Справа № 855/91/20
02 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Кобаля М. І.,
за участю секретаря судового засідання Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною постанови ЦВК №440 від 30.10.2020 та зобов'язання розглянути скаргу,
Довірена особа кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Центральної виборчої комісії, яке полягає у нерозгляді скарги від 28.10.2020 по суті і невжитті заходів для встановлення законності при порушені виборчих прав кандидата у народні депутати України ОСОБА_1
- зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути скаргу від 28.10.2020 по суті, встановити законність і прийняти рішення зобов'язати ОВК здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці №740437.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.10.2020 подав до ЦВК скаргу на бездіяльність Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208 (надалі - ОВК) та щодо не розгляду скарги ОСОБА_3 від 27.10.2020, також довіреної особи ОСОБА_1 , на дії дільничної виборчої комісії №740106 щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчій дільниці.
Рішенням Центральної виборчої комісії від 30.10.2020 року скарга довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 208 - ОСОБА_2 від 28.10.2020 року не була розглянута по суті, а залишена без розгляду у відповідності до ч. 11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів» з підстав подання її до неналежного суб'єкта розгляду.
На думку позивача, вказане рішення відповідача є протиправним та прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Посилаючись на ст.109 Закону України «Про вибори народних депутатів», позивач вважає, що ЦВК є належним суб'єктом розгляду скарги ОСОБА_2 , та просить задовольнити позовні вимоги.
Спір виник щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом.
Згідно зі статтями 20, 273 КАС України зазначений спір належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства Шостим апеляційним адміністративним судом, як судом першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2020 відкрито провадження у справі та, враховуючи особливості строку розгляду вказаної категорії справ, призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2020 о 15.00 год.
До суду надійшов відзив Центральної виборчої комісії на адміністративний позов.
На виконання вимог ухвали суду від 01.11.2020 ЦВК направлено пакет документів, які стосуються розгляду скарги довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 28 жовтня 2020 року.
В судове засідання з'явився ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник ЦВК, позовні вимоги не визнавав, надав пояснення, які аналогічні тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву та додав, що Центральна виборча комісія діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Відповідно до ч. 11 ст. 273 КАС України, суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 15, ч. 6 ст. 16, ст. 106 Закону, підпункту 2 пункту 2 розділу ХХХХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України, Центральна виборча комісія постановою від 05 червня 2020 року № 99 «Про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Чернігівська область)» призначила проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Чернігівська область) на неділю, 25 жовтня 2020 року та оголосила про початок виборчого процесу цих виборів з 26 серпня 2020 року.
Постановою Центральної виборчої комісії від 04 вересня 2020 року № 231 «Про утворення окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208» утворено окружну виборчу комісію з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208.
ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати на проміжних виборах народного депутата України 25.10.2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є довіреним особами кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , про що видано посвідчення № ДО-3 від 18.09.2020 та № ДО-1 від 18.10.2020.
27.10.2020 ОСОБА_3 , в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , звернувся до ОВК зі скаргою на дії дільничної виборчої комісії № 740437 (надалі - ДВК) та просив прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці з огляду на те, що на виборчій дільниці активність виборців майже вдвічі перевищує середній показник, який зазначено на офіційному веб-сайті ЦВК.
27.10.2020 ОВК скаргу ОСОБА_3 на дії ДВК № 740437 розглянула та за результатами їх розгляду прийняла постанову № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій».
Відповідно до пункту 1 постанови ОВК від 27.10.2020 року № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій» Окружна виборча комісія, розглянувши скарги ОСОБА_3 від 27.10.2020 року на дії дільничних виборчих комісій № 740409, 740114, 740024, 740106, 740036, 740119, 740126, 740132, 740804, 740796, 740787, 740451, 740446, 740443, 740441, 740435, 740437, 740399, 740424, 740397, 740794, 740407, 740396, 740440, 740439, 740209, 740799, встановила, зокрема, що обставини викладені в скаргах однотипно; додані в додатках акти про порушення здебільшого складені в один і той же час на різних дільничних виборчих комісіях, заяв чи скарг з боку зазначених в скарзі чи інших осіб присутніх під час голосування та підрахунку голосів на зазначених дільничних виборчих комісіях до самих дільничних виборчих комісій не надходило, та прийняла рішення залишити їх без розгляду.
Таким чином, скаргу ОСОБА_3 , зокрема, на дії ДВК № 740437, залишено без розгляду з підстав п.5 ст. 108 та п.11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Як зазначає суб'єкт звернення зі скаргою, окружна виборча комісія неправомірно залишила зазначену скаргу без розгляду, що на його думку, є бездіяльністю, яка порушує права та законні інтереси кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 .
28.10.2020 ОСОБА_2 , довірена особа ОСОБА_1 , звернувся до ЦВК зі скаргою на бездіяльність ОВК (вхідний № 21-36-20530) з приводу не розгляду скарги ОСОБА_3 , як довіреної особи ОСОБА_1 , на дії ДВК № 740437.
30.10.2020 ЦВК прийняла постанову № 440, якою, зокрема, скаргу ОСОБА_2 , довіреної особи ОСОБА_1 , (вхідний № 21-36-20530) залишено без розгляду.
У вказаному рішенні ЦВК зазначено, що ОВК розглянуло скаргу ОСОБА_3 від 27.10.2020 і прийнято 27.10.2020 рішення № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», тому ОСОБА_2 в скарзі від 28.10.2020 фактично оскаржує рішення ОВК № 32, а враховуючи положення ч.6 ст.108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ЦВК є неналежним суб'єктом розгляду скарги, такі рішення ОВК оскаржуються до суду, внаслідок чого ЦВК залишила скаргу без розгляду, відповідно до статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Вказані обставини та незгода з прийнятим рішенням стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника Центральної виборчої комісії, дослідивши надані докази, відзив на позов, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 та п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюються законом.
Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (Закон № 4061-VI), який втратив чинність 01 січня 2020 року у зв'язку з прийняттям Виборчого кодексу України, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України (далі - Закон).
Статтею 108 Закону № 4061-VI передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів депутатів.
Відповідно до частини 1 цієї статті, кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та ст. 109-113 цього Закону.
Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених частиною шостою статті 111 цього Закону (ч.2 статті 108 Закону № 4061-VI).
Відповідно до частини 5 статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію.
Згідно ч. 6 ст. 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до суду. Скарга щодо бездіяльності окружної виборчої комісії також може бути подана до Центральної виборчої комісії.
Спеціальним законом, який визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі є Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р. № 1932-IV (надалі - «Закон № 1932-IV»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.
Статтею 2 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Центральна виборча комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до ст.10 Закону № 1932-IV порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - Регламент), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.
Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України вказані у статті 19 Закону № 1932-IV, в тому числі організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України, очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону, Виборчого кодексу України та інших законів України.
За результатами розгляду та обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови, як то передбачено частиною 1 статті 12 Закону № 1932-IV.
Постановою ЦВК № 72 від 26 квітня 2005 року затверджений Регламент ЦВК, який визначає порядок організації роботи ЦВК (надалі - Регламент № 72).
Частиною другою статті 1 вказаного Регламенту, ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, Закону України «Про Центральну виборчу комісію», інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених законами України.
Частинами 1 та 2 ст. 10 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.
З метою забезпечення однакового застосування виборчими комісіями Закону України «Про вибори народних депутатів України» при розгляді скарг, що стосуються виборчого процесу з виборів народних депутатів України, відповідно до пунктів 1, 2, 22 частини другої статті 30, частини першої статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України», керуючись статтями 11 - 13, пунктами 4, 5 статті 17, пунктом 2 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральною виборчою комісією Постановою від 31 липня 2012 року №133 розроблено та затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (надалі - Порядок №133).
Відповідно до п.7.2 Порядку №133, під час вивчення скарги виборча комісія встановлює чи подана скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом, чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належним суб'єктом розгляду скарги), чи дотримано суб'єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.
У відповідності до п. 7.4 Порядку №133, згідно з яким під час вирішення цього питання необхідно враховувати не лише зазначені у скарзі предмет і суб'єкт оскарження, а й проаналізувати сформульовані суб'єктом звернення зі скаргою вимоги та суть рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії.
Частиною 1 статті 111 Закону № 4061-VI передбачений порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та статей 108-110 цього Закону.
Як убачається із постанови Центральної виборчої комісії від 30.10.2020 №440 залишаючи без розгляду по суті скарги ОСОБА_2 , довіреної особи кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , зареєстровані в Центральній виборчій комісії 28 жовтня 2020 року за № 21-36-20526, 21-36-20528, 21-36-20530, 21-36-20531, 21-36-20532, 21-36-20534, 21-36-20535, 21-36-20536, 21-36-20537, 21-36-20538, 21-36-20539, 21-36-20540, 21-36-20541, 21-36-20542, 21-36-20544, 21-36-20545, 21-36-20546, 21-36-20547, 21-36-20548, 21-36-20549, 21-36-20550, 21-36-20551, 21-36-20552, 21-36-20554, 21-36-20555, 21-36-20556, 21-36-20557, відповідач виходив з наступного.
Центральною виборчою комісією встановлено, що ОВК розглянула скарги ОСОБА_3 від 27.10.2020 року та за результатами їх розгляду прийняла постанову від 27.10.2020 року № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», проте, суб'єкт звернення зі скаргою не погодився з указаною постановою, тобто фактично оскаржує рішення окружної виборчої комісії, а не її бездіяльність.
Відповідно до ч. 6 ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», п. 3.4 Порядку №133 до Центральної виборчої комісії може бути оскаржено бездіяльність окружної виборчої комісії.
Разом з тим, ч. 6, 9 ст. 108 вказаного Закону та п. 3.3 Порядку №133 передбачено, що рішення окружної виборчої комісії оскаржуються до суду шляхом подання позовної заяви.
Аналізуючи вказані норми, колегія суддів приходить висновку, що Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення окружної виборчої комісії, а такі рішення можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених статтею 109 цього Закону (частина 11 статті 111 Закону № 4061-VI).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, відповідач дійшов правильного висновку щодо залишення без розгляду по суті скарги довіреної особи кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 28 жовтня 2020 року, оскільки Центральна виборча комісіє є неналежним суб'єктом розгляду скарг ОСОБА_2 на рішення окружної виборчої комісії.
За ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З аналізу встановлених у цій справі фактичних обставин вбачається, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Отже, зважаючи на встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що Центральна виборча комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути скаргу ОСОБА_2 по суті, встановити законність і прийняти рішення, яким зобов'язати Окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці № 740437, є похідними від основної позовної вимог та не підлягають задоволенню.
Стосовно інших посилань позивача, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Враховуючи вищевикладені доводи та докази, що були надані сторонами та досліджені судом, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Як убачається з матеріалів справи, адміністративний позов довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії прийнято до розгляду судом без сплати судового збору.
Згідно ч. 9 ст. 273 КАС України, у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат встановлених цим Кодексом.
Частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору за подання адміністративного позову становить 840,80 грн (2102,00*0,4), яку належить стягнути з кандидата у народні депутати ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 242, 272, 273, 278, 328, КАС України, колегія суддів,
Позовні вимоги довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною постанови ЦВК №440 від 30.10.2020 та зобов'язання розглянути скаргу - залишити без задоволення у повному обсязі.
Стягнути з кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101), судовий збір у розмірі 840 грн (вісімсот сорок гривень) 80 коп.
Рішення суд відповідно до ч. 1 ст. 272 КАС України набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Верховного суду у дводенний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
М. І. Кобаль
Повний текст рішення виготовлено 02.11.2020
Головуючий суддя Кузьменко Володимир Володимирович
Судді: Василенко Ярослав Миколайович
Кобаль Михайло Іванович