Провадження №2-а/760/791/20
Справа №760/9087/20
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
05 жовтня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Жовноватюк В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Решетова Петра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №23227865 від 01.04.2020 і закрити провадження у справі, мотивуючи свої вимоги наступним.
01.04.2020 постановою інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Решетова П.С. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 01.04.2020 о 17:28 годин позивач, керуючи транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по б-ру Перова,48 в м. Києві, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР.
Позивач зазначає, що з даною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП він не згодний. Вважає, що його зупинка інспектором поліції була безпідставною. Стверджує, що правила дорожнього руху він не порушував, належних і допустимих доказів, які б вказували на вчинення ним правопорушення за ч.3 ст. 122 КУпАП існувати не може.
З цих підстав просить позов задовольнити .
Відповідно до вимог ст.ст.12, 257 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не надав, хоча отримав копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками 22.05.2020 (а.с.20).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, створювати безпечні умови для дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР).
Відповідно до п.1.1 ПДР України ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на цих ПДР України.
П.п.1.3, 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих ПДР, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.17.1 ПДР визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів крім таксі на цій смузі.
Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.
П.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірність експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.252 КУпАП та п.10 "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, 01.04.2020 постановою інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Решетова П.С. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно даної постанови, позивач, 01.04.2020 о 17:28 годин, керуючи транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по б-ру Перова,48 в м. Києві, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззапереченим доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Будь-яких доказів порушення позивачем п.17.1 ПДР України відповідачем не надано.
Окремо, суд звертає увагу на те, що текст оскаржуваної постанови не містить посилань на те, що обставини, викладені в ній були зафіксовані на будь-які технічні прилади.
Позивач окремо зауважив, що з рішенням інспектора він не погоджується, факту порушення Правил дорожнього руху не визнає.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
П.3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №23227865 від 01.04.2020, винесену інспектором патрульної поліції у м. Києві Решетовим П.С. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП .
Керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Решетова Петра Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Решетова Петра Сергійовича серії ЕАК №23227865 від 01.04.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С.Жовноватюк