Справа № 761/36922/19
Провадження № 2/761/2282/2020
17 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Гриб Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
17 вересня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка була розподілена судді ОСОБА_2
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 на підставі Розпорядження керівника апарату суду від 14.01.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 року. справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.
В позовній заяві позивачка просить: визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина згідно із заповітом на квартиру АДРЕСА_2 . Позивачка є єдиною спадкоємицею за заповітом. Як зазначає позивач, вона вчасно звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та їй було видано свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку зазначеної квартири, однак свідоцтво про право на спадщину на іншу Ѕ частину квартири видане не було, так як втрачено правовстановлюючі документи на квартиру.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність та зазначає, що просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява представника відповідача про слухання справи у його відсутність в якій він просить прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.
У відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, 16.11.2018 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження за яким належну їй квартиру під АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лубніної Т.І. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з копії спадкової справи, ОСОБА_3 з 09.08.1977 року по день смерті проживала та була зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 .
З Інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 20.06.2019 року за №КВ-2019 №23912 вбачається, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 : Ѕ частина на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Радянської районної держадміністрації 12.12.1996 року та Ѕ частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторою 24.12.1998 року, №1-2012, зареєстрованого в Бюро 07.07.1999 року, за реєстровим №82/6149, в реєстровій книзі д.435-106.
22.08.2019 року Лубніна Т.І. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу видала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , яка належить померлій ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Київською держнотконторою 24.12.1998 року.
Постановою від 31.08.2019 року Лубніна Т.І. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу відмовила Кечик Т.І. у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , яка належить померлій ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1996 року № НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1266 ЦК України).
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
В судовому засіданні не встановлено будь-яких інших осіб, які згідно закону чи заповіту мають право на отримання спадщини.
Отже, виходячи з викладеного вище та приймаючи до уваги доведеність належності померлій Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , позивач є спадкоємцем за заповітом, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.328, 1216, 1218, 1223, 1233 ЦК України, ст.ст. 76, 77, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1996 року № НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула