ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.11.2020Справа № 910/16387/20
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21»
про захист прав споживачів
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 21» про:
- визнання незаконною відмову Ініціативної групи ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" та
Правління ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" включення в Порядок Денний Бюлетеню (письмового опитування співвласників) Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 01.08.2019 розгляду питання/пропозиції позивача про затвердження форми/моделі/ порядку Самозабезпечення/Самоуправління ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" без приєднання ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" до АОСББ «Відпочинок», з передачею функцій з Утримання та Експлуатації б.21 позивачу на безоплатній основі з обґрунтованим розміром щомісячного внеску для забезпечення Утримання та Експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території б.21, вул. Петрицького в розмірі 5,69 грн/м2;
- визнання необґрунтованим затверджений Рішенням Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 01.08.2019, оформлений Протоколом № 1 від 16.08.2019, щомісячний внесок співвласників б.21 для забезпечення Управління, Утримання та Експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території б.21 вул. Петрицького в розмірі 12,75 грн/м2: « 3.2. щомісячний внесок для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території в pозмipi 12,75 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення»;
- скасування Рішення Загальних Зборів в частині щомісячного внеску в розмірі 12.75 грн/м2, затвердженого відповідачем Протоколом №1 Загальних Зборів ОСББ б. 21 від 16.08.2019 від: « 3.2. щомісячний внесок для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території в pозмipi 12,75 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення».
Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 25.10.2020 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 26.10.2020 за вх. № 16387/20.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без руху, з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Позивачем заявлено три немайнові вимоги, а тому за подання даного позову позивач мав сплатити 6 306,00 грн судового збору.
Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору за подання вказаного позову у встановленому порядку та розмірі.
Водночас, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача та на підставі ч.3 ст. 22 Закон України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Водночас, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
При цьому, питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок доказування і подання доказів визначений статтею 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В підтвердження майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, з яких не можливо встановити розмір доходу позивача, а також те, що сума судового збору, яку необхідно сплатити за подання даного позову дійсно перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за попередній календарний рік, у зв'язку з чим суд не приймає зазначений документ як належний доказ на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.
Закону України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Оскільки, даний спір між сторонами стосується діяльності юридичної особи - ОСББ «Петрицького 21», положення ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення позивача від сплати судового збору у даному випадку не застосовуються.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Для усунення вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Гулевець