03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12876/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020
у справі №910/12876/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» (далі - ТОВ «Інновер Україна», скаржник)
про стягнення 4 346 226,28 грн.,
ТОВ «Інновер Україна» 16.10.2020 безпосередньо звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 229.09.2020 (повний текст виготовлений 29.09.2020) у справі №910/12876/19 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з ТОВ «Інновер Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» 171 119, 77 грн. Крім того, скаржник просить суд вирішити питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ «Інновер Україна» у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 61 Конституції України, пункту 6 частини першої статті 3, частини другої статті 6, частини третьої статті 509, частини третьої статті 551, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України та частини першої статті 216, статті 233 Господарського кодексу України, а також без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19.12.2019 у справі №912/1153/19, від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 16.04.2018 у справі №904/149/17, від 30.08.2018 у справі №902/1054/17, від 06.03.2018 у справі №910/9040/17, від 27.01.2020 у справі №910/5051/19, від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Інновер Україна» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Отже, на стадії відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Крім того, скаржник просить вирішити питання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №910/12876/19 до закінчення їх касаційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 294 ГПК України при відкритті касаційного провадження у справі за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення.
А саме клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Оскільки клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №910/12876/19 не містить аргументованого обґрунтування, а також відсутні обґрунтовані докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання судових рішень, суд касаційної інстанції вирішив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/12876/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №910/12876/19.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 03 грудня 2020 року о 14:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 20 листопада 2020 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.
5. Витребувати матеріали справи № 910/12876/19 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» про стягнення 4 346 226,28 грн.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.
7. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інновер Україна» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі №910/12876/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко