Справа № 187/1402/20
3/0187/550/20
іменем України
02 листопада 2020 року смт Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшли із Головного управління держпраці у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської обл., місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП, -
Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 27.08.2020 по 02.09.2020, за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_2 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустила трьох фізичних осіб, а саме: сторожа ОСОБА_2 , адміністратора бази відпочинку « ОСОБА_3 » та ОСОБА_4 горничну прибиральницюв період (з 01.06.2020 по 05.08.2020), до виконання робіт без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушені вимоги ч. 1 ст.21, ч. 1 ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Вказаними діями ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, тобто, фактично допустила працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Положеннями ст. 268 КУпАП, не передбачено обов'язкової присутності, особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 41 КУпАП, під час їх розгляду судом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася та будь-яких пояснень до суду не надавала.
Матеріали справи містять заперечення ОСОБА_1 щодо складеного протоколу, подані останньою до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області.
В запереченнях ОСОБА_1 вказує на те, що направлення на проведення інспекційного відвідування № 572-4 від 25.08.2020 виписане на головних державні інспекторів Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області: Рашевську Н.О., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Однак, акт інспекційного відвідування № ДН54981/1866/НД/АВ від 02.09.2020 не містить підпису головного державного інспектора ОСОБА_6 . Держінспекторами не було пред'явлено ОСОБА_1 погодження Державної служби з питань праці.
Так як, за договором оренди нерухомості та додаткової угоди до нього №01/06/20-01 від 24.07.2020 ФОП ОСОБА_1 передала в оренду ФОП ОСОБА_7 нерухоме майно загальною площею 250 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому ФОП ОСОБА_1 не здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі не використовує найману працю.
Заперечує залучення ОСОБА_4 до виконання будь-яких робіт так як остання з дозволу власників бази відпочинку, у літній сезон особисто за власним бажанням займалась збиранням склотари, яка залишалась після відпочивальників та особисто сама здавала її у відповідні пункти приймання склотари, отримані кошти залишала собі. Стверджує, що батько та матір її чоловіка на протязі більш ніж 5 років у літню пору року проживають на території бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки доглядають хвору після інсульту родичку при цьому вони, жодної роботи на прохання або вимогу ФОП ОСОБА_1 ніколи не виконували, грошові кошти в якості заробітної плати не отримували. Держінспектори вийшли за межі позапланової перевірки, оскільки провели перевірку щодо працевлаштування інших, ніж ОСОБА_4 , осіб.
ОСОБА_1 заперечує належність да допустимість відеозапису, наданого як доказ, так як на ньому не зафіксовано виявлених осіб за виробничим процесом, відеофіксація процесу інспекційного відвідування проведена не ідентифікованими сторонніми особами, він змонтований та не містить первинного відзнятого матеріалу.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суд виходить з наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Диспозиція частини третьою ст.43 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши на предмет належності та допустимості надані суду докази, вважає, що факт скоєння адміністративних правопорушень та винність в їх вчиненні ОСОБА_1 доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- досліджено протокол про адміністративне правопорушення №ДН54981/1866/НД/АВ/П/ПТ від 11.09.2020, згідно якого під час інспекційного відвідування в період з 27.08.2020 по 02.09.2020 року за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю, допустила порушення вимог ч. 1 ст.21, ч.1 ч.3 ст.24, ст.253 КЗпП України та постанови КМУ №413 від 17 червня 2015 року;
- за актом інспекційного відвідування №ДН54981/1866/НД/АВ від 02.09.2020 під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 27.08.2020 по 02.09.2020 процес відвідування зафіксовано засобом відеотехніки (відео №1) за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , було встановлено, що дві особи, які знаходилися на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » були задіяні у виробничому процесі діяльності ФОП ОСОБА_1 та виконували роботу з пояснень особи №1, який назвався ОСОБА_2 - сторож, який в свою чергу в процесі діяльності, з одних з своїх обов'язків здійснював збір коштів за стоянку машин та з його ж пояснень у торгівельному павільйоні особа №2 - виконувала роботу адміністратора.
Особа №2 сама під час спілкування зазначила, що вона працює на барі бази відпочинку до 10.00, 11.00 години (22.00-23.00год) та одночасно здійснює обслуговування відвідувачів бази відпочинку та проводить з ними розрахунки, дослівно: «у меня оплачиваем, я вьписываю чек», що зафіксовано відеозаписом на відео №1.
Під час відвідування особа №2 в процесі роботи здійснювала розкладку та продаж продуктового асортименту торгівельного павільйону, окрім алкогольно - тютюнової продукції.
Державними інспекторами було запропоновано особі №1 та особі №2, які виконували трудову діяльність на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надати письмові пояснення, але від надання письмових пояснень особи відмовилися.
27.08.2020 року ФОП ОСОБА_1 в ході спілкування зазначила, що вона здійснює господарську діяльність на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » без найманих працівників. Також, ОСОБА_1 пояснила, що сторож є - батьком, а особа №2, що стояла за барною стійкою - це її знайома. Надати усні чи письмові пояснення стосовно виконання робіт вищевказаних осіб №1 та особи №2 - на час проведення інспектування відмовилась, відео №2 та відео №4. Зазначивши, дослівно: «идет ОСОБА_8 , которая здесь собирала бутьілки».
27.08.2020 року за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») фізична особа (заявниця) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності ОСОБА_1 надала письмове пояснення (пояснення зафіксовано засобом відеотехніки, відео №3). Згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 була допущена до виконання робіт горнічної-уборщиці бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підприємцем ОСОБА_1 з 01.06.2020 по 05.08.2020. та виконувала роботу: відкривала та підмітала бесідки, мила туалети, мила два котеджі, убирала мусор, чистила мангали, виносила мусор. ОСОБА_4 зазначила, що офіційно ОСОБА_1 з нею не укладала трудовий договір, трудову книжку підприємцю не надавала, а заробітну плату видавала сама ФОП ОСОБА_1 2 рази у місяць на руки, розмір заробітної плати складав від 9000 грн. до 10000 грн. за місяць.
Також, ОСОБА_4 письмовим поясненням зазначила, що на базі відпочинку 27.08.2020 на барі працює Алена (поваром) та ОСОБА_9 (поваром). В період (з 01.06.2020 по 05.08.2020) поряд з ОСОБА_4 у ФОП ОСОБА_1 на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » працювали, дослівно «адміністратором-продавцем ОСОБА_10 , яка була звільнена разом з заявницею, Юля - працювала адміністратором, сторожами працювали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , батько ОСОБА_15 і ОСОБА_16 ».
27.08.2020 нами, державними інспекторами: ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в торгівельному павільйоні, ФОП ОСОБА_7 здійснила нам продаж капучіно та кави, яка видала нам торгівельний чек №34609 від 27.08.2020 об 12:39 годині із зазначеннтм «касир ОСОБА_18 », шо свідчить про продаж безалкогольних напоїв ФОП ОСОБА_19 або її найманим працівником (копія чеку до акту додається).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 яка наділена правом прийняття на роботу та звільнення найманих працівників, на яку покладено обов'язки дотримання законодавства про працю, фактично було допущено трьох фізичних осіб, а саме: особу №1- сторож Володимир, особу №2 - адміністратор бази відпочинку «Заімка» та ОСОБА_4 - горничная - уборщиця в період (з 01.06.2020 по 05.08.2020), до виконання робіт без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушені вимоги ч. 1 ст.21, ч.1 ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМУ №413 від 17 червня 2015 року;
-крім того, судом досліджено відеозапис проведеної перевірки.
При визначенні доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, судом враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд не приймає пояснення ОСОБА_1 щодо виходу держінспекторів за межі позапланової перевірки, оскільки за наведеним актом інспекційного відвідування саме дотримання ФОП ОСОБА_1 положень ст.21, 24 і 253 КЗпП України та постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 було предметом даної перевірки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 надаючи свої заперечення не заперечувала факт допуску до роботи батьків свого чоловіка без оформлення трудового договору (контракту).
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Безпосередня участь - це зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Щодо самого факту здійснення господарської діяльності та місця її здійснення, суд виходить з вищенаведеного визначення та враховує пояснення ОСОБА_1 , викладені в запереченнях на протокол від 11.09.2020 в частині визнання здійснення господарської діяльності за адресою АДРЕСА_2 . база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому не має правового значення факт передання в оренду ФОП ОСОБА_7 нерухоме майно загальною площею 250 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Що стосується інших обставин на які посилається ОСОБА_1 як на доказ її невинуватості, суд вважає їх не суттєвими та такими, що не заслуговують на увагу, а викладену позицію обраною лінією захисту та поведінкою під час судового розгляду, її невизнання вини, суд розцінює, як спосіб захисту в суб'єктивно складній, несприятливій для неї судовій ситуації, та як спосіб уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 своїми неправомірними діями, які виразилися в фактичному допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), вчинила правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує характер і тяжкість правопорушень, обставини вчинення правопорушення, особу порушника, ступінь провини. Дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та його наслідками, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням на неї стягнення у виді штрафу.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-36, 41, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог частини 3 статті 41Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Штраф повинен бути сплачений добровільно протягом 15 діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) на користь Державної судової адміністрації України (реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення).
Термін пред'явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: В. О. Говоруха