ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2020Справа № 910/7998/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5)
про стягнення 887 315,23 грн
за участю представників
від позивача: Драчова М.С.
від відповідача: не з'явились
У судовому засіданні 28.10.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" про стягнення 887 315,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 01.04.2014 по 30.04.2019 на виконання умов договору №11974/5-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 26.03.2014 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 926 833,62 грн, які були частково оплачені останнім у розмірі 248 135,75 грн. Таким чином, за доводами позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 678 697,87 грн. Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивачем було нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 54 635,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 153 981,54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7998/20 та постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 22.07.2020.
У судових засіданнях 22.07.2020 та 05.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовчі засідання на 05.08.2020 та на 09.09.2020 відповідно.
Судове засідання, призначене на 09.09.2020, не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Пукшин Л.Г. на навчанні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче засідання у справі №910/7998/20 призначено на 30.09.2020.
У судовому засіданні 30.09.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 28.10.2020.
У судовому засіданні 28.10.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання явку уповноваженого представника повторно не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 0105474360764, з якого вбачається, що ухвалу суду від 30.09.2020 відповідач отримав 06.10.2020.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
26 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (далі - абонент) був укладений Договір № 11974/5-02 на надання послуг водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування). Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879 (далі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з п. 2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за Абонентом.
Відповідно до п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення- об'ємів стоків у відповідності до Правил користування.
Зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки, згідно з графіком обслуговування Постачальника. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті Постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1.6 договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останній звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими Абонентом.
19 травня 2014 року між ТОВ «ЦЕК» та ПрАТ «АК «Київводоканал» було укладено додаткову угоду до Договору № 11974/5-02 від 26.03.2014 на водовідведення додаткового об'єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Угоди ПрАТ «АК «Київводоканал» надає ТОВ «ЦЕК» послуги з водовідведення додаткового об'єму стічних вод, який потрапляє в каналізаційну мережу через каналізаційні колодязі в період дощів та сніготанення, в порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 №190, згідно із змінами до цих Правил користування, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово- комунального господарства України від 27.03.2012 № 131, Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва від 12.10.2011 № 1879. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002 № 37 та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства Абонента.
Згідно абз. 3 п. 1 Угоди вартість послуг розраховується Постачальником щомісячно в залежності від об'ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України.
Пунктом 2.2.3 Договору кореспондується з абз. 4 п. 1 Угоди передбачено, що в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу. Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі. Абонент зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 договору).
Строк дії договору сторонами погоджено пунктом 7.1, яким встановлено, що договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмового не повідомить іншу сторону про його припинення.
Доказів припинення дії договору, розірвання чи визнання його недійсним до матеріалів справи не подано, з огляду на що судом встановлено, що строк дії договору пролонгувався автоматично та діяв в період, за який пред'явлено до стягнення заборгованість в межах даної справи.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не в повному обсязі проводилась оплата спожитих в період з 01.04.2014 по 30.04.2019 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості за договором у розмірі 678 697,87 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (далі - Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.
Відповідно до ст. 2 Закону його дія поширюється на всі суб 'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об 'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Відповідач в свою чергу є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає Державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затвердженим Наказом №400 від 12.05.10. Міністерства охорони здоров'я України, та водовідведення.
Судом встановлено, що в період з 01.04.2014 по 30.04.2019 позивачем на виконання умов договору та чинного законодавства сумлінно виконувались обов'язки щодо належного надання відповідачу послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі.
Так, відповідно до актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку), які є первинними документами та підтверджують факт надання послуг та їх об'єми, а також згідно відомостей реєстру надходження грошових коштів ТОВ «ЦЕК" вбачається, що позивачем за вищевказаний період було надано відповідачу послуги на загальну суму 926 833,62 грн, які були частково оплачені абонентом у розмірі 248 135,75 грн.
Тобто, заборгованість відповідача за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за період з квітня 2014 року по квітень 2019 року склала 678 697,87 грн.
При цьому, судом встановлено, що жодних повідомлень про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг за вищевказаний період від відповідача не надходила, уповноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту абонент не направляв, а тому в силу положень п. 2.1.6 договору кількість та вартість наданих позивачем послуг з приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими абонентом.
Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що вимоги позивача щодо частини заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2014 року по листопад 2016 року у розмірі 144 405,39 грн вже були предметом судового розгляду у справі № 910/19276/16 про банкрутство ТОВ «ЦЕК».
Так, Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/19276/16 від 29.05.2017 суд дійшов висновку про їх обгрунтованість та законність, та затвердив реєстр вимог кредиторів відповідача, серед яких до четвертої черги було визнано і включено вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал».
19.12.2018 постановою Господарського суду міста Києва було визнано ТОВ «ЦЕК» банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. ПрАТ «АК «Київводоканал» відповідно до законодавства про банкрутство було заявлено решту заборгованості Абонента за період спожитих послуг з грудня 2016 року по січень 2019 року в розмірі 518 623,13 грн, які не були розглянуті судом, у зв'язку з тим, що 11.12.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду було скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/19276/16, а провадження у справі про банкрутство ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» закрито.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі у розмірі 678 697,87 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 54 635,82 грн та інфляційних втрат у розмірі 153 981,54 грн, суд зазначає наступне.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині 3% річних та інфляційних втрат встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, ідентифікаційний код 32203226) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) основний борг у розмірі 678 697 (шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 153 981 (сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 54 635 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 13 309 (тринадцять тисяч триста дев'ять) грн 73 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.11.2020
Суддя Л. Г. Пукшин