Справа № 826/3455/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
28 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М. ,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
при секретарі - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" до Офіс великих платників податків Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "КУА "Прімколект-капітал", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Публічне акціонерне товариство «Платинум банк» звернулося до Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Прімколект-капітал» про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 07 березня 2013 року за № 0000154320 та № 0000164320; зобов'язати Окружну державну податкову службу-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби зарахувати Публічному акціонерному товариству "Платинум Банк" суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 003 217,83 грн. на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000164320 від 07 березня 2013 року, а також суму сплаченого податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7 994 862,88 грн. на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000154320 від 07 березня 2013 року в рахунок майбутніх податкових платежів в розмірі 12 998 080,71 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2013 року залишено без змін рішення суду першої інстанції.
У червні 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, у якій позивач просить: зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення ПАТ «ПтБ» надміру сплаченого податку на прибуток у загальній сумі 7 276 308 (сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч триста вісім грн.) 07 коп. з відповідного бюджету шляхом перерахування на міжнародний номер банківського рахунку ІВАN НОМЕР_1 (найменування та код обслуговуючого банку - Національний банк України (код банку 300001) та подати його до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справі № 826/3455/13-а. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковими умовами для повернення сум грошового зобов'язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми при умові наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу. При цьому підкреслює, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою заяву про зміну способу виконання рішення суду задовольнити в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що згідно рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 08 серпня 2019 року № 2005 "Про затвердження переліку банків, щодо яких планується завершити процедуру ліквідації" ПАТ "ПЛАТИНУМ БАНК" входить до переліку банків, що знаходяться в термінації, можливість зарахування в рахунок погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток, що виникатиме в період ліквідації, в майбутньому надміру сплаченого податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7276308,07 грн. на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000154320 від 07 березня 2013 року відсутня. Звертає увагу на те, що повторна подача заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, щодо яких уже прийнято рішення про повернення, чинним законодавством не передбачена.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуану ухвалу, суд першої інстанції вказав на те, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ "ПтБ" суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 003 217,83 грн. на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000164320 від 07 березня 2013 року було зараховано в рахунок майбутніх платежів банку, тобто в зазначеній частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 № 826/3455/13-а виконано.
Водночас, щодо виконання зазначеного вище рішення в частині зарахування в рахунок майбутніх платежів суму сплаченого податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7 994 862,88 грн. на підставі податкового-повідомлення рішення № 0000154320 від 07 березня 2013 року, в бухгалтерському обліку ПАТ "ПтБ" відображено лише часткове зарахування в розмірі 718554, 81 грн. Сума сплаченого податку на прибуток банківських організацій у розмірі 7276308, 07 грн. (7 994 862,88 грн. - 718554, 81 грн. = 7276308, 07 грн.) не була зарахована в рахунок майбутніх платежів банку та відображена в балансі ПАТ "ПтБ", як дебіторська заборгованість з податку на прибуток. Тобто, станом на дану звернення з даною заявою, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 № 826/3455/13-а в повному обсязі не виконано, а саме: в частині зарахування 7276308, 07 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ПтБ" звернулося до Офісу великих платників податку з листом від 03 квітня 2020 № 10/708-Л щодо надання інформації про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 № 826/3455/13-а та повідомлення, яка саме сума сплаченого ПАТ "ПтБ" податку на прибуток банківських організацій (згідно даних податкової служби) не була зарахована в рахунок майбутніх платежів банку.
У відповідь на зазначений лист Офіс великих платників податків ДПС листом від 14 травня 2020 року № 18045/10/28-10-43-01 повідомив, що сума грошового зобов'язання у розмірі 7 994 862, 88 грн. була виключена з обліку, а грошові кошти, сплачені на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000154320 від 07 березня 2013 зараховувались ПАТ "ПтБ" у рахунок майбутніх платежів.
Однак, повного зарахування грошового зобов'язання у розмірі 7 994 862, 88 грн. в рахунок майбутніх платежів не відбулося, у зв'язку з відсутністю таких платежів.
У той же час у приватній частині Електронного кабінету платника податків (ПАТ "ПтБ") міститься інформація про переплату ПАТ "ПтБ" до бюджету у розмірі 11 921 332, 07 грн.
На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої ПАТ «ПтБ» заяви про зміну способу виконання рішення суду.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У силу приписів частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим.
З аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зміна способу або порядку виконання судового рішення можлива лише з підстав, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому як зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, факти невиконання судового рішення від 15 квітня 2013 року у справі № 826/3455/13-а у частині зарахування суми 7 276 308,07 грн. підтверджується наданими представником позивача доказами, зокрема, листами Офісу великих платників податків ДПС від 03 квітня 2020 року № 10/708-Л, від 14 травня 2020 року № 18045/10/28-10-43-01, від 05 червня 2020 року № 594/14/28-10-43-01-12.
Надаючи оцінку доводам апелянта щодо наявності правових підстав для зобов'язання Офісу великих платників податків ДПС підготувати висновок про повернення ПАТ "ПтБ" надміру сплачений податок на прибуток у загальній сумі 7 276 308,07 грн. з відповідного бюджету та подати його до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України.
Водночас, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (далі - наказ № 60), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Вимогами пункту 2 розділу ІІ Наказу № 60 визначено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що обов'язковими умовами для повернення сум грошового зобов'язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми при умові наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що факт виникнення надміру сплаченого податку на прибуток у загальній сумі 7 276 308,07 грн. виник ще у 2013 році. В той же час, апелянтом не надано доказів подання позивачем заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані
При цьому, суд звертає увагу, що вказаний строк згідно зі статтею 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) становить 1095 днів, він є присічним і поновленню не підлягає.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником позивача не дотримано законодавчо передбачені вимоги щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, а відтак спосіб виконання рішення, у спосіб, заявлений позивачем, станом на момент вирішення даної заяви, виходячи з фактичних обставин справи, зміні не підлягає.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов
Повний текст постанови складено "02" листопада 2020 року.