Справа № 191/3271/20
Провадження № 1-кс/191/627/20
іменем України
30 жовтня 2020 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровську, громадянину України, освіта повна загальна середня, одруженому, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованому і проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, перебуваючи у невстановленому слідством час та місці, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, отримав у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб предмети схожі на патрони калібру «9мм» в кількості 33 штуки; предмети схожі на патрони калібру «5,45мм» в кількості 39 штук; предмети схожі на патрони калібру «7,62мм» в кількості 20 штук, та предмети схожі на крупнокаліберні патрони в кількості 5 штук, тим самим придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Ігноруючи норми, що закріплюють встановлений законом правовий порядок поводження з вогнепальною зброєю, порушуючи положення ст. 39 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, почав зберігати без передбаченого законом дозволу вищевказані предмети схожі на патрони на горищі житлового будинку та гаражному приміщенні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з невстановленого слідством часу до 29.10.2020.
29.10.2020 року в період часу з 06 години 41 хвилини по 11 години 00 хвилин співробітниками Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області спільно з ДБН ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду в рамках кримінального провадження ЄРДР №12020040390000543 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку за вказаною адресою в приміщенні гаража та на горищі житлового будинку виявлено та вилучено предмети схожі на патрони калібру «9мм» в кількості 33 штуки; предмети схожі на патрони калібру «5,45мм» в кількості 39 штук; предмети схожі на патрони калібру «7,62мм» в кількості 20 штук, та предмети схожі на крупнокаліберні патрони в кількості 5 штук, тим самим придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, тобто зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
29 жовтня 2020 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_5 , на підставі п.1 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Приймаючи до уваги обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційного місця працевлаштування не має, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії «ТЯЖКИХ» кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3(трьох) до 7(семи) років - виникають ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Вищевикладені обставини дають підстави вважати про виникнення з боку дій підозрюваного ОСОБА_5 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Також, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 у вчиненні інкримінуємого йому злочину свою провину не визнає, а ймовірні свідки протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 являються його знайомими - виникає ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Окрім цього, виникає наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вищевикладені обставини та доводи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів унеможливлюють запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час судового засідання слідчий і прокурор клопотання підтримали і просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що він не має наміру впливати на свідків та переховуватись, раніше не судимий.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У п.4 ч.2 ст.183 КПК України зазначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що докази наявності обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, є вагомими і кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким.
Однак, як зазначено у рішенні «В. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання. Її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.
ОСОБА_5 має дружину, що не було спростовано стороною обвинувачення, жодних негативних характеризуючи матеріалів на нього не надано, у зв'язку з чим ризик переховування підозрюваного від слідства в обґрунтування застосування найбільш суворого запобіжного заходу слідчому судді не доведено.
З приводу ризику продовження злочинної діяльності, то ОСОБА_5 раніше не судимий, в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, має сім'ю і постійне місце проживання, у зв'язку з чим в клопотанні не наведено конкретних фактів на підкріплення такого висновку в обґрунтування необхідності обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки з урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного, цей запобіжний захід у даному випадку є занадто суворим і для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків йому можливо обрати найбільш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 грудня 2020 року.
Покласти на підозрю ваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або судді за першою вимогою;
- не залишати у період часу з 20-00 годин по 06-00 годин місце постійного проживання, розташовано по АДРЕСА_1 дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1