Справа №: 343/1624/20
Провадження №: 2/0343/631/20
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02 листопада 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -
Позивачка просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 і.
Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , являється власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується розпорядженням №208 відділу приватизації виконавчого комітету Долинської міської Ради народних депутатів "Про передачу в особисту власність гр. ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_2 .12.1999 року, свідоцтвом про право власності на житло, виданого відділом приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської ради від 14.12.1999 року, технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 від 02.11.1999 року, виданим Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 4584/25 та будинковою книгою для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_3 .
Згідно записів будинкової книги та довідки №5494 про місце реєстрації та склад сім'ї, виданої Долинською міською радою 07.09.2020 року, у квартирі, яка знаходиться у її безпосередньому володінні, зареєстрований племінник, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31 серпня 2020 року депутатом Долинської міської ряди Мостовим Я.М., за підписом самого депутата та сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було складено акт обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин. Згідно даних обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_1 , 1950 р.н., що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , засвідчено, що її племінник, ОСОБА_2 , 1971 р.н., що зареєстрований за вищевказаною адресою, вже більше одного року проживає за невідомою адресою.
Тобто, відповідач ОСОБА_2 , у її домоволодінні не проживає, особистих речей не зберігає, однак фактично є зареєстрованим, чим перешкоджає їй, як власниці, вільно розпоряджатися належним майном та змушує нести додаткові матеріальні витрати по комунальному обслуговуванню квартири.
Станом на даний час, фактичне місцеперебування племінника ОСОБА_2 , їй не відоме, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів з метою визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 ,та її представник адвокат Кориневич І.М. ( ордер, договір №21/10-20 про надання правової допомоги а.с.26-30), в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений, у встановленому Законом порядку, про що свідчить, оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.24). Від нього не поступив відзив на позов.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, та її представника, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках або порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Права власника будинку визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Ст.72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Копія свідоцтва про право на житло від 14.12.1999 року (а.с.8), свідчить про те, що позивачці ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Довідка №5494 про місце реєстрації та склад сім?ї видана Долинською міською радою Івано-Франківської області 07.09.2020 року свідчить про те, що ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 . До складу сім?ї входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - уповноважений власник; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - родич (а.с.12).
Крім того, факт прописки відповідача ОСОБА_2 , в належній позивачці на праві приватної власності квартирі, яка розташована в АДРЕСА_3 підтверджується копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд АДРЕСА_3 (а.с.10-11).
Акти обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 31.08.2020 року (а.с.13)
свідчить про те, що зі слів ОСОБА_1 , її племінник ОСОБА_2 , 1971 р.н., що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , вже більше одного року проживає за невідомою адресою .
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили , що вони являються сусідами позивачки по справі ОСОБА_1 . Її племінник ОСОБА_2 вже більше одного року не проживає за адресою АДРЕСА_3 . В квартирі , яка належить позивачці , немає його особистих речей.
Отже, судом встановлено, що позивачка є власником майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 і в силу ст.391 ЦК України, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно постанови ВСУ від 16 листопада 2016 р. у справі № 6-709цс16 - згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Отже, позивачка на власний розсуд може визначити яким шляхом необхідно усунути її порушене право, обравши усунення перешкод шляхом визнання особи такою, що втратили право користування.
Відповідач не бажає добровільно знятись з реєстраційного обліку, що створює для позивачки незручності у реалізації права власності та користуванні квартирою.
Суд вважає, що реєстрація відповідача у квартирі, яка належить позивачці на праві власності , порушує права останньої, оскільки перешкоджає здійсненню нею права користування та розпорядження своїм майном, як складовими частинами права власності.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 більше одного року без поважних причин, не оплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участі у спільному побуті, а його реєстрація у квартирі перешкоджає позивачці у здійсненні права власності, так як вона не може розпорядитися належним на праві власності майном на власний розсуд тільки через те, що за реєстрацією у належній їй квартирі значиться відповідач. Дана обставина відповідачем не спростована, доказів поважності не проживання в квартирі чи наявності іншої домовленості між ним і власником, відповідачем не представлено, а тому відповідача слід визнати таким, що втратив право користування даною квартирою.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
На підставі ст. 41 Конституції України,ст.72 ЖК України, ст.ст. 391,405 ЦК України, ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, яке розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4 .
Суддя Долинського районного суду В.А.Тураш