Справа № 761/45513/19
Провадження № 2-з/761/814/2020
12 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Волок А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківського районну в м. Києві про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини разом із батьком, -
В листопаді 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини; визнання майна особистою власністю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019р. позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю виділено в самостійне провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019р. відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини разом із батьком.
14 липня 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківського районну в м. Києві про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, яка судом не прийнята до розгляду з первісним позовом. Судове засідання по справі призначене на 10 вересня 2020р.
01 вересня 2020р. було подано до суду заяву про забезпечення зустрічного позову, в якій сторона просить суд вжити заходів забезпечення зустрічного позову, шляхом визначення місця проживання ОСОБА_4 разом із матір'ю, малолітньою сестрою і з визначенням чіткого графіку побачень з батьком до винесення судом рішення по вказаній справі.
Заява обґрунтована тим, що позивача за первісним позовом ОСОБА_3 порушив усну домовленість між ним та ОСОБА_1 щодо повернення дитини матері у термін погоджений між ними. Дитина на даний час проживає з батьком, однак дійти згоди щодо повернення дитини матері та встановлення графіку побачень між батьком та дитиною не вдалось. Таким чином, ОСОБА_1 позбавлена можливості виховувати та займатись розвитком свого сина.
Вказана заява була передана судді 12 жовтня 2020р.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішення питання про забезпечення позову, судом враховано, що в сторін існує спір з приводу встановлення місця проживання їхньої спільної дитини, проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що заявник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Однак, забезпечення даного зустрічного позову в обраний позивачем спосіб є вирішенням справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому не свідчить про наявність правових підстав для повного чи часткового задоволення заяви про забезпечення позову в даній справі.
Забезпечивши зустрічний позов в такий спосіб суд по суті вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ЦПК України, що є неприпустимим.
Крім того на даний час у суду відсутні будь-які відомості щодо доцільності встановлення вказаного графіку зустрічей батька з дитиною, та відсутні докази щодо дотримання прав та інтересів дитини в разі забезпечення вказаного позову саме у вказаним чином.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення заяви з урахуванням розумності, обґрунтованості; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення заяви і предметом заявлених вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявниця просить вжити у порядку забезпечення заяви, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення заяви не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківського районну в м. Києві про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, поданого в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини разом із батьком - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: