18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
02 жовтня 2020 року
м. Черкаси справа № 925/811/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю прокурора - Тищенко О.В. за посадою, представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - Кушнір А.С. адвокат за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Приватного підприємства “Таурус - ЛТД” про стягнення 25218, 67 грн,
По справі оголошувалась перерва з 30 вересня по 02 жовтня 2020 року.
Заявлено позов про стягнення 25218,67 грн. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на те, що в період з 29.06.2016 по 08.06.2017 відповідачем здійснювались наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел АЗС №1 та АЗС №2 без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник позивача в судове засідання після оголошеної перерви не з'явився.
10 вересня 2020 року на адресу суду відповідачем подано заперечення на позов в якому відповідач вказав, що розрахунок розміру завданої шкоди проведено згідно “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04 квітня 2007 року та зареєстрованої в Мінюсті 25 червня 2007 року за 422/13680. В той же час, наказом Міністерства юстиції України від 11 травня 2019 року №1453/5 на підставі підпункту “б” пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року № 418) скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 про затвердження вищевказаної Методики.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала повністю з підстав вказаних у відзиві на позов. Крім того вказала, на невірне нарахування збитків та просила застосувати строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
З 22.11.2018 по 30.11.2018 Державна екологічна інспекція Центрального округу провела планову перевірку дотримання Приватним підприємством «Таурус - ЛТД» (далі - відповідач) з питань дотримання ним вимог Закону України «Про атмосферне повітря».
Цією перевіркою було встановлено, що відповідач в період з 29.06.2016 по 08.06.2017 здійснював наднормативні викиди (без дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел АЗС №1 (Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Симиренківська, 148) та АЗС №2 (Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Сумгаїтська, 3/а) без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст.. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
За результатами вказаної перевірки повноважними працівниками позивача було складено акт дотримання вимог природоохорого законодавства від, який 30.11.2020 підписала директор Богатирьова О.В. та головний інженер Примак А.В. без зауважень.
На підставі акту перевірки 22.11.2018 №56/03.3/2018/ПЛ Державна екологічна інспекція Центрального округу зробила розрахунок суми збитків забруднюючих речовин в атмосферу Приватним підприємством «Таурус - ЛТД» за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди від 10.12.2008 та зареєстрованої в Мінюсті України від 21.01.2009 № 48/16064.
Розділом 4 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2 Методики) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини, за формулою: З = mі х 1,1П х Аі х КТ х Кzі, де З - розмір збитків, грн.; mі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,П - розмір мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кzі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
За цим розрахунком сума збитків склала 25218,67 грн.
Станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач не сплатив 25218,67 грн. нарахованих йому позивачем збитків.
Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання таких дозволів регулюється Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №202 Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи (далі - Порядок №202) та затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 №108 Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців (далі - Інструкція №108).
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Частиною ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з ст. 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Стаття 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” передбачає, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проводяться відповідно до вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» частина 15 статті 4 якого передбачає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Акт Державної екологічної інспекції Центрального округу складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення, відтворення і охорони природних ресурсів № 56/03.3/2018/ПЛ не відповідав уніфікованій формі.
На період перевірки, наказом Державної екологічної інспекції України від 09.08.2017 № 303 було затверджено форму акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Дана форма не передбачає такого розділу як «описова частина». Тоді як, акт перевірки складений державним інспектором ОНПС Центрального округу Ласун О.С. містить додатковий, не передбачений уніфікованою формою розділ «описова частина».
За таких обставин, акт Державної екологічної інспекції Центрального округу є таким, що одержаний з порушенням закону, і відповідно до вимог статті 77 ГПК України не може бути прийнятий судом як достовірний.
Крім того, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не встановлює який період здійснення господарської діяльності перевіряється контролюючим органом.
На момент перевірки, ПП «Таурус-ЛТД» здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 09.06.2017 за № 7110136700-132. Тобто, з дня видачі дозволу, до дня перевірки минуло вже більше року.
Стаття 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає такий принцип державного нагляду як невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону, а також презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єктів господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контрою).
Щодо розрахунку збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферу ПП «Таурус-ЛТД» по АЗС № 1 та АЗС № 2 на суму 13954,06 грн та 11264,61 грн.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Мінюсті від 21.01.2009 № 48/16064 (зі змінами) в основу розрахунку покладено таке значення як Мі - маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферу понаднормативно, в тонах.
Проте, позивачем, прокурором, не надано розрахунку маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферу ПП «Таурус - ЛТД» в період з 29.06.2016р до 08.06.2017 року.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
До позовної заяви позивачем не надано доказу який обґрунтовує масу наднормативного викиду забруднюючих речовин, а отже і сам розрахунок не може бути належним та достовірним доказом.
Крім того, суд враховує, що розрахунок, заявленої до стягнення шкоди здійснено позивачем на підставі “Методики розрахунку розміру відшкодування збитків які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря” затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 та зареєстрованої в Мінюсті 21.01.2009 за №48/16064. В той же час, наказом Міністерства юстиції України від 11 травня 2019 року №1453/5 на підставі підпункту “б” пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731731 (із змінами внесеними постановою КМУ від 27 травня 2020 року № 418) скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 про затвердження вищевказаної Методики.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що прокурором та позивачем не доведені заявлені ним вимоги і у позові необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.11.2020.
СУДДЯ К.І. Довгань