вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"02" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/3107/20
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
За позовом ТОВ «Торговий Дім Укрвторресурс», м. Київ
до ТОВ «Еліт Пром Сервіс», Київська обл., м. Вишневе
про стягнення 619000,00 грн.
встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем у позовній заяві не вказано повного найменування позивача та відповідача. Крім того, як вбачається з відомостей, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишеневе, вул. Залізнична, буд. 92, оф. 82. Проте, позивачем у позовній заяві як місцезнаходження відповідача вказано: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Залізнична, бул. 92, оф. 82. Крім того, позивачем у позовній заяві не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача (за наявності) та відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивач у позовній заяві посилається на те, що ТОВ «Еліт Пром Сервіс» в обумовлений сторонами строк не здійснило поставку товару, проте, не вказує у який строк після отримання попередньої оплати відповідач мав поставити товар.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру.
Проте, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Таким чином, позивачу за подання позовної заяви необхідно сплатити до Державного бюджету України (619000,00 * 1,5 % = 9285,00) 9285,00 грн.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому він просить суд відстрочити до ухвалення рішення у справі сплату судового збору. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивач через його майновий стан немає коштів для сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір” дій є врахування ним майнового стану сторони.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Положення ст. 8 Закону України “Про судовий збір” наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.
Проте, позивачем не долучено до клопотання жодних доказів на підтвердження неможливості позивача сплататити судовий збір при поданні позовної заяви та можливості у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.
Крім того, відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до набрання рішенням законної сили необґрунтованим.
З огляду на викладене, суд відзначає, що позивачем не долучено до заяви жодних доказів на підтвердження неможливості сплататити судовий збір при поданні позовної заяви та можливості у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування, передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви.
Отже, відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 9285,00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Постановив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
3. Запропонувати позивачу надати до суду:
- пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням повного найменування позивача та відповідача та місцезнаходження відповідача, а також відомих позивачу офіційних електронних адрес та адрес електронної пошти позивача (за наявності) та відповідача.
- пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, що стосуються строку поставки товару.
- докази сплати судового збору.
4. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева