Справа № 344/14696/20
Провадження № 1-кс/344/5278/20
02 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря Осадци, розглянувши клопотання слідчого - начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_2 , яке погодженого з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12020090000000764 від 01.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, 02.11.2020 звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалася на те, що 01.11.2020 біля 13.00 годин на автодорозі Н-10 Стрий-Чернівці на об'їзній дорозі м. Калуша ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та рухаючись у напрямку м. Долина, на повороті дороги ліворуч не обрав безпечної швидкості руху, унаслідок чого виїхав за межі проїзної частини праворуч, втратив керуванням автомобілем, після чого автомобіль в стані заносу виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення із зустрічним автомобілем марки PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_4 та пасажир його автомобіля ОСОБА_6 від отриманих травм померли на місці події.
01.11.2020 під час огляду місця події вилучено автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 . Їх оглядом встановлено, що вони мають механічні пошкодження.
01.11.2020 автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 визнано речовими доказами та після вилучення зберігаються на території майданчику затриманого транспорту Калуського ВП.
По кримінальному провадженні необхідно призначити інженерно-транспортні експертизи дослідження технічного стану вище вказаних транспортних засобів, транспортно-трасологічного дослідження.
Встановлено, що автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав АДРЕСА_1 , який помер на місці події унаслідок ДТП, автомобіль марки PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_2 .
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Метою накладення арешту на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 є збереження речових доказів.
Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав суду заяву відповідно до якої просив клопотання про арешт майна слухати без його участі.
Власник транспортного засобу PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутності щодо накладення на нього арешту не заперечив.
Вивчивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, майно, 01.11.2020 під час огляду місця події вилучено автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 . Їх оглядом встановлено, що вони мають механічні пошкодження.
01.11.2020 автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 визнано речовими доказами та після вилучення зберігаються на території майданчику затриманого транспорту Калуського ВП.
Згідно копії постанови від 01.11.2020 року слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.6).
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь- якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 5 ст.171 КПК України визначено строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, зокрема клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Клопотання слідчого подано до суду у строки визначені ст.171 КПК України, та в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.
Відповідно до ст.172 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт слідчий, погоджене прокурором, а саме автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та автомобіль марки PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020090000000764 від 01.11.2020 року, з метою забезпечення збереження вищевказаного майна, як речового доказу, та проведення необхідних експертиз, а тому, такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно є підставним та доцільним.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу, накласти арешт із забороною на користування та розпорядження на автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний № НОМЕР_1 та PEUGEOT-308 реєстраційний № НОМЕР_2 , що вилучені під час огляду місця події 01.11.2020 до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1