27 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100080003528 від 03.08.2020 року, за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року про часткове задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05.11.2020 року,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Тростянчик Тростянецького району Вінницької області, громадянину України, українцю, із середньою освітою, не працюючому, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,-
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
Слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100080003528 від 03.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
05 серпня 2020 року о 10:00 год. ОСОБА_6 затримано на підставі ст.208 КПК України та того ж дня рамках кримінального провадження №12020100080003528 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
07 серпня 2020 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.10.2020 року включно.
11 серпня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
29 вересня 2020 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12020100080003528 до 05.11.2020 року.
01 жовтня 2020 року слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_11 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, а також наявністю ризиків, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року вказане клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05.11.2020 року. Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на відповідну практику Європейського суду з прав людини, врахування того, щопісля обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчим до матеріалів клопотання не приєднано жодного документу про проведення додаткових слідчих дій та доказів причетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, враховуючи тривалий час здійснення досудового розслідування, а прокурором у судовому засіданні не доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу з доповненнями в якій вважає, що ухвалу постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України, що перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення. На думку апелянта, слідчим суддею не повній мірі враховано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також ті обставини, що під час досудового розслідування кримінального провадження відбулась зміна правової кваліфікації правопорушення на ч.2 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначає, що судом залишено поза увагою доводи клопотання про неможливість закінчити досудове розслідування у встановлений законом строк у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні не завершена судово-медична експертиза та не виконані вимоги ст.ст.290, 291 КПК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 01.10.2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;
- підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді просили залишити без змін, як законну та обґрунтовану ;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За змістом положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотання слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та Фокс, Кемпбелл і Гратлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 року.
Як вбачається з матеріалів клопотання, причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України підтверджується зібраними доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 03.08.2020 року; довідкою з КМКЛ №17 від 04.08.2020 року згідно якої у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми; протоколом ОМП (трупа) від 07.08.2020 року та довідкою №011-3113-2020 (повідомлення) згідно якої смерть потерпілого настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми; протоколами обшуку та протоколами допиту свідків, які детально описали обставини спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та описали особу, яка їх спричинила; протоколом проведення слідчого експерименту та протоколом допиту самого підозрюваного, а також іншими доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення передбаченого ч.2 ст.121 КК України кримінального правопорушення, є достатньо мотивованою і ці обставини доведені слідчим суду та свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
А отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповненні конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки ОСОБА_6 відомо про існування ряду свідків у кримінальному провадженні, показання яких можуть мати вирішальне значення для доведеності його винуватості.
Також наявний ризик можливого знищення або спотворення будь-яких речей чи документів та перешкоджання ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим способом.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає слушними та достатньо обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року про часткове задоволення клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05.11.2020 року, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_11 , задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.11.2020 року, без визначення розміру застави, взявши його під варту в залі суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3