Апеляційне провадження № 22-ц/824/7569/2020
28 жовтня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи 2-3069/08
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» - Слюсаренка Дмитра Аркадійовича про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства «Бориспільске лісове господарство» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-
У вересні 2008 року ТОВ «Будівельна компанія «Княжичі» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року позовні вимоги ТОВ «БК «Княжичі» задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року апеляційну скаргу ДП «Бориспільське лісове господарство» відхилено. Рішення Бориспільського міськрайонного Київської області від 26 вересня 2008 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу ДП «Бориспільське лісове господарство» задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7 жовтня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника ТОВ «Будівельна компанія «Княжичі» - Слюсаренка Д.А. про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ДП «Бориспільське лісове господарство».
Клопотання обґрунтовував тим, що ДП ««Бориспільське лісове господарство», як особа, яка не брала участі у справі, не довело, що вказаним судовим рішенням зачіпаються його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Так, у жовтні 2016 року під час інвентаризації земель організацією ТОВ «Адванс Інвест» було встановлено факт накладення земельної ділянки площею 0,9630 га (кадастровий номер 3220884001:01:060:0024), зареєстрованої на праві власності за ТОВ «БК «Княжичі», площею 0,8185 га на землі, які знаходяться в постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» для ведення лісового господарства (в кварталі 36 Старівського лісництва) на території Іванківської сільської ради.
27.10.2016 товариство нотаріально посвідченою заявою відмовилося від права користування та права власності на земельну ділянку загальною площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024 в межах с. Іванків в частині земельної ділянки, яка перебуває у користуванні підприємства площею 0,8185 га на території Іванківської сільської ради.
10.11.2016 рішенням Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 559-15-УІІ задоволено заяву ТОВ «БК «Княжичі» про відмову від користування та права власності на земельну ділянку площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024 із внесенням відповідних змін до бази даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У судовому засіданні представники ТОВ «БК «Княжичі» та ОСОБА_2 підтримали клопотання, просили апеляційне провадження закрити.
Представники ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також прокурор Київської області заперечували проти заявленого клопотання.
Представник ДП «Бориспільське лісове господарство» залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та клопотання про закриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов'язків у зв'язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки них осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 320/915/19 міститься висновок про те, що за змістом статті 392 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.
У постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 2- 4392/09, постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц, постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 705/2-1281/2010передбачено, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов'язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ДП «Бориспільске лісове господарство» зазначає, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції існувало розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 згідно якого було зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів ви рішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або оренду. Жодних погоджень на вилучення спірної земельної ділянки із постійного користування ДП не надавало, а тому вважало, що ухваленим рішенням було порушено їх право на постійне користування земельною ділянкою, площею 1,1 га.
Як вбачається з матеріалів справи, саме рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2008 стало підставою для виникнення права власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884000:04:001:0291 та видачу державного акту.
До Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель відомості були перенесені у тому ж вигляді, що існували та виникли саме на підставі оскаржуваного рішення.
Враховуючи те, що вказаним рішенням суду першої інстанції за позивачем визнано право власності на земельну ділянку державної власності, що перебувала у постійному користування ДП «Бориспільске лісове господарство» розміром 0,963 га (вбачається з кадастрового плану земельної ділянки, викопіювання з планшету № 1 Старівського лісництва ДП «Бориспільский лісгосп», схема накладення в кварталі 36 Старівського лісництва на землі, що знаходяться у постійному користуванні лісгоспу), відтак, було вирішено питання щодо цієї земельної ділянки без участі підприємства.
Окрім цього, постановою Касаційного цивільного суд Верховного Суду від 26.02.2020, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19.01.2017, встановлено, що станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка була предметом спору у вказаній справі, перебувала у постійному користуванні ДП «Бориспільске лісове господарство».
У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/1057/17-ц, постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16 зазначається, що у випадку, коли до суду звертається особа з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, суд апеляційної інстанції повинен відкрити апеляційне провадження, а у разі з'ясування, що судовим рішенням питання про його права, обов'язки та інтереси не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 411 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання та закриття апеляційного провадження відсутні.
Керуючись ст. 362 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» - Слюсаренка Дмитра Аркадійовича про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства «Бориспільске лісове господарство» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року відмовити.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач
Судді: