Справа № 855/106/20
02 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Бужак Н.П., Парінова А.Б.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
представника позивача Купрія В.М.,
представника відповідача Гугуєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання постанови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Кандидат у народні депутати України ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії від 30.10.2020 № 440 щодо нерозгляду його скарги від 28.10.2020 по суті і невжиття заходів для встановлення законності при порушені виборчих прав кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути його скаргу від 28.10.2020 по суті, встановити законність і прийняти рішення, яким зобов'язати окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці № 740451.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.10.2020 довірена особа кандидата у народні депутати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Центральної виборчої комісії скаргу щодо нерозгляду Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25.10.2020 в одномандатному виборчому окрузі № 208 скарги ОСОБА_3 від 27.10.2020 на дії дільничної виборчої комісії № 740451 щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчій дільниці. Рішенням Центральної виборчої комісії від 30.10.2020 скарга довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 208 - ОСОБА_2 від 28.10.2020 не була розглянута по суті, а залишена без розгляду у відповідності до ч. 11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів» з підстав подання її до неналежного суб'єкта розгляду. На думку позивача, вказане рішення відповідача є протиправним та прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2020 відкрито провадження у справі № 855/106/20 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.11.2020 о 15 год. 45 хв.
Відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. При цьому, Центральна виборча комісія зазначає, що залишаючи скаргу довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 208 - ОСОБА_2 від 28.10.2020 без розгляду по суті, Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, які аналогічні тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати на проміжних виборах народного депутата України 25.10.2020 в одномандатному виборчому окрузі № 208.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є довіреними особами кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , про що видано посвідчення № ДО-3 від 18.09.2020 та № ДО-1 від 18.10.2020.
27.10.2020 ОСОБА_3 , в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , звернувся до окружної виборчої комісії (далі - ОВК) зі скаргою на дії дільничної виборчої комісії № 740451 (далі - ДВК) щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчий дільниці.
27.10.2020 ОВК скаргу ОСОБА_3 на дії ДВК № 740451 розглянула та за результатами їх розгляду прийняла рішення № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», пунктом першим якого скарги ОСОБА_3 , зокрема, на дії ДВК № 740451, залишені без розгляду з підстав п. 5 ст. 108 та п. 11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
28.10.2020 ОСОБА_2 , довірена особа ОСОБА_1 , звернувся до ЦВК зі скаргою на бездіяльність ОВК (вхідний № 21-36-20550) з приводу нерозгляду скарги ОСОБА_3 , як довіреної особи ОСОБА_1 , на дії ДВК № 740451.
30.10.2020 ЦВК прийняла постанову № 440, якою скаргу ОСОБА_2 , довіреної особи ОСОБА_1 , (вхідний № 21-36-20550) залишено без розгляду.
У вказаному рішенні ЦВК зазначено, що ОВК розглянуло скаргу ОСОБА_3 від 27.10.2020 і прийнято 27.10.2020 рішення № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», а тому ОСОБА_2 в скарзі від 28.10.2020 фактично оскаржує рішення ОВК № 32, а враховуючи положення ч. 6 ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ЦВК є неналежним суб'єктом розгляду скарги, такі рішення ОВК оскаржуються до суду, внаслідок чого ЦВК залишила скаргу без розгляду, відповідно до статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Колегія суддів зауважує, що зазначені обставини підтверджені належними та допустимими доказами та не є спірними.
Вважаючи протиправним нерозгляд по суті скарги довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 208 - ОСОБА_2 від 28.10.2020, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши письмові докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законами України «Про вибори народних депутатів України», «Про Центральну виборчу комісію», Постановою Центральної виборчої комісії від 31.07.2012 № 133 якою затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (надалі - Порядок № 133, Регламентом Центральної виборчої комісії, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 26.04.2005 № 72.
Частиною 3 статті 77 Конституції України визначено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), яким встановлений порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України, та визначені основні засади виборів народних депутатів України.
Статтею 108 Закону № 4061-VI передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів депутатів.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109-113 цього Закону.
Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених частиною шостою статті 111 цього Закону (ч.2 статті 108 Закону № 4061-VI).
Відповідно до частини 5 статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію.
Згідно частини 6 статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до суду. Скарга щодо бездіяльності окружної виборчої комісії також може бути подана до Центральної виборчої комісії.
Закон України «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
Статтею 2 Закону № 1932-IV визначені основні принципи діяльності Комісії. Зокрема, Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.
Частиною 2 цієї статті Закону № 1932-IV комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
Статтею 17 Закону № 1932-IV перелічені загальні повноваження Комісії, зокрема забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до статті 10 Закону № 1932-IV порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - Регламент), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.
Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України вказані у статті 19 Закону № 1932-IV, в тому числі організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України, очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону, Виборчого кодексу України та інших законів України.
За результатами розгляду та обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови, як то передбачено частиною 1 статті 12 Закону № 1932-IV.
Постановою ЦВК № 72 від 26 квітня 2005 року затверджений Регламент ЦВК, який визначає порядок організації роботи ЦВК (надалі - Регламент № 72).
Частиною другою статті 1 вказаного Регламенту, ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, Закону України "Про Центральну виборчу комісію", інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених законами України.
Частинами 1 та 2 статті 10 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.
Відповідно до п.7.2 Порядку № 133 під час вивчення скарги виборча комісія встановлює чи подано скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом, чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належним суб'єктом розгляду скарги), чи дотримано суб'єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.
Частиною 1 статті 111 Закону № 4061-VI передбачений порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та статей 108-110 цього Закону.
Частиною 11 статті 111 Закону № 4061-VI передбачено, що виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених статтею 109 цього Закону.
Системний аналіз викладених вище правових норм, зокрема частини 6 статті 108 Закону № 4061, дає підстави вважати, що рішення окружної виборчої комісії оскаржується до суду, а бездіяльність окружної виборчої комісії може бути оскаржено як до суду, так і до Центральної виборчої комісії.
Отже, скарги на рішення ОВК оскаржуються лише в судовому порядку, а ЦВК, отримавши скаргу на рішення ОВК, відповідно до ч. 11 ст.111 Закону № 4061, зобов'язаний залишити таку скаргу без розгляду через подання її до неналежного суб'єкта розгляду скарги.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , як довірена особа ОСОБА_1 , звернувся до ЦВК не зі скаргою на бездіяльність ОВК, а зі скаргою на рішення ОВК № 32 від 27.10.2020 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», оскільки фактично в скарзі висловлена незгода з результатами підрахунків голосів виборців, зокрема на ДВК № 740451.
За таких обставин, ЦВК, враховуючи зміст скарги, дійшла правильного висновку, що відповідач є неналежним суб'єктом розгляду скарги, внаслідок чого 30.10.2020 прийняла постанову № 440, якою скаргу ОСОБА_2 , довіреної особи ОСОБА_1 (вхідний № 21-36-20550) залишила без розгляду, як то передбачено ч. 11 статті 111 Закону № 4061.
Враховуючи вищенаведені обставини та вищезазначені норми закону, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Щодо доводів позивача про те, що Центральна виборча комісія могла з власної ініціативи розглянути питання законності постанови Окружної виборчої комісії від 27.10.2020 № 32 "Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій", то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною постанову ЦВК від 30.10.2020 про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 як довіреної особи ОСОБА_1 від 28.10.2020 не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути його скаргу від 28.10.2020 по суті, встановити законність і прийняти рішення, яким зобов'язати окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці № 740451, оскільки вони є похідними від попередньої позовної вимоги, які вище визнані необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів зауважує, що надаючи оцінку всім іншим доводам учасників справи судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» становив 2 102, 00 грн.
За приписами ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на те, що при поданні даного позову судовий збір позивачем не було сплачено, та останнім заявлено одну вимогу немайнового характеру, колегія суддів на виконання положень ст. 139 КАС України дійшла висновку про необхідність стягнення з кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840, 80 грн. (2 102, 00 грн. * 0,4 = 840, 80 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 143, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 268, 269, 271, 272, 273 277, 278 КАС України, суд, -
У задоволенні позову кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання постанови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Стягнути з кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у Печер. Р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840, 80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку частини першої ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку та строки визначені статтею 278 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу - тобто через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Головуючий суддя: Василенко Я.М.
Судді: Бужак Н.П.
Парінов А.Б.
Головуючий суддя Василенко Ярослав Миколайович
Судді: Бужак Наталія Петрівна
Парінов Андрій Борисович