Справа №756/8397/20 Головуючий в суді І інстанції - Шевчук А.В.
Провадження №33/824/3476/2020 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ч.3 ст.126 КУпАП
21 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова А.І. на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року, -
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.07.2020 року о 22 год. 00 хв. поблизу будинку №17 по вул. Богатирська у м. Києві, керував автомобілем «ВАЗ 2102», д.н.з. НОМЕР_1 , маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Конюхової В.А., ВП №58458168 від 31.05.2019 року. Тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником Кузнецовим А.І. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у яких він просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2020 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що апелянт не згодний із оскаржуваною постановою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, а отже вона є незаконною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 .
Апелянт вказує, що про обмеження в праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 дізнався від працівників поліції під час його зупинки. Дійсно, згідно заочного рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №640/16727/18 з ОСОБА_1 на користь його дружини - ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі - 6022 грн. щомісячно. На теперішній час частина аліментів по ОСОБА_4 , які утримуються на користь дружини - ОСОБА_2 , стягується неправомірно, оскільки донька ОСОБА_4 з народження по теперішній час проживає на повному утриманні батька і мешкає разом із ним за його адресою реєстрації: АДРЕСА_2 . Внаслідок цих обставин в судовому порядку оскаржується заочне рішення суду першої інстанції. Захисник просить звернути увагу, що постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.05.2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 не направлялась і він її не отримував, у зв'язку із чим останній не був обізнаний із винесеною постановою та цим обмеженням.
Таким чином, на думку апелянта, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні допустимі докази щодо обізнаності ОСОБА_1 із постановою державного виконавця, працівниками поліції до суду ці докази не надані, внаслідок чого не доведений факт прямого умислу і протиправного характеру дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції виніс необґрунтоване рішення, не взявши до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову судом першої інстанції було винесено 23.07.2020 року, а апеляційну скаргу на вказане рішення суду було направлено засобами поштового зв'язку до Оболонського районного суду м. Києва 03.08.2020 року, тобто з дотриманням десятиденного строку. З огляду на вказані обставини, підстави для поновлення строку на оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23.07.2020 року відсутні.
Положеннями ст. 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону та дійшов обґрунтованих висновків про притягнення до адміністративної відповідальності та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
З представлених матеріалів адміністративної справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 07.07.2020 року о 22 год. 00 хв. поблизу будинку №17 по вул. Богатирська у м. Києві, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2102», д.н.з. НОМЕР_1 , маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Конюхової В.А., ВП №58458168 від 31.05.2019 року.
Диспозицією ч.3 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме - протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №426358 від 07.07.2020 року, копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 31.05.2019 року в рамках виконавчого провадження №58458168, поясненнями ОСОБА_1 , який був обізнаний про наявну в нього заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей.
Крім того, достовірність даних, викладених в протоколі перевірені в судовому засіданні, а тому в даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП, є безпідставними, і такими, що спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, що також належно перевірено в суді апеляційної інстанції.
На підставі вище викладеного, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються достовірними доказами, а тому підстав для скасування постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року, апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків районного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Із огляду на вищезазначене, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Анатолія Ігоровича залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль