Справа № 161/7114/20 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Провадження № 22-ц/802/778/20 Категорія: 84 Доповідач: Данилюк В. А.
27 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Здрилюк О.І., Шевчук Л. Я.,
з участю:
секретаря судового засідання Галицької І.П.,
державного виконавця Бурбенко Л.М.,
стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бурбенко Людмили Морісівни за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2020 року,
В травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бурбенко Людмили Морісівни щодо винесення постанов від 14.04.2020 року у виконавчому провадженні № 60841401, а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2019 року у справі № 161/11329 ухвалено стягувати з нього в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 08 липня 2019 року і до досягнення повноліття. 06.12.2019 року на примусове виконання рішення суду видано виконавчий лист. 11.12.2019 року старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бурбенко Л.М. відкрито виконавче провадження № 60841401. 14.04.2020 року державним виконавцем у даному виконавчому провадженні винесено постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Вважає дії державного виконавця щодо винесення постанов неправомірними, оскільки наявна у нього перед стягувачем заборгованість станом на день винесення оскаржуваних постанов в дійсності не перевищувала 4-х місяців, а, отже, відсутні правові підстави, передбачені ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» для їх винесення.
Ухвалою Луцького міськрйонного суду Волинської області від 03 червня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бурбенко Людмили Морісівни відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, постановлене із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, та порушення норм процесуального права, а саме суд постановив ухвалу без належного повідомлення його як скаржника про час та місце розгляду справи, що позбавило його права надати суду докази на підтвердження вимог скарги, скільки за його самостійними підрахунками дійсний розмір заборгованості був недостатній для державного виконавця для винесення оскаржуваних ухвал. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити.
Відзиви на апеляційну скаргу в даній справі не подавалися.
В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 та державний виконавець Бурбенко Л.М. апеляційну скаргу заперечили. Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи телефонограмою та через судове оголошення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2019 року у справі № 161/11329 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 08 липня 2019 року і до досягнення повноліття.
06.12.2019 року на примусове виконання зазначеного рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист.
11.12.2019 року старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бурбенко Л.М. відкрито виконавче провадження № 60841401.
14.04.2020 року державним виконавцем у даному виконавчому провадженні винесено постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Підставою для прийняття державним виконавцем зазначених постанов слугувало те, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у боржника ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.04.2020 року за період з 08.07.2019 року по 01.04.2020 року становив 18000, 00 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13).
За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Отже Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим підлягає з'ясуванню чи дійсно особа свідомо не виконувала зобов'язання, або невиконання зумовлено об'єктивними причинами.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (дія непереборної сили, події тощо).
На підтвердження заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів державним виконавцем надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума сукупного розміру заборгованості по сплаті аліментів становить чотири місці.
Цей факт також підтверджує і сам скаржник в апеляційній скарзі, при цьому зазначаючи, що заборгованість за такий період є меншою і не є підставою для застосування щодо нього обмежувальних постанов, а також період невиконання зобов'язання є недостатнім для застосування таких заходів з боку державного виконавця, вважаючи, що підставою до винесення зазначених постанов могла б стати заборгованість зі сплати аліментів за шість місяців.
Такі покликання апелянта відхиляються апеляційним судом з міркувань їх необґрунтованості нормами закону і невідповідності останнім. Так, частиною 9ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця винести щодо боржника оскаржувані постанови при умові наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вищезазначеним розрахунком підтверджено, що заборгованість утворилася саме за чотири місяці, а тому державний виконавець мав усі передбачені законом підстави та обов'язок винести оскаржувані постанови.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права щодо розгляду справи без скаржника - відхиляються апеляційним судом з таких підстав.
Статтею 450 ЦПК України встановлений доволі стислий строк розгляду судом скарги. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної процесуальної норми, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи наведене, порушень вимог процесуального закону, які б могли вплинути на законність прийнятого у справі судового рішення, судом першої інстанції допущено не було.
Покликання в апеляційній скарзі на неможливість надати відповідні докази на спростування доводів державного виконавця через неповідомлення про розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції боржник свідомо не отримував повідомлення, не з'являючись за рекомендованими листами, у зв'язку з чим апеляційний суд вимушений був повідомляти останнього телефонограмою та судовим оголошенням. Зі списку рекомендованих листів АТ «Укрпошта» убачається, що рекомендований лист про судове засідання 3 червня 2020 року був доставлений.
У зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 2 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді