вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" вересня 2020 р. Справа№ 910/13804/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Євсікова О.О.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
на додаткове рішення Господарського суду м. Києва
від 22.06.2020 (дата повного тексту 02.07.2020)
у справі № 910/13804/18 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ",
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група",
про стягнення 2 015 971,84 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 2 015 971,84 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.06.2020 у справі №910/13804/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" 2 015 971 грн 84 коп. та судовий збір в розмірі 30 239 грн 58 коп.
22.06.2020 додатковим рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/13804/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи у сумі 70000 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 126040 грн 13 коп. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Додаткове рішення обґрунтовано наступним. На думку місцевого господарського суду правомірними є твердження позивача про понесення в межах розгляду спору витрат на проведення експертизи у розмірі 70 000,00 грн. Оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що ним були понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 70 000,00 грн, вони за висновком суду є співмірними зі складністю справи, доведеними, реальними та фактичними, а тому підлягають задоволенню. Також місцевий господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача про понесення в межах розгляду спору витрат на професійну правничу допомогу в сумі 126 040,13 грн. Разом із тим судом відзначено, що частина із наданих послуг не може бути віднесена саме до правничої допомоги. Так, поїздки адвоката до Господарського суду міста Києва для участі у судових засіданнях в розмірі 8 111,63 грн суду та поштові витрати за направлення процесуальних документів у розмірі 572,94 , не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI, а тому відповідні витрати не підлягають відшкодуванню. Також відмовлено у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн за підбір, вивчення, аналіз та зняття копій документації щодо державної реєстрації ТОВ "РУШ", оскільки вказані дії не потребують вивчення та аналізу у спорі про страхове відшкодування.
Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд прийняти апеляційну до свого провадження, додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2020 у справі №910/13804/18 скасувати. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку апелянта позивачем безпідставно віднесено до судових витрат оплату висновку № 1 інженерно-технічної експертизи дослідження причин затоплення та шляхів проходження води в приміщення магазину "Ева 341", який розташований за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1, літ. "А". г/б 284, затвердженого 09.11.2018, оскільки дані витрати не належать до витрат на професійну правничу допомогу.
Також апелянт вказує на те, що предметом договору про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018 є "видача висновку", а не проведення експертного дослідження.
Окрім того, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" вказує на те, що оскільки дана справа не є складною, спектр робіт проведених представником позивача є надуманим задля збільшення свого гонорару.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2020 відкрите апеляційне провадження у справі № 910/13804/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та призначено справу до розгляду на 11.08.2020. У судовому засідання 11.08.2020 оголошено перерву до 22.09.2020.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до п. 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У ст. 244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 127 ГПК України визначено витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.
Частиною другою статті 127 ГПК України визначено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
У відповідності до частин 4-7 статті 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Щодо розміру понесених судових витрат на проведення експертизи у розмірі 70 000,00 грн позивачем було надано суду першої інстанції:
- Договір про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;
- Протокол узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору від 29.10.2018);
- Календарний план виконання робіт (Додаток № 2 до договору від 29.10.2018);
- Акт приймання-здачі етапів робіт за договором про створення (передачу) науково-технічної продукції від 29.10.2018;
- Платіжне доручення №95966 від 31.10.2018.
За приписами ч. 7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Ураховуючи вище зазначене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості тверджень позивача про понесення в межах розгляду спору витрат на проведення експертизи у розмірі 70000,00 грн.
Щодо тверджень апелянта щодо неспівмірності витрат на проведення експертизи зі складністю справи, колегія суддів відзначає, що доказів на підтвердження вказаного останній не надав.
Разом із тим позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на проведення експертизи у розмірі 70 000,00 грн.
В силу ч.ч. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До матеріалів справи місцевим господарським судом було залучено:
- договір від 05.06.2018 про надання правової допомоги, укладений з адвокатом Єльніковим Іваном Михайловичем, за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умова, передбачених договором. Відповідно до умов договору, адвокат надає клієнту консультації та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, Національної поліції, СБУ, Державної виконавчої служби, на підприємствах в установах організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також: Господарських судах України усіх інстанцій.
- додаткову угоду №3 від 24.07.2018 (Додаток до договору надання правової допомоги від 05.06.2018), за умовами якої клієнт доручає адвокату захист у судовому порядку порушених прав клієнта на отримання страхового відшкодування від Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" за страховою подією, яка відбулась 20.10.2017 за договором добровільного страхування майна № 12-2803-17-00013 від 07.03.2017, у зв'язку із відмовою зазначеної страхової компанії у виплаті страхового відшкодування за страховою подією, яка відбулась 20.10.2017 у магазині "ЕВА341" м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 1.
- акт прийому-передачі наданих послуг від 11.12.2018, за договором про надання правової допомоги від 05.06.2018;
- платіжне доручення № 7007 від 13.12.2018;
- акт прийому-передачі наданих послуг від 15.06.2020, за договором про надання правової допомоги від 05.06.2018;
- платіжне доручення № 170659 від 16.06.2020;
- копії фіскальних чеків "Укрпошта";
- копії проїзних документів ПАТ "Укрзалізниця";
- копію Актів від 24.07.2018 приймання-передачі оригіналів документів;
- копію Акту від 12.11.2018 приймання-передачі оригіналів документів.
За даними Єдиного реєстру адвокатів України Єльніков І.М. має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № ХМ000109 від 04.09.2017.
Отже позивачем належними та достатніми доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 126 040,13 грн.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Разом із тим приписами ч. 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що даний спір є спором незначної складності, натомість у спірних правовідносинах існує багато протиріч, які підлягали доведенню адвокатом, на встановлення яких адвокат витратив значний час. Також матеріали справи містять великий обсяг документів, які підлягали дослідженню адвокатом.
Відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що витрати на поїздки адвоката до Господарського суду міста Києва для участі у судових засіданнях в розмірі 8 111,63 грн суду та поштові витрати за направлення процесуальних документів у розмірі 572,94 грн, не є правничою допомогою, а отже вказані витрати не підлягають відшкодуванню. Аналогічні висновки містяться в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19.
Також не підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200,00 грн за підбір, вивчення, аналіз та зняття копій документації щодо державної реєстрації ТОВ "РУШ", оскільки вказані дії не потребують вивчення та аналізу у спорі про страхове відшкодування.
Вищевказані обставини свідчать про те стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 126 040,13 грн.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про розподіл судових витрат та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" судових витрат, пов'язаних із проведенням експертизи у сумі 70 000 грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 126 040 грн 13 коп.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи при прийнятті додаткового рішення у справі.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/13804/18, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/13804/18 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на додаткове рішення Господарського суду міста м. Києва від 22.06.2020 у справі №910/13804/18 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста м. Києва від 22.06.2020 у справі №910/13804/18 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020 (у зв'язку із пребування судді Буравльова С.І. з 28.09.2020 по 30.10.2020 (включно) на лікарняному).
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді О.О. Євсіков
С.І. Буравльов