18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2020 р. м. Черкаси справа № 925/909/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника
у справі за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, Черкаська область, м. Умань, вул. Гайдамацька, 16
в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205
та державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань", Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної Сотні, 31
до фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1
про стягнення 209 794,32 грн. заборгованості та санкцій,
без виклику сторін, учасників та зацікавлених осіб,
У провадженні господарського суду Черкаської області знаходилася справа №925/909/17 за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" до фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича про стягнення 209794,32 грн заборгованості та санкцій.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 09 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.
На виконання вищевказаного рішення 30 жовтня 2017 року господарським судом було видано накази.
Присуджено до стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача - державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань", Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної Сотні, 31, код ЄДРПОУ 34117684, номер рахунку в банку невідомий 201843,11 грн (двісті одна тисяча вісімсот сорок три гривні 11 коп.) заборгованість з орендної плати та 7951,21 грн (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) пені.
26.10.2020 в господарський суд Черкаської області від старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. надійшло подання від 20 жовтня 2020 року №39920/3 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань зі сплати боргів.
Відповідно до ч. 2 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд дійшов висновку про його безпідставність та недоведеність з огляду на таке:
Подання державного виконавця обґрунтоване тим, що на даний час боржником не виконано судове рішення.
На виконанні в Уманському відділі державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції з 28.07.2016 перебуває виконавче провадження №51810000 з примусового виконання наказу №925/909/17 від 30.10.2017, виданого Господарським судом Черкаської області про стягнення з Волошина Олега Миколайовича на користь Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" заборгованості в розмірі 209794,32 грн, в рамках зведеного виконавчого провадження №54327675 на загальну суму 550573,50 грн (без врахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження).
Як вказує у своєму поданні державний виконавець, боржник рішення суду не виконує, борги не сплачує, своїми діями фактично зволікає з повним виконанням рішень та сплатою боргів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
В даному випадку боржником у зведеному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 .
Як зазначається в листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
З матеріалів справи не вбачається, що боржник свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання рішення суду.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливістю його виконання за відсутності майна та коштів.
Отже, державним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та виконавцем вичерпано всі заходи примусу, надані йому Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у поданні державного виконавця та доданих до нього матеріалах відсутня інформація про те, чи був гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 - документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Подання старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. від 20 жовтня 2020 року №39920/3 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань зі сплати боргів - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 - залишити без задоволення.
2. Копію ухвали направити сторонам та старшому державному виконавцю Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя Г.М. Скиба