № 325-14/06, якими встановлено строк до 27.03.2020 для усунення визначених в актах перевірки № 34 та № 35 порушень.

Вподальшому, Державною службою геології та надр України видано наказ № 196 від 03.06.2020 яким з 01.08.2020 зупинено дії спеціальних дозволів ТОВ «ЛВН Лімітед» на користування надрами № 6091 та № 6092. Зупинення дії Дозволів обґрунтовано не усуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки.

Про прийняття зазначеного наказу позивача проінформовано листом від 11.06.2020 № 8593/01/07-20, який отримано останнім 22.06.2020.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

В ч. 1 ст. 11 Кодексу визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174).

Відповідно до пп. 9, 10 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених на неї завдань, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, згідно з пп. 12 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра України, відповідно до покладених завдань, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

За визначеннями, наданими у статті 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Так, за приписами частини першої статті 5 Закону № 877, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю), не допускається.

За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174 (далі - Положення), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

У пункті 3 Положення визначено, що на Державну службу геології та надр України покладається ряд основних завдань, одним з яких, є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що Державна служба геології та надр України є держателем автоматизованої системи, що забезпечує створення та функціонування цієї системи. Розробка та затвердження Державною службою геології та надр України плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний рік, на підставі якого, органи державного нагляду (контролю) затверджують свої річні плани заходів державного нагляду (контролю), здійснюється після внесення відомостей до автоматизованої системи від органів державного нагляду (контролю).

Так, згідно положень статті 5 Закону № 877:

не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю);

до 15 листопада року, що передує плановому, органи державного нагляду (контролю) затверджують План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю), оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

до 1 грудня року органи державного нагляду (контролю) затверджують Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують, оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Таким чином, Законом № 877 відведені розумні інтервали часу, достатні для вжиття суб'єктами господарювання заходів, щоб з'ясувати обставини (підстави, тощо) щодо їх включення до річних планів заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період яких органів державного нагляду (контролю), до якого ступеню ризику віднесено таких суб'єктів господарювання, на які дати призначено проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також провести з органом державного нагляду (контролю) консультації щодо характеристик своєї діяльності, які стали підставою для включення їх до річних планів заходів державного нагляду (контролю).

Відтак, не погоджуючись з відомостями, внесених до плану заходів державного нагляду (контролю) позивач мав право звернутися з приводу віднесення ТОВ «ЛВН Лімітед» до високого ступеня ризику до Державної служби геології та надр України, як до органу державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України №877.

Статтею 19 Закону України №877-V визначено повноваження органів державного нагляду (контролю) для надання консультацій.

Суд окремо звертає увагу, що законом визначено можливість врегулювання спірних питань, обумовлених планом заходів державного нагляду (контролю) до затвердження такого плану та відповідно до здійснення самого заходу державного нагляду (контролю).

Крім того, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано пояснення щодо віднесення ТОВ «ЛВН Лімітед» до суб'єкта господарювання високого ступеня ризику.

Згідно пояснень, перелік суб'єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у 2020 році із зазначенням ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розміщено на сайті Держгеонадр за електронним посиланням: www.geo.gov.ua/fd/.

Так, відповідно до п. 5 Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр, затвердженими постановою КМУ № 913 від 31.1.02018, у разі коли діяльність суб'єкта господарювання відповідно до одного спеціального дозволу на користування надрами охоплюється двома або більше критеріями, визначених у додатках 9-16 та може бути віднесена одночасно до двох або більше ступенів ризику, така діяльність відноситься до більш високого ступеня ризику, з тих, до яких вона може бути віднесена.

Суд погоджується з доводами відповідача та звертає увагу, що позивач не оскаржує визначені органом державного нагляду (контролю) Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Частиною 2 статті 5 Закону № 877 передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

На час затвердження плану здійснення комплексу державного нагляду (контролю) на 2020 рік були чинні Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення державного нагляду (контролю), затверджені Постановою КМУ від 31.10.2018 № 913.

Відповідно до п. 3 Критеріїв, ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатках 9-16.

Згідно п. 4 Критеріїв, віднесення діяльності суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 9-16, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Відповідно до п. 5 Критеріїв, у разі коли діяльність суб'єкта господарювання відповідно до одного спеціального дозволу на користування надрами охоплюється двома або більше критеріями, визначеними у додатках 9-16, та може бути віднесена одночасно до двох або більше ступенів ризику, така діяльність відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких вона може бути віднесена.

Отже, підставою для віднесення суб'єкта господарювання до одного із ступенів ризику є наявність у нього хоча б одного із визначених критеріїв.

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів та їх тривалість, що затверджується наказом такого органу та оприлюднюється на офіційному веб-сайті.

Отже, органом державного нагляду (контролю) за наслідками оцінки Критеріїв, віднесено ТОВ «ЛВН Лімітед» до високого ступеню ризику.

Так, одним з доводів позивача є порушення відповідачем вимог, визначених абзацом 11 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 887, а саме якщо суб'єкт господарювання віднесений до високого ступеня ризику, то плановий захід здійснюється не частіше одного разу на два роки.

Попередня планова перевірка ТОВ «ЛВН Лімітед» була проведена відповідачем в листопаді 2018.

Предметом розгляду в даній справі є результати планової перевірки позивача, яка відбулась в лютому 2020.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 887, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Суд зазначає, що позивач помилково обчислює період здійснення заходу державного нагляду (контролю). Так на думку позивача, якщо остання планова перевірка була в листопаді 2018 то наступна перевірка не муже бути проведена раніше листопада 2020.

Однак, як було зазначено судом вище, плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Тобто, плановим вважається рік з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018 - один рік., з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - два роки.

Оскільки, відповідачем проведено планову перевірку ТОВ «ЛВН Лімітед» в лютому 2020, який у розумінні ст. 5 Закону України № 877 є наступним плановим періодом, то доводи позивача щодо порушення Держгеонадрами періодичності проведення перевірки не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо проведення планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ «ЛВН Лімітед», якому надано спеціальні дозоли на користування надрами № 6091 від 17.12.2015 та № 6092 від 17.12.2015, результати якої оформленні актами № 06-06/26/2020-13/п (34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі Порядок № 615).

В ч. 7 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарювання передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Ст. 25 Кодексу встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу, строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

П. 25 Порядку № 615 передбачено, що накази органу з питань надання дозволу про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Системний аналіз норм свідчить, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Це право вони реалізують шляхом надання відповідних дозволів на користування землею, її надрами, атмосферним повітрям, водними та природними ресурсами.

В свою чергу, користувачі, що отримали відповідний дозвіл повинні використовувати їх у порядку, спосіб та межах, визначених чинним законодавством. У випадку ж недотримання користувачами встановлених правил, орган державної влади, що видав дозвіл на використання природного ресурсу має право зупинити його дію або ж й зовсім анулювати дозвіл на використання. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Суд зазначає, що п. 4 Положення № 1174 передбачено виключний перелік завдань покладених на Державну службу геології та надр України. Згідно вказаного переліку останній зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами.

Вирішуючи питання про зупинення права користування надрами орган державної влади, що видав дозвіл, повинен переконатися у дійсності наявних порушень у користуванні надрами та підстав для такого зупинення. В іншому випадку, за відсутності підстав для зупинення права користування надрами буде незаконним та порушуватиме права користувачів.

Судом встановлено, що за результатом перевірки позивача по спеціальному дозволу № 6091 та № 6092 складено акти перевірки дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр № 06-06/26/2020-13/п від 26.02.2020 та №06-06/26/2020-14п від 26.02.2020, в яких виявлено ряд порушень.

27.02.2020 на підставі вищевказаних Актів перевірки 34 та 35 від 26.02.2020, відповідачем видано припис № 324-14/06 та припис № 325-14/06.

Надаючи оцінку порушенням, суд виходив з наступного.

Так, що стосується порушень описаних в п. 1 припису 325 та п. 2 припису 324 про відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля (державна екологічна експертиза), суд зазначає, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 N 2059-VIII (далі - Закон N 2059-VII1), який введений вдію 18 грудня 2017.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону N 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Пунктом 3 частини третьої статті 3 Закону N 2059-VIII передбачено, що видобування корисних копалин належить до другої категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть маги значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону N 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб'єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону N 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених п. 22 ч. 2 та п. 14 ч. 3 ст. 3 цього Закону.

Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності статті 3 Закону N 2059-VIII - лише при розширенні діяльності з видобування корисних копалин

Спеціальні дозволи на користування надрами, 6091 та 6092, TOB «ЛВН ЛІМІТЕД» отримало 17.12.2015 тобто за два роки до набрання чинності Законом N 2059-VIII. Будь яких даних про те, що позивач з моменту отримання спеціальних дозволів здійснював розширення господарської діяльності ні в актах перевірки ні в приписах ні в наказі про зупинення дії дозволів не зазначено.

З урахуванням викладеного вище, а також відсутністю доказів розширення та зміни умов провадження позивачем планованої діяльності з видобування питних підземних вод, суд приходить до висновку, що в позивача відсутній обов'язок здійснювати оцінку впливу на довкілля та як наслідок отримувати такий Висновок, що свідчить про протиправність відображення вказаного порушення в оскаржуваних приписах.

Що стосується порушення описаного в п. 1 припису 324 про відсутність акту про передачу ділянки Скіфська Немирівського родовища (свердловини № 1/12, № 2, № 3, № 5/2069, № 6/2040, № 8/2039) для промислового освоєння суд зазначає таке.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин, визначені Постановою КМУ № 114 від 14.02.1995 р. Про Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння (далі - Порядок № 114)

Пунктами 4. 6, 7 Порядку № 114 передбачено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Судом встановлено, що позивач листами № 20-30/0384 та № 20-30/0385 від 16.03.2020 повідомляв органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду, про те що 20.03.2020 представниками підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи (ВК «Геолог») буде проводитись передача родовища корисних копалин у промислове освоєння ТОВ «ЛВН Лімітед», у разі наявності в органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду бажання прийняти участь в передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння ТОВ «ЛВН Лімітед» просило їх направити своїх представників для участі в комісії з приймання.

Так, 20.03.2020 членами комісії у складі представників ТОВ «ЛВН Лімітед», ВК «Геолог» та Управління Державної служби України з питань праці у Вінницькій області (орган державного гірничого нагляду) складено акт передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12, 2, 3, 5/2069, 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод у Немирівському районі Вінницької області. Представник Держгеонадр для участі у складенні акту з передачі родовища не з'явився.

Також, позивач листом № 20-30/0503 від 03.04.2020 повідомляв відповідача про підписання акту передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12. 2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод.

Однак, відповідач листом № 507-14/06 від 29.04.2020 повідомив ТОВ «ЛВН Лімітед» що порушення описане в приписі № 324 не усунуті, оскільки акт передачі у промислове освоєння (родовища) ділянки Скіфська (свердловини №№1/12. 2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища питних підземних вод складений без представників Держгеонадр.

Суд з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки Порядком № 114 не передбачено обов'язковість підписання акту представниками органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду. Порядком № 114 передбачено що представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду включаються до комісії за згодою цих органів, а отже і підпис представника відповідного органу має бути виключно за умови прибуття такого представника на підписання акту.

Як вбачається вище позивачем повідомлявся орган державного геологічного контролю і орган державного гірничого нагляду. Так, представник органу державного гірничого нагляду для участі у складанні акту прибув, натомість представник органу державного геологічного контролю не прибув.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного наказу № 196 від 03.06.2020 в позивача був наявний належним чином складений акт про передачу ділянки Скіфська (свердловини №№1/12. 2. З, 5/2069. 6/2040, 8/2039) Немирівського родовища для промислового освоєння.

Щодо порушення описаного в п. З припису 324 про те , що кількість запасів затверджених протоколом ДКЗ України від 17.01.2019 № 4668 не відповідає кількості запасів, у користуванні за спеціальним дозволом на користування надрами № 6091 від 17.12.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

З аналізу цієї норми, слідує, що у графі припису «Вимоги законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо)» мають бути відображені норми які на думку контролюючого органу порушив суб'єкт господарювання.

Відповідач вказав на порушення позивачем пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра № 132/94 та пп. 4 п 17 постанови КМУ №615.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції

З аналізу цієї норми вбачається, що ч. 1 вказаної статті передбачено права користувача надр, натомість обов'язки користувача передбачені ч. 2 вказаної статті.

Відтак, відповідач посилаючись у приписі на дану процесуальну норму, яка передбачає права користувача надр, не вказав в чому саме позивачем допущено порушення.

Що стосується порушення позивачем п. 4 пункту 17 постанови КМУ № 615, то вказаний підпункт передбачає внесення змін до дозволу на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів, у разі виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Суд зазначає, що норми права які прописані в графі вимоги законодавства, які було порушено в п. З припису 324 не мають зобов'язального характеру, а навпаки такими що надають права надрокористувачу у разі виявлення таких неточностей. Тому суд приходить до висновку про відсутність порушення п. 3 припису 324.

Що стосується порушень описаних в п. 2 припису 325 та п. 4 припису 324, що позивачем не проводиться геологічне (гідрогеологічне) обслуговування, суд зазначає таке.

Так, відповідачем зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 53 Кодексу України про надра № 132/94, п. 2.2.1 наказу Держжитлокомунгоспу України № 30 від 05.07.1995, п. 11.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин №23 від 04.02.2000, п. 11.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 32 від 14.03.2012, п. 15.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 298 від 29.12.2004, п. 14.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 182 від 07.06.2007, п. 14.3 наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 393 від 06.10.2009.

При цьому стаття 53 Кодексу України про надра встановлює основні вимоги при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини

При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: 1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин; 2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації; 3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності; 4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; 5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються; 6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва; 7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

При переробці мінеральної сировини повинні забезпечуватися: 1) додержання технологічних схем переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів; 2) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з мінеральної сировини; 3) вивчення технологічних властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідно-технологічних випробувань з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини; 4) раціональне використання відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо); 5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються.

При розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Також, в оскаржуваних приписах зазначено, що порушено п. 2.2.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 05.07.1995р. При цьому даний наказ прийнятий з метою підвищення рівня технічної експлуатації мереж і споруд комунальних і відомчих систем водопостачання і каналізації та якості комунального обслуговування населення та підлягає застосуванню до позивача.

Крім того, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов зводяться виключно до того, що у відповідача наявні повноваження на прийняття рішення про зупинення дії дозволу, проте не зазначено жодного доводу, які б заперечували обґрунтування позивача про відсутність допущення позивачем порушень, викладених у п. 2 припису 325 та п. 4 припису 324 з огляду на непоширення дій вказаних Наказів №30, 32,298, 393 на позивача.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

«Обґрунтовано» означає з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Які саме обставини повинні бути враховані закон не визначає. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими.

Виходячи з вищевикладеного, п. 2 Припису 325 та п. 4 Припису 324 є такими, що прийняті з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а тому підлягають скасуванню.

Що стосується пунктів 5,6 припису 324 та 3,4 припису 325 про те що позивачем щорічно не подаються до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин та контрольно-вимірювальні прилади не опломбовано, суд вказує на наступне.

В матеріалах справи містяться листи Держгеонадр № 507-14/06 та № 511-14/06 від 29.04.2020 згідно яких відповідач вказує, що на момент винесення оскаржуваного наказу № 196 від 03.06.2020 про зупинення дії спеціальних дозволів, у позивача відсутні порушення по даним пунктам Приписів, а тому, на думку суду, вказані порушення не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного наказу, та не можуть вважатись такими що підлягають усуненню.

Що стосується порушення описаного в п. 5 припису 325 щодо розроблення та затвердження проекту зон санітарної охорони по спеціальному дозволу № 6092, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 93 Водного кодексу України та п. 1 правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів затвердженого постановою КМУ від 18.12.1998 № 2024, зони санітарної охорони встановлюються для водних об'єктів, а не щоразу під певний дозвіл чи певний вид господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.10. Положення про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охорони (далі - ЗСО) джерел водопостачання і водопроводів господарсько-питного призначення № 2640-82 від 18.12.1982 р. (далі - Порядок 2640-82) передбачено, що можливість організації ЗСО повинна вирішуватися на стадії вибору джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Проект ЗСО повинен бути складовою частиною проекту господарсько-питного водопостачання і розробляється одночасно з останнім, а в разі реконструкції водопровідних споруд - одночасно з її проектом. Для діючих водогонів, які не мають встановлених ЗСО, проект ЗСО розробляється спеціально.

Рішенням 13 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 475 від 18.12.2012, на підставі клопотання Дочірнього підприємства «Алко Інвест Україна» встановлено зони санітарної охорони ділянки № 1 (свердловини № 1034. № 2027. № 2047) та ділянки № 2 (свердловина № 1047) Немирівського родовища підземних вод.

04.10.2015 ДП Алко Інвест Україна припинило свою діяльність шляхом приєднання до ТОВ «ЛВН Лімітед».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 13 ст. 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у визначених законом випадках правонаступник суб'єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання.

Відтак, приймаючи до уваги, що проект ЗСО є дозвільним документом, в розумінні Закону України « Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а також беручи до уваги той факт, що відповідний дозвіл був виданий ТОВ «ЛВН Лімітед» 17.12.2015, тобто до дати приєднання ДП «Алко Інвест Україна», а 04.10.2016 ТОВ «ЛВН Лімітед» стало правонаступником ДП «Алко Інвест Україна», яке мало затверджений проект ЗСО, то ТОВ «ЛВН Лімітед» виконало вимоги п. 4 дозволу.

Вищезазначене також підтверджується тим, що відповідно до ст. 93 Водного кодексу України та постанови КМУ від 18.12.1998 № 2024, якою встановлено правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів, зони санітарної охорони встановлюються саме для водних об'єктів, а не для суб'єктів господарювання, які їх використовують і можуть бути змінені лише у випадках, які передбачені п. 1.13. Порядку № 2640-82.

Додатковим підтвердженням наявності зон санітарної охорони навколо свердловин № 1034, № 2027, № 2047 (ділянка № 1) свердловини № 1047 (ділянка Nq2) Немирівського родовища підземних вод є акт Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 638/ВН від 16.11.2018., який складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів .

Так на сторінці 5 акту № 638/ВН зазначено, що свердловини знаходяться в задовільному стані, зона суворої охорони огороджена».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у позивача наявний проект зон санітарної охорони ділянки №1, № 2 Немирівського родовища ( свердловини № 1034, № 2027, № 2047, № 1047) відповідно, у даному випадку, не може вестись мова про наявність порушення зі сторони позивача щодо не розроблення проекту зон санітарної охорони.

Щодо порушень описаних в п. 6 припису 325 та п. 7 припису 324 про те, що суб'єкт господарювання не надав документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час державного нагляду, суд зазначає таке.

Представником Держгеонадр зроблено два запити № 318-14/06 та № 319-14/06 від 25.02.2020 по дозволам № 6091 та № 6092 відповідно, про надання додаткових відомостей.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідь на запити, що підтверджується власноручним підписом Провідного спеціаліста Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України Кушеєва О.В. від 26.02.2020.

Таким чином є незрозумілим в чому полягає порушення по п. 6 припису 325 та п. 7 припису 324.

Таким чином, вищевказані обставини в сукупності з наявними у справі доказами підтверджують правомірність проведеної відповідачем планової перевірки вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ТОВ "ЛВН Лімітед", однак вказують на відсутність допущення порушень, які зазначені в актах № 06-06/26/2020-13/п (34) та № 06-06/26/2020-14/п (35) від 26.02.2020.

Посилання ж відповідача на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувало те, що у встановлений строк надрокористувач не усунув порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, суд оцінює критично, оскільки як на момент перевірки, та і на час прийняття оскаржуваного наказу про зупинення дії спеціального дозволу, виданого позивачеві, взагалі були відсутні порушення, через неусунення яких відповідачем прийнято таке рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку доказам в справі, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними приписів Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 та наказу відповідача № 196 від 03.06.2020 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 року, наданих позивачу.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач не довів належними і допустимими доказами правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «ЛВН Лімітед» підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то поверненню підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати приписи Державної служби геології та надр України № 324-14/06 від 27.02.2020 та № 325-14/06 від 27.02.2020

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 196 від 03.06.2020 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, в частині зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 6091 та № 6092 від 17.12.2015 виданих ТОВ «ЛВН Лімітед».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН Лімітед» сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН Лімітед» (вул. М. Оводова, 38, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39195903)

Відповідач: Державна служба геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 37536031)

Рішення в повному обсязі складено: 02.11.2020.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна

Попередній документ
92587696
Наступний документ
92587698
Інформація про рішення:
№ рішення: 92587697
№ справи: 120/3158/20-а
Дата рішення: 02.11.2020
Дата публікації: 04.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.07.2021)
Дата надходження: 02.04.2021
Предмет позову: про визнання протиправними дій та скасування приписів, наказу
Розклад засідань:
22.06.2021 14:00 Касаційний адміністративний суд
13.07.2021 14:00 Касаційний адміністративний суд