Провадження №2/760/7764/20
Справа № 760/21815/20
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент (Центр) надання адміністративних послуг Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності,-
встановив:
Представник позивача ОСОБА_4 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2020 про реєстрацію за ТОВ «Ваканда» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації за ТОВ «Ваканда» права приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2079202980000;
- зобов'язати Центр надання адміністративних послуг поновити державну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;
- присудити на користь позивача понесені судові витрати, пов'язані із розглядом справи;
- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М.А. документи на підставі яких було вчинено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ТОВ «Ваканда»;
- витребувати у ТОВ «Ваканда» пакет документів (купівля права вимоги) та договір про відступлення прав вимоги на АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ТОВ «ФК «Арагон» пакет документів (купівля права вимоги) та договір про відступлення прав вимоги на АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
В прохальній частині позовної заяви, позивач просить:
- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М.А. документи на підставі яких було вчинено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ТОВ «Ваканда»;
- витребувати у ТОВ «Ваканда» пакет документів (купівля права вимоги) та договір про відступлення прав вимоги на АДРЕСА_1 ;
- витребувати у ТОВ «ФК «Арагон» пакет документів (купівля права вимоги) та договір про відступлення прав вимоги на АДРЕСА_1 .
При цьому позивачем до позовної заяви не додано окреме клопотання про витребування доказів де останній просить витребувати вищезазначені докази.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.3 ст.116 ЦПК України).
Частиною 2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Стаття 84 ЦПК України передбачає процедуру звернення до суду з заявою про витребування доказів та процесуальні аспекти і можливості витребування доказів, в свою чергу способами забезпечення судом доказів є зокрема витребування доказів, допит свідків, що передбачено ст.116 ЦПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Однак, позивач не надає суду доказів вжиття вищезазначених заходів та причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
Крім того, слід зазначити, що позивач є боржником, тому останній має можливість самостійно звертатися до нотаріуса та вищезазначених товариств з відповідними заявами і клопотаннями.
Частина 3 ст.117 ЦПК України, передбачає, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити за клопотання судовий збір за забезпечення доказів в розмірі 420,40 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Тобто, стороні позивача необхідно надати суду докази звернення до нотаріуса та вищезазначених товариств, з вимогою отримання доказів та подальшою відмовою останніх та звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів у порядку передбаченому ст.116 ЦПК України, сплативши судовий збір відповідно до ч.3 ст.117 ЦПК України.
Крім того, позивачем до позовної заяви додано копію рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.11.2015.
Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Судові рішення підлягають засвідченню згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказам ДСА України від 17 грудня 2013 року № 173 та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 [підпису].
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Тому, стороні позивача необхідно надати суду належним чином завірену копію вищезазначеного судового рішення від 10.11.2015.
Щодо вимоги про зобов'язання Центру надання адміністративних послуг поновити державну реєстрацію на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Вищевказана позовна вимога заявлена стороною позивача до Центру надання адміністративних послуг. Однак, позовні вимоги можуть бути заявлені тільки до відповідачів, при цьому позивачем процесуальний статус вищевказаної юридичної особи визначений як третя особа. Тому позивачу, слід визначитися з колом відповідачів та заявленими позовними вимогами.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду та поданням позовної заяви в новій редакції у відповідній кількості до осіб, які мають бути залучені для розгляду справи.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваканда», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент (Центр) надання адміністративних послуг Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та поновлення права власності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко