проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"02" листопада 2020 р. Справа № 922/830/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (вх. №2171 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі № 922/830/20,
за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" м. Київ в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків,
до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова,
про стягнення 47555,33 грн,-
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарському суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення у розмірі 47555,33 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Бюджетного Кодексу України, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, не відшкодуванням відповідачем телекомунікаційних послуг, наданих з 01.07.2019 по 31.12.2019 на пільгових умовах.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі №922/830/20 позов задоволено повністю; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" заборгованість за період з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року у сумі 47555,33 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Відповідач з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області зазначає, що спеціальними законами, зокрема п. 11 ч.1 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.6 ч.1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", п. 4 ч.3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства", статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не передбачено обов'язок відшкодовувати з бюджету місцевого самоврядування витрати на послуги зв'язку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2020 року у справі №922/830/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі №922/830/20; вирішено розгляд апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі №922/830/20 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
07 вересня 2020 року від Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі № 922/830/20 залишити без змін.
Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 статтею 270 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, встановила такі обставини спору.
Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" м. Київ в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" у період з 01 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року (включно) надало послуги зв'язку на пільгових умовах населенню міста Лозова Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 статті 12, п. 10 ч. 1 статті 13, п. 18 ч. 1 статті 14, п. 20 ч. 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 статті 20, статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 статті 6, ч. 3 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 47555,33 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за період липень - грудень 2019 року (форма №2-пільга), листами позивача про направлення відповідачу розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, форма "2-пільга" та "3-пільга" №20-28/790 від 06.08.2019, №20-28/889 від 09.09.2019, №20-28/985 від 09.10.2019, №20-28/1082 від 06.11.2019, №20-28/1212 від 06.12.2019, №20-26/5 від 13.01.2020, а також копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.
18.03.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №26-15/85 від 18.03.2020 про оплату заборгованості у сумі 47555,33 грн, що підтверджується копією фіскального чеку АТ "Укрпошта" ВПЗ 61011 ПН 215600426655.
Відповідач вартість наданих позивачем послуг не відшкодував та відповіді не дав.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту", Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно зі статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 БК України).
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до наведених вище законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком позивача.
При цьому, в силу положень Конституції України та законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов'язок відшкодовувати витрати підприємств, що такі пільги надають. Таким чином, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.
Згідно з п. 204 статті 91 Бюджетного Кодексу України видатки на відшкодування витрат за пільговий зв'язок окремим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допоміг, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).
Пунктом 3 Положення відповідача визначено уповноваженим органом, який, у тому числі, здійснює ведення обліку пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга".
Таким чином, саме на відповідача відповідно положень постанови КМУ №117 від 29.01.2003 покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Тобто, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг міста Лозової Харківської області є Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню міста Лозової Харківської області послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати саме відповідач.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", з дотриманням вимог наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок її заповнення у встановлені строки позивачем була заповнена та надіслана відповідачу форма "2-пільга" для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, на паперових носіях, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.
З матеріалів справи вбачається, що поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" за період липень - грудень 2019 року щомісячно надсилались позивачем на поштову адресу відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями поштових повідомлень, які підтверджують факт отримання зазначених списків відповідачем.
Як вказує позивач, що не спростовано відповідачем, відповідач жодного разу не звертався до позивача з питання неотримання списків пільговиків за спірний період або з питання зауважень щодо некоректності списків за формою "2-пільга".
При цьому, ПАТ "Укртелеком" не має доступу до Реєстру пільговиків, а отже єдиною підставою для внесення змін в розрахунки за формою "2-пільга" є отримана від органів соціального захисту інформація про виявлені розбіжності.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем за наслідками наданих у період липень - грудень 2019 року телекомунікаційних послуг споживачам, які мають пільги, були надані відповідачу розрахунки щодо вартості цих послуг, згідно з формою "2-пільга".
З приводу аргументів апелянта про не визначення спеціальними законами, зокрема п. 11 ч.1 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.6 ч.1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", п. 4 ч.3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства", статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", обов'язку відшкодовувати з бюджету місцевого самоврядування витрати на послуги зв'язку колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення місцевих програм соціального захисту окремих категорій населення, пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування
Загальні засади фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у спеціальних законах, зокрема, Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законі України "Про охорону дитинства", Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" тощо.
Отже, вищевикладені положення законодавства передбачають реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Таким чином, відповідач, як розпорядник коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті Лозовій Харківської області, зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв'язку) пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, на пільгових умовах.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направив відповідачу вимогу №26-15/85 від 18.03.2020 про оплату заборгованості у сумі 47555,33 грн, яку відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за №173/24950, відповідач мав отримати 23.03.2020.
Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. Таким днем слід вважати дату одержання вимоги боржником.
Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 30.03.2020, але відповідач у вказаний строк не оплатив товар і відповіді не дав.
Суд зазначає, що діючим законодавством України не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Питання погашення існуючої заборгованості за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, яка складає 47555,33 грн за період з 01.07.2019 по 31.12.2019, відповідачем не вирішено до теперішнього часу, чим порушено законні права та інтереси позивача.
Ураховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що сума невідшкодованої вартості послуг, які надані пільговим категоріям населення в розмірі 47555,33 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Одночасно колегія суддів визнає необгрунтованими аргументи апелянта стосовно безпідставного незалучення судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лозівську міську раду Харківської області.
Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обовязки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Як було встановлено вище, саме відповідач, як розпорядник коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті Лозовій Харківської області, зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуг зв'язку) пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, на пільгових умовах.
При цьому стягнення відповідної суми заборгованості не створює автоматично обов'язок сплати такої суми Лозівською міською радою Харківської області.
З огляду на вказане відсутні правові підстави для залучення Лозівської міської ради Харківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі № 922/830/20 має бути залишене без змін.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20 липня 2020 року у справі № 922/830/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.С. Хачатрян