Справа № 22-14373 Головуючий у 1-й інстанції: Галаган В. І.
Унікальний №755/9563/20
02 листопада 2020 року. м. Київ
Київський апеляційний суд. Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Києва Пікуль А.А. зі складу колегії суддів суддя-доповідач Пікуль А.А., судді Гаращенко Д.Р., Невідома Т.О., перевіривши виконання вимог ст. 352-356 ЦПК України у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення, -
28 жовтня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла цивільна справа з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення.
Відповідач подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За правилом п.1 ч.2 вказаної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідач в якості поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження зазначає, що вказане рішення отримано 05 жовтня 2020 року (а.с. 84).
Апеляційна скарга подана до суду 20 жовтня 2020 року (а.с. 76).
Враховуючи викладене, оскільки строк на апеляційне оскарження відповідачем пропущений із поважних причин, суд вважає за можливе його поновити.
За подання апеляційної скарги не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про держаний бюджет на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 027 грн.
Ураховуючи положення п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" про те, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, у системному зв'язку з іншими положеннями цього Закону, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги також слід визначати диференційовано в залежності саме від особи, яка подає скаргу, а не від особи, яка подала позовну заяву.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору, що становить 810,80 грн (2 027 грн х 0,4), а ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 150% від цієї суми - 1 216,20 грн.
20 жовтня 2020 року до суду від відповідача надійшла заява про звільнення від сплати судового збору (а.с. 78).
Заява обґрунтована тим, що майновий стан відповідача не дозволяє сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що він не отримує жодного доходу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
У даному випадку ОСОБА_1 , заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, надав суду копію довідки ОК-5 з Пенсійного фонду України, згідно з відомостями якої його дохід за 2019 рік склав 9 739,17 грн (а.с. 81-82).
Враховуючи викладене, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги перевищує 5% розміру річного доходу скаржника, суд доходить висновку щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись ст. 354, 359-361 ЦПК України, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення.
Копію даної ухвали, копію апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Встановити строк протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ст. 360 ЦПК України із додатком доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Суддя А. А. Пікуль