Апеляційне провадження № 22-ц/824/7569/2020
28 жовтня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи 2-3069/08
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Кузнєцової В.В.,
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі»,
відповідач - ОСОБА_1
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі Державного підприємства «Бориспільске лісове господарство»,
на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року, ухваленого в приміщенні суду під головуванням судді Мельник О.О., -
У вересні 2008 року ТОВ «Будівельна компанія «Княжичі» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 26 червня 2008 року між ТОВ «БК «Княжичі» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, за яким останні зобов'язались передати у власність позивача об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в с. Іванків Бориспільського району Київської області, а також земельну ділянку площею 42,1538 га, на якій розташовані вказані об'єкти нерухомості, і яка необхідна для їх розташування та обслуговування, що належали продавцям на праві спільної часткової власності.
Вказаний правочин підлягав нотаріальному посвідченню. ТОВ «БК «Княжичі» частково виконало умови договору, сплативши 03 липня 2008 року на виконання умов договору авансовий платіж у розмірі 50 000, 00 грн кожному зі співвласників, але останні, передавши вищевказане майно, ухиляються від нотаріального посвідчення правочину, посилаючись на те, що така процедура не є обов'язковою, оскільки договір купівлі-продажу не встановлює для них такий обов'язок.
Враховуючи викладене, ТОВ «БК «Княжичі» просило визнати вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 26 червня 2008 року дійсним та визнати за ним право власності на майно та земельну ділянку, які є предметом договору, оскільки внаслідок відмови продавців від нотаріального посвідчення даної угоди порушується право власності ТОВ «БК «Княжичі» на придбане нерухоме майно, що виникло у позивача в момент підписання акта приймання-передачі відповідно до умов зазначеного договору купівлі-продажу.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року позовні вимоги ТОВ «БК «Княжичі» задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна № 26 /06, які складаються з: пташника № 23, «А-І», площею 2 553,8 кв. м, інв. № 0257, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 375 483,97 грн; пташника № 15 , « А - І» , площею 2 481,0 кв. м, інв. № 0248 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 586 299,82 грн; пташника № 14 , «А-І», площею 2 443,9 кв. м, інв. № 0247 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 270 326,92 грн; станції перекачки, «А-І», площею 62,1 кв. м, інв. № 1324, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 777,12 грн; пташника № 20 , «А-І», площею 2 659,2 кв. м, інв. № 0254 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 276 803,75 грн; пташника № 11 , «А -І », площею 2 397,2 кв. м, інв. № 0244 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 968,61 грн; пташника № 10 , «А-І», площею 2 274,2 кв. м, інв. № 0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 133 922 грн. 42 коп.; пташника № 19 , «А-І», площею 2 665,7 кв. м, інв. № 0253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 299 911,49 грн; пташника № 21 , «А-І», площею 2 559,9 кв. м, інв. № 0255 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 285 639,07 грн; підключателя ГРП, «А-І», площею 24,9 кв. м, інв. № 2104, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 997,72 грн; пташника № 17 , «А-І», площею 2 563,9 кв. м, інв. № 0251 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 331 370,64 грн; пташника № 12 , «А-І», площею 2 421,2 кв. м, інв. № 0245 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 753,74 грн; пташника № 22 , «А-І», площею 2 889,5 кв. м, інв. № 0256 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 406 907,14 грн; пташника № 18 , «А -І », площею 2 562,5 кв. м, інв. № 0252 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 338 520,66 грн; пташника № 16 , « А -І » , площею 2 300,1 кв. м, інв. № 0249 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 269 724,21 грн; пташника № 13 , «А-І», площею 2 396,7 кв. м, інв. № 0246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 266 907,82 грн; котельні, «А-І», площею 646,3 кв. м, інв. № 0305, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 321 833,54 грн; пташника № 7, «А-І», площею 1 329,8 кв. м, інв. № 0241 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 36 488,17 грн; пташника № 8 , «А-І», площею 1 336,9 кв. м, інв. № 0242 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 162 205,33 грн; складу будівельних матеріалів, «А-І», площею 429,0 кв. м, інв. № 0326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 55 416,57 грн; забійного цеху, «А-І», площею 597,5 кв. м, інв. № 0423, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 294 352,76 грн; ЛАПС, «А-І», площею 322,8 кв. м, інв. № 1226, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 114 456,97 грн; складу запчастин інв. № 0316, моторного цеху інв. № 0317, токарного цеху інв. № 0318, «А-І», загальною площею 470,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: склад запчастин - 7 995,81 грн; моторний цех - 7 809,87 грн; токарний цех - 7 809,87 грн; теплиці металевої, «А-І», площею 622,2 кв. м, інв. № 1102, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 70 058,80 грн; навіса на АВМ, «А-І», площею 516,6 кв. м, інв. № 1184, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 84 982,49 грн; кормоцеху, «А-ІІ», площею 1 188,0 кв. м, інв. № 0268 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 260,65 грн; ветеринарного блоку, «А-І», площею 1 575,5 кв. м, інв. № 0260, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 45-х, вартістю 63 954,06 грн; диспетчерського гаражу, «А-ІІ», площею 182,6 кв. м, інв. № 0312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 42 358,89 грн; гаража автомобільного «Б-І», інв. №0308, огорожі гаражу залізобетонної «N-1», інв. № 1319, асфальтної площадки гаражу «N-1», інв. № 1322, загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: гараж автомобільний - 47 837,41 грн; огорожа гаража - 17 852,30 грн; асфальтна площадка гаража - 146 969,86 грн; адміністративного будинку, інв. № 0306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 416 463,55 грн; мехмайстерні, «А-ІІ», площею 1 161,5 кв. м, інв. № 0401, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 600,66 грн; санпропускника, «А-ІІ», площею 339,8 кв. м, інв. № 0265, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 254,57 грн; пташника № 6 , «А -І », площею 1 628,1 кв. м, інв. № 0240 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 92 026,17 грн; побутового приміщення (блок-контора), «А-І», площею 322,7 кв. м, інв. № 0310, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 33 118,96 грн; яйцесховища з прибудовою «Б-І», «В-І», інв. № № 0321, 0322; бурової свердловини «К», інв. № 1318, загальною площею 671,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: яйцесховище - 56 435,48 грн, прибудова до яйцесховища - 9 833,51 грн, бурова свердловина - 7 706,22 грн; будівлі трансформаторної підстанції, «А-І», площею 63,8 кв. м, інв. № 0307, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 47 145,67 грн; бригадного будинку, «А-І», площею 47,9 кв. м, інв. № 0304, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 198,51 грн; внутрішньої огорожі, інв. № 1303, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 842,14 грн; пожежного басейну 50 куб. м, інв. № 1314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 268,22 грн; каналізаційного колектору, інв. № 1316 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 704,11 грн; зовнішньої вітки каналізації, інв. № 2106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 175 446,83 грн; зовнішньої вітки теплотраси, інв. № 2120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 73 297,01 грн; зерносховища кормоцеху, інв. № 0270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 59 615,53 грн; пожежного басейну 100 куб. м, інв. № 1312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 вартістю 2 746,85 грн; насосної станції подарт., інв № 1317, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 23 023,76 грн; насосної станції 2 підйому, інв. № 1326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 12 230,86 грн.; зовнішньої огорожі, інв. № 1302, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 064,46 грн., та земельної ділянки, на якій вони розташовані, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка необхідна для розташування та обслуговування об'єктів нерухомості, зокрема господарських будівель, що укладений 26 червня 2008 року в с. Іванків Бориспільського району Київської області між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «БК «Княжичі», за яким до ТОВ «БК «Княжичі» перейшло право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна та земельну ділянку, дійсним.
Визнано за ТОВ «БК «Княжичі» право власності на об'єкти нерухомого майна, які складаються: пташника № 23 , «А-І», площею 2 553,8 кв. м, інв. № 0257, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 375 483,97 грн; пташника № 15 , « А - І» , площею 2 481,0 кв. м, інв. № 0248 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 586 299,82 грн; пташника № 14 , «А-І», площею 2 443,9 кв. м, інв. № 0247 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 270 326,92 грн; станції перекачки, «А-І», площею 62,1 кв. м, інв. № 1324, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 777,12 грн; пташника № 20 , «А-І», площею 2 659,2 кв. м, інв. № 0254 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 276 803,75 грн; пташника № 11 , «А -І », площею 2 397,2 кв. м, інв. № 0244 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 968,61 грн; пташника № 10 , «А-І», площею 2 274,2 кв. м, інв. № 0243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 133 922 грн. 42 коп.; пташника № 19 , «А-І», площею 2 665,7 кв. м, інв. № 0253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1 299 911,49 грн; пташника № 21 , «А-І», площею 2 559,9 кв. м, інв. № 0255 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 285 639,07 грн; підключателя ГРП, «А-І», площею 24,9 кв. м, інв. № 2104, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 997,72 грн; пташника № 17 , «А-І», площею 2 563,9 кв. м, інв. № 0251 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 331 370,64 грн; пташника № 12 , «А-І», площею 2 421,2 кв. м, інв. № 0245 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 267 753,74 грн; пташника № 22 , «А-І», площею 2 889,5 кв. м, інв. № 0256 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 406 907,14 грн; пташника № 18 , «А -І », площею 2 562,5 кв. м, інв. № 0252 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 338 520,66 грн; пташника № 16 , « А -І » , площею 2 300,1 кв. м, інв. № 0249 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 269 724,21 грн; пташника № 13 , «А-І», площею 2 396,7 кв. м, інв. № 0246, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 266 907,82 грн; котельні, «А-І», площею 646,3 кв. м, інв. № 0305, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 321 833,54 грн; пташника № 7, «А-І», площею 1 329,8 кв. м, інв. № 0241 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 36 488,17 грн; пташника № 8 , «А-І», площею 1 336,9 кв. м, інв. № 0242 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 162 205,33 грн; складу будівельних матеріалів, «А-І», площею 429,0 кв. м, інв. № 0326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 55 416,57 грн; забійного цеху, «А-І», площею 597,5 кв. м, інв. № 0423, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 294 352,76 грн; ЛАПС, «А-І», площею 322,8 кв. м, інв. № 1226, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 114 456,97 грн; складу запчастин інв. № 0316, моторного цеху інв. № 0317, токарного цеху інв. № 0318, «А-І», загальною площею 470,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: склад запчастин - 7 995,81 грн; моторний цех - 7 809,87 грн; токарний цех - 7 809,87 грн; теплиці металевої, «А-І», площею 622,2 кв. м, інв. № 1102, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 70 058,80 грн; навіса на АВМ, «А-І», площею 516,6 кв. м, інв. № 1184, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 84 982,49 грн; кормоцеху, «А-ІІ», площею 1 188,0 кв. м, інв. № 0268 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 260,65 грн; ветеринарного блоку, «А-І», площею 1 575,5 кв. м, інв. № 0260, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 45-х, вартістю 63 954,06 грн; диспетчерського гаражу, «А-ІІ», площею 182,6 кв. м, інв. № 0312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 42 358,89 грн; гаража автомобільного «Б-І», інв. №0308, огорожі гаражу залізобетонної «N-1», інв. № 1319, асфальтної площадки гаражу «N-1», інв. № 1322, загальною площею 556,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: гараж автомобільний - 47 837,41 грн; огорожа гаража - 17 852,30 грн; асфальтна площадка гаража - 146 969,86 грн; адміністративного будинку, інв. № 0306, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 416 463,55 грн; мехмайстерні, «А-ІІ», площею 1 161,5 кв. м, інв. № 0401, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 600,66 грн; санпропускника, «А-ІІ», площею 339,8 кв. м, інв. № 0265, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 41 254,57 грн; пташника № 6 , «А -І », площею 1 628,1 кв. м, інв. № 0240 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 92 026,17 грн; побутового приміщення (блок-контора), «А-І», площею 322,7 кв. м, інв. № 0310, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 33 118,96 грн; яйцесховища з прибудовою «Б-І», «В-І», інв. № № 0321, 0322; бурової свердловини «К», інв. № 1318, загальною площею 671,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю: яйцесховище - 56 435,48 грн, прибудова до яйцесховища - 9 833,51 грн, бурова свердловина - 7 706,22 грн; будівлі трансформаторної підстанції, «А-І», площею 63,8 кв. м, інв. № 0307, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 47 145,67 грн; бригадного будинку, «А-І», площею 47,9 кв. м, інв. № 0304, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 12 198,51 грн; внутрішньої огорожі, інв. № 1303, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 842,14 грн; пожежного басейну 50 куб. м, інв. № 1314, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 268,22 грн; каналізаційного колектору, інв. № 1316 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 704,11 грн; зовнішньої вітки каналізації, інв. № 2106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 175 446,83 грн; зовнішньої вітки теплотраси, інв. № 2120, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 73 297,01 грн; зерносховища кормоцеху, інв. № 0270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 59 615,53 грн; пожежного басейну 100 куб. м, інв. № 1312, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 вартістю 2 746,85 грн; насосної станції подарт., інв № 1317, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 23 023,76 грн; насосної станції 2 підйому, інв. № 1326, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 12 230,86 грн.; зовнішньої огорожі, інв. № 1302, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 167 064,46 грн., та земельної ділянки, на якій вони розташовані, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка необхідна для розташування та обслуговування об'єктів нерухомості, зокрема господарських будівель та дворів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, особа, яка не брала участі у справі - Державне підприємство «Бориспільське лісове господарство» в серпні 2018 року подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило рішення суду першої інстанції в частині визнання договору купівлі-продажу від 26.06.2008 р. щодо купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "БК Княжичі" у задоволені позову в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним щодо купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку, площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, що знаходиться в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ДП «Бориспільське лісове господарство» зазначає, що вищевказаним рішенням суду вирішено питання про його права та обов'язки, оскільки частина земельної ділянки, на яку за ТОВ «БК «Княжичі» визнано право власності, накладається на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» у кварталі 35 та 36 Старівського лісництва. Судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання існування права власності на земельну ділянку у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Погодження на вилучення з постійного користування спірної ділянки ДП «Бориспільське лісове господарство» не надавало.
Про рішення суду підприємству стало відомо в липні 2016 року з повідомлення Бориспільської місцевої прокуратури, якою було встановлено, що земельні ділянки частково накладаються на землі,які перебувають у користуванні ДП "Бориспільське лісове господарство" у кварталі 35 та 36 Старівського лісництва.
Справа судами розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2017 року рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 26 лютого 2020 року задоволено касаційну скаргу ДП "Бориспільське лісне господарство", ухвалу апеляційного суду від 19 січня 2017 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 5 ст. 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП «Бориспільське лісове господарство» підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та просив її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Пояснив, що права ДП "Бориспільське лісове господарство" не порушені, оскільки в жовтні 2016 року ТОВ "БК Княжичі" відмовилося добровільно від користування та права власності на земельну ділянку загальною площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, в межах с. Іванків і 28 жовтня 2016 року було складено акти встановлення зовнішніх меж земельних ділянок в натурі площею 0,1445 га та 0,8185 га та акти прийому-передачі межових знаків на зберігання, які отримали директор підприємства щодо ділянки площею 0,8185 га та представник Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області щодо ділянки площею 0,1445 га.10 листопада 2016 року рішенням Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області задоволено заяву ТОВ «БК «Княжичі» про відмову від користування та права власності на земельну ділянку площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, із внесенням відповідних змін до бази даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Представники третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також надали свої пояснення суду, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Розглянувши справу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 263 ІІПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами 26 червня 2008 року ТОВ «БК «Княжичі» уклало з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 договір купівлі-продажу № 26 /06, за умовами якого ТОВ «БК «Княжичі» придбало визначені договором об'єкти нерухомого майна та земельну ділянку, на якій вони розташовані, та знаходяться у с. Іванків Бориспільського району Київської області.
Сторони погодили умови договору в частині його предмету, ціни, строків виконання. Позивач на виконання його умов сплатив авансовий платіж у розмірі 50 000, 00 грн. кожному зі співвласників, які на підставі акта прийому-передачі від 04 липня 2008 року передали йому визначені договором об'єкти нерухомого майна та земельну ділянку.
Відповідно до пункту 3.3 договору купівлі-продажу право власності на майно та земельну ділянку перейшло до ТОВ «БК «Княжичі» у момент підписання акта прийому-передачі.
Задовольняючи позов ТОВ «БК «Княжичі», суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу в момент підписання акта приймання-передачі набув право власності на об'єкти нерухомого майна та земельну ділянку, проте внаслідок відмови відповідача від нотаріального посвідчення договору він (позивач) позбавлений можливості користуватися придбаним нерухомим майном та використовувати його за призначенням.
Проте, таких висновків суд першої інстанції дійшов на порушення процесуального права, без належного з'ясування обставин які мають значення для правильного вирішення справи, ті обставини, які встановлені судом є недоведеними. Порушення процесуального права потягнуло за собою порушення та невірне застосування норм матеріального право, з огляду на що рішення суду не можливо визнати законним та обгрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Частиною другою статті 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі № 6-162цс12 ,вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.
Договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна та земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.
Визнаючи договір купівлі-продажу,укладеним між сторонами дійсним, суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та застосував закон,який не підлягає до застосування в цих правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "БК Княжичі" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки.
Стосовно доводів представника позивача про те,що ТОВ "БК Княжичі" та відповідачем ОСОБА_1 досягнуто згоди з усіх істотних умов щодо купівлі-продажу нерухомого майна, товариство тривалий час користується спірним майном, обслуговує його та добровільно повернув частину земельної ділянки слід зазначити наступне.
З матеріалів справи убачається, на час ухвалення судом першої інстанції рішення (26 вересня 2008 року) частина спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка є предметом спору у цій справі, перебувала у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство».
Відповідно до статті 32 ЦПК України 2004 року (яка діяла на час ухвалення рішення) позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов'язки; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов'язки.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою (частина друга статті 118 ЦПК України 2004 року).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду.
Суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався, не з'ясував коло осіб яким могла належати, зокрема, земельна ділянка та не залучив до участі в справі ДП "Бориспільське лісне господарство", вирішивши ,таким чином, питання щодо права на частину цієї земельної ділянки без участі ДП «Бориспільське лісове господарство».
Як убачається з матеріалів справи,добровільна передача ТОВ «БК «Княжичі» частини земельної ділянки відбулася після проведення місцевою прокуратурою відповідної перевірки, встановлення порушення прав ДП "Бориспільське лісне господарство" та зразу ж після подачі ДП "Бориспільське лісне господарство" 12.08.2016 року апеляційної скарги.
Так, на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №592 від 18 жовтня 2016 року, рішень Іванківської сільської ради №509-14-УII та №510-14-УII від 13 жовтня 2016 року та Договору зі спеціалізованою землевпорядною організацією ТОВ «Адванс Інвест» провело інвентаризацію земель товариства, здійснило поділ земельної ділянки площею площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, на три земельні ділянки площами 39,5505 га, 1,2566 га та 0,9630 га., під час якої було встановлено факт накладення земельної ділянки площею 0,9630 га (кадастровий номер 3220884001:01:060:0024), зареєстрованої на праві власності за ТОВ «БК «Княжичі», площею 0,8185 га, на землі, які знаходяться в постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство» для ведення лісового господарства (в кварталі 36 Старівського лісництва) на території Іванківської сільської ради.
27 жовтня 2016 року ТОВ «БК «Княжичі» нотаріально посвідченою заявою відмовилась від права користування та права власності на земельну ділянку загальною площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, в межах с. Іванків.
Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі, землі лісогосподарського призначення.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико - культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з
урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).
За статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.
Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно- правовими актами.
При цьому, згідно зі статтею З ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.
Водночас у частині 2 статті 5 ЛК України передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Відтак, застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.
Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин
повинен визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.
Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).
Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням.
Планування використання земель лісогосподарського призначення здійснюється головним чином у формі лісовпорядкування, яке, зокрема, передбачає складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням (пункт 13 статті 46 ЛК України).
Поряд із земельним кадастром здійснюється облік лісів та ведеться органами лісового господарства державний лісовий кадастр на основі державного земельного кадастру (частина друга статті 49 ЛК України) та включає: облік якісного і кількісного стану лісового фонду України; поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; грошову оцінку лісів (у необхідних випадках); інші показники (стаття 51 ЛК України).
Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
За статтею 48 ЛК України в матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.
Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Згідно з нормами статей 181-184, 202-204 ЗК України, Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.
Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.
Планово - картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.
Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.
На момент укладення договору-купівлі продажу частина спірної земельної ділянки згідно з інформацією ДП «Бориспільське лісове господарство» перебувала у постійному користуванні лісгоспу та відповідно до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у кварталі № 36 Старівського лісництва.
Відповідно до частини першої ст. 182 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставина накладання земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні лісгоспу на земельну ділянку, право власності на яку було визнано за ТОВ «БК «Княжичі», була визнана позивачем та ДП «Бориспільське лісове господарство» в частині земельної ділянки площею 0,8185 га, що перебуває у складі земельної ділянки площею 0,9630 га, кадастровий номер 3220884001:01:060:0024, в межах с. Іванків, тому не підлягаю доказуванню.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції спірна земельна ділянка площею 0,9630 га, кадастровий № 3220884001:01:060:0024 перебуває у комунальній власності Іванківської сільської ради з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства та пов'язаних з ним послуг (підстава зміни цільового призначення - рішення ОМС № 1370-32-УИ від 29.03.2018 р.).
Відповідно до пп. «а» п. 4 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня 2012 року № 5245-VI у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Частина 2 ст. 117 ЗК України відносить до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Отже, земельна ділянка, що перебувала у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство», незаконно вибула з державної власності та постійного користування у комунальну власність Іванківської сільської ради.
Таким чином, порушені права ДП «Бориспільське лісове господарство» підлягають поновленню шляхом скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2008 по даній справі.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання існування права власності на земельну ділянку у відповідача ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,та ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Матеріли справи містять копії свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна (т. 1 а.с. 26-41), розташовані на земельній ділянці.
У п. 1.2. договору купівлі-продажу від 26.06.2008 №26/06 зазначено, що продавці передають у власність покупця, а покупець приймає у власність земельну ділянку, загальною площею 42,1583 га, кадастровий номер 3220884000:04:001:0291, яка необхідна для розташування та обслуговування нерухомого майна. Земельна ділянка знаходиться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить Продавцям на підставі спільної часткової власності. При цьому, в договорі відсутні посилання на документ, що підтверджує право власності на землю.
Відповідно до частини 1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (стаття 126 ЗК України).
В матеріалах справи наявна також копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 089908, виданого ТОВ «БК «Княжичі» як власнику земельної ділянки площею 41,7701 га на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2008 № 2-3069/2008.
Між тим, матеріали справи не містять державних акта на право власності відповідача та третіх осіб на земельну діяльну площею 42, 1583 га, що була відчужена за договором купівлі-продажу.
За таких обставин,апеляційний вважає, що відчуження земельної ділянки на корить ТОВ «БК «Княжичі» відбулося всупереч законодавству України, що безпосередньо вплинуло на права та законні інтереси ДП «Бориспільське лісове господарство».
Судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення - незалучення до участі у справі ДП «Бориспільське лісове господарство», про права та інтереси якого було прийнято рішення. Також має місце неправильне застосування судом норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, що було викладено вище.
Зазначене у сукупності є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги відповідно до правил частини 4 ст. 367 ЦПК України.
За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини 3 статті 376 ЦПК України).
Враховуючи викладене, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2008 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «БК «Княжичі» в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «БК «Княжичі» на користь ДП «Бориспільське лісове господарство» підлягає стягненню 1 540,00 грн. судового збору, сплаченого за подання товариством апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367,368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бориспільске лісове господарство» задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2008 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Княжичі» на користь Державного підприємства «Бориспільске лісове господарство» судовий збір у розмірі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 30 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач
Судді: