Справа № 161/16051/19 Провадження №11-кп/802/197/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 2 ст. 125 КК України. Доповідач: ОСОБА_2
27 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019030010002408 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 ,
Цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Васильків Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з неповною вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, підприємець, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.
Вироком вирішено питання речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що він 08.07.2019 близько 18 год 20 хв, знаходячись поблизу відділення №25 ПАТ «Укрпошта» по вул.Кривий Вал, 19, м.Луцька, умисно, під час словесного конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілою ОСОБА_7 , умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в ліву частину голови, після чого, зайшов у приміщення коридору вищевказаного відділення ПАТ «Укрпошта», де продовжуючи свої протиправні дії, умисно наніс декілька ударів кулаком правої руки в обличчя та один удар в ліве передпліччя останньої, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу мозку, підшкірних гематом біля зовнішнього кута лівого ока, в ділянці перенісся, лівого передпліччя.
Згідно з висновком судово-медичного експерта №543 від 21.08.2019 за ступенем тяжкості струс головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки він є найлегшою черепно-мозковою травмою і рекомендований термін його лікування в умовах стаціонару становить 3-8 діб, решта тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_7 просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_9 змінити, призначивши останньому покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин. Вважає, що призначене покарання у вигляді штрафу ОСОБА_9 є занадто м'яким покаранням та не сприятиме виправленню засудженого. При цьому не було враховано, що обвинувачений порушив громадський порядок, ігнорував всі норми поведінки в суспільстві, фактично не розкаявся у скоєному, тільки в суді визнав свою вину у вчиненому, обрав для себе зверхній, зневажливий стиль поведінки в судових засіданнях, не відшкодував заподіяну шкоду, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо направлення для переговорів з потерпілою свого адвоката, натомість особисто дзвінками та смс повідомленнями намагався вирішити ці питання, таким чином завдаючи непоправної шкоди її здоров'ю, зробив переказ грошових коштів на її адресу, нібито для відшкодування спричиненої шкоди, сам одноосібно визначив її розмір. Ці кошти вона була змушена повернути назад, знову фактично перебуваючи на місці злочину, переживаючи негативні події в своєму житті. Стверджує, що позитивні характеристики ОСОБА_9 , які долучені до матеріалів провадження, не відповідають дійсності та видані неналежними суб'єктами. Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, на думку потерпілої, у матеріалах справи немає.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення потерпілої ОСОБА_7 , яка підтримувала апеляційну скаргу та просила змінити вирок суду і призначити обвинуваченому ОСОБА_9 більш суворе покарання у виді громадських робіт, пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_8 і прокурора, які заперечували апеляційну скаргу та просили залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга потерпілої не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, за згодою учасників судового провадження, керуючись вимогами ст.349 КПК України після допиту обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, у відповідності з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Твердження потерпілої ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про те, що призначене ОСОБА_9 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через м'якість покарання є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу винного, а саме, те, що ОСОБА_9 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався (а.м.к.п.36), під час судового провадження вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, неодноразово попросив вибачення перед потерпілою, що стверджується звукозаписом судового засідання від 18.12.19, має постійне місце реєстрації, проживання та роботи (а.м.к.п.35, 69-71), де характеризується виключно позитивно (а.м.к.п.46-48), одружений (а.м.к.п.44), на його утриманні перебуває малолітня дитина (а.м.к.п.45), вживав заходів до відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, а саме здійснив поштовий переказ (а.м.к.п.74), який потерпіла відмовилась приймати.
Крім того, судом взято до уваги позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка наполягала на суворій мірі покарання обвинуваченому.
Між тим, апеляційний суд враховує, що така позиція потерпілої у судових засіданнях місцевого та апеляційного судів не є обов'язковою для суду, натомість ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 судом вірно віднесено щире каяття, а до обтяжуючих обставин вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Врахувавши всі вищенаведені обставини в їх сукупності, місцевий суд обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_9 хоча і мінімальне за видом, однак максимальне за розміром покарання у виді штрафу, передбачене санкцією ч.2 ст.125 КК України, яке слід відбувати реально.
При цьому, як убачається із оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції було повністю враховано положення ст.ст.50, 65 КК України, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у відповідності до статті 404 КПК України переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги та вправі вийти за такі межі у разі, якщо цим не погіршується становище винного.
Так, положеннями п.3 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
А пунктом 2 частини 1 статті 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
З апеляційної скарги потерпілої вбачається, що вона просить лише змінити вирок суду першої інстанції, а не скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий.
Як убачається зі змісту ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок суду першої інстанції у випадках пом'якшення покарання, зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжке кримінальне правопорушення, зменшення або збільшення сум, які підлягають стягненню та в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Отже, підсумовуючи наведені вимоги кримінального процесуального законодавства, апеляційний суд позбавлений законної можливості призначити обвинуваченому ОСОБА_9 більш суворе покарання саме шляхом зміни вироку місцевого суду, як про це просить в своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_7 , оскільки це суперечить положенням ч.1 ст.407, ч.1 ст.408 та ч.1 ст.420 КПК України.
Усі інші доводи потерпілої, викладені в апеляційній скарзі і надані під час апеляційного розгляду справи щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, апеляційний суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки вони були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання та відповідно не спростовують висновків місцевого суду і не дають жодних підстав для зміни оскаржуваного вироку і призначення обвинуваченому ОСОБА_9 більш суворого покарання, як про це просить потерпіла у своїй апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Головуючий:
Судді: