ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2020Справа № 910/9312/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬНІ СИСТЕМИ"
про стягнення 68598,72 грн штрафу та зобов'язання вчинити дії
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬНІ СИСТЕМИ" про стягнення 68598,72 грн штрафу та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №Л/НХ-19476/НЮ від 01.10.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, засідання у справі призначено на 30.07.2020.
24.07.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 30.07.2020 суд залишив без розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідне клопотання у порушення ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України не містить електронного цифрового підпису представника позивача.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.07.2020 на підставі ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України залишив без руху позовну заяву Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".
17.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2020 продовжив розгляд справи №910/9312/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання у справі на 17.09.2020.
У судове засідання 17.09.2020 з'явився представник позивача.
У судовому засіданні 17.09.2020, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у сумі 68598,72 грн та зобов'язання відповідача поставити товар.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн (2102,00 грн за вимогу майнового характеру (стягнення штрафу у сумі 68598,72 грн) та 2102,00 грн за вимогу немайнового характеру (зобов'язання відповідача поставити товар)).
Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі №910/13737/19 наведено правовий висновок щодо характеру (майнова чи немайнова) вимоги про зобов'язання виконати умови договору та поставити товар.
Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:
"52. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
53. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
58. Позовна вимога Національної ради до ТОВ "Новітнє обладнання" про зобов'язання виконати умови договору та поставити товар згідно з додатком 1 до договору поставки є вимогою про зобов'язання вчинити певні дії щодо поставки товару вартістю 60714000,00 грн, що свідчить про її майновий характер.
59. Заявлені вимоги позивача про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог Національної ради до ТОВ "Новітнє обладнання", що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов."
Позивач, у редакції заяви про усунення недоліків, заявляє вимоги про зобов'язання ТОВ "МАГІСТРАЛЬНІ СИСТЕМИ" поставити товар, а саме: Сайлентблок як еквівалент (Втулка гумовометалічна) у кількості 100 шт; пластина гумовометалічна підвіски тепловоза у кількості 200 шт.; пластина гумометалева у кількості 90 шт.; патрубок підводу води як еквівалент (патрубок водяний) у кількості 59 шт.
Згідно із Специфікації №1 до договору поставки №Л/НХ-19476/НЮ від 01.10.2019 та рознарядки на поставку товару визначено вартість товару, який відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу.
Згідно із обґрунтуваннями позивача та як підтверджено матеріалами справи вартість товару щодо якого позивачем заявлені вимоги становить 342993,60 грн.
Оскільки вимоги позивача поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, то розмір судового збору за відповідну вимогу визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи зі ставок судового збору за позовну вимогу майнового характеру.
Отже, за подання вимоги про зобов'язання поставити товар позивач мав сплатити судовий збір у сумі 5144,90 грн.
Як встановлено судом за подання позовної вимоги про зобов'язання поставити товар, позивач згідно із платіжним дорученням №932 від 25.06.2020 сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж це передбачено законом.
За таких обставин, судом встановлено, що позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3042,90 грн (5144,90 грн - 2102,00 грн).
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.09.2020 на підставі ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України залишив без руху позовну заяву Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ". Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 3042,90 грн.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 була отримана позивачем 30.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105475040720.
Враховуючи дату отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9312/20, позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 07.10.2020 включно.
Станом на 02.11.2020 позивач не усунув недоліки, визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020.
Відповідно до частин 11, 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Пунктом 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З огляду на те, що у встановлений строк позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9312/20, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" без розгляду.
Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, позивач не позбавлений права на повернення суми судового збору, сплаченого за подання вказаного позову, у випадку звернення до суду з відповідною заявою.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п.8 ч.1 ст.226, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬНІ СИСТЕМИ" про стягнення 68598,72 грн штрафу та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Дата підписання ухвали: 02.11.2020.
Суддя С. О. Турчин