02 листопада 2020 року Справа № 855/88/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Карпушової О.В.,,
суддів: Бужак Н.П., Парінова А.Б.
за участю секретаря Гордієнко Л.М.,
представника позивача Купрія В.М.
представник відповідача Зозулі Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом довіреної особи ОСОБА_2 в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Історія справи.
31.10.2020 об 22 г. 20 хв. надійшов до Шостого апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 , підписаний ОСОБА_2 , довіреною особою кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року, до Центральної виборчої комісії ( надалі - ЦВК) в якому просить:
- визнати протиправним рішення відповідача, яке полягає у не розгляді скарги ОСОБА_2 від 28.10.2020 по суті і невжиття заходів для встановлення законності при порушенні виборчих прав кандидата у народні депутати України ОСОБА_1
- зобов'язати відповідача розглянути скаргу ОСОБА_2 по суті, встановити законність і прийняти рішення, яким зобов'язати Окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці № 740106.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.10.2020 ОСОБА_2 подав до ЦВК скаргу щодо не розгляду Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208 (надалі - ОВК) скарги ОСОБА_3 від 27.10.2020, також довіреної особи ОСОБА_1 , на дії дільничної виборчої комісії №740106 щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчій дільниці.
Позивач вважає, що 30.10.2020 ЦВК прийняло протиправне рішення, залишивши його скаргу без розгляду, оскільки ОВК не вчинило жодної дії для розгляду скарги іншої довіреної особи, що є бездіяльністю ОВК.
Посилаючись на ст.109 Закону України «Про вибори народних депутатів», позивач вважає, що ЦВК є належним суб'єктом розгляду скарги ОСОБА_2 , внаслідок чого просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2020 відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та встановлено учасникам справи строк на подачу відзиву до 02.11.2020.
02.11.2020 ЦВК подали відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити з посиланням на те, що спірна постанова є законною, прийнята з дотриманням положень ч.11 статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів», а підстави для її скасування відсутні.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, у їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі № 208.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є довіреним особами кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , про що видано посвідчення № ДО-3 від 18.09.2020 та № ДО-1 від 18.10.2020.
27.10.2020 ОСОБА_3 , в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , звернувся до ОВК зі скаргою на дії дільничної виборчої комісії № 740106 (надалі - ДВК) щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчий дільниці.
27.10.2020 ОВК скаргу ОСОБА_3 на дії ДВК № 740106 розглянула та за результатами їх розгляду прийняла рішення № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», пунктом першим якого скарги ОСОБА_3 , зокрема, на дії ДВК № 740106, залишені без розгляду з підстав п.5 ст. 108 та п.11 ст. 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
28.10.2020 ОСОБА_2 , довірена особа ОСОБА_1 , звернувся до ЦВК зі скаргою на бездіяльність ОВК (вхідний № 21-36-20548) з приводу не розгляду скарги ОСОБА_3 , як довіреної особи ОСОБА_4 , на дії ДВК № 740106.
30.10.2020 ЦВК прийняла постанову № 440, якою скаргу ОСОБА_2 , довіреної особи ОСОБА_1 , (вхідний № 21-36-20548) залишено без розгляду.
У вказаному рішенні ЦВК зазначено, що ОВК розглянуло скаргу ОСОБА_3 від 27.10.2020 і прийнято 27.10.2020 рішення № 32 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», тому ОСОБА_2 в скарзі від 28.10.2020 фактично оскаржує рішення ОВК № 32, а враховуючи положення ч.6 ст.108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ЦВК є неналежним суб'єктом розгляду скарги, такі рішення ОВК оскаржуються до суду, внаслідок чого ЦВК залишила скаргу без розгляду, відповідно до статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
Зазначені обставини підтверджені належними та допустимими доказами та не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законами України «Про вибори народних депутатів України», «Про Центральну виборчу комісію», Постановою Центральної виборчої комісії від 31.07.2012 № 133 якою затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (надалі - Порядок № 133, Регламентом Центральної виборчої комісії, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 26 квітня 2005 року № 72.
Частиною 3 статті 77 Конституції України визначено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, є Закон України «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI), яким встановлений порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів України, та визначені основні засади виборів народних депутатів України.
Статтею 108 Закону № 4061-VI передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів депутатів.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109-113 цього Закону.
Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених частиною шостою статті 111 цього Закону (ч.2 статті 108 Закону № 4061-VI).
Відповідно до частини 5 статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію.
Згідно частини 6 статті 108 Закону № 4061-VI рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до суду. Скарга щодо бездіяльності окружної виборчої комісії також може бути подана до Центральної виборчої комісії.
Закон України «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
Статтею 2 Закону № 1932-IV визначені основні принципи діяльності Комісії. Зокрема, Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.
Частиною 2 цієї статті Закону № 1932-IV комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
Статтею 17 Закону № 1932-IV перелічені загальні повноваження Комісії, зокрема забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до статті 10 Закону № 1932-IV порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - Регламент), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.
Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України вказані у статті 19 Закону № 1932-IV, в тому числі організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України, очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону, Виборчого кодексу України та інших законів України.
За результатами розгляду та обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови, як то передбачено частиною 1 статті 12 Закону № 1932-IV.
Постановою ЦВК № 72 від 26 квітня 2005 року затверджений Регламент ЦВК, який визначає порядок організації роботи ЦВК (надалі - Регламент № 72).
Частиною другою статті 1 вказаного Регламенту, ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, Закону України "Про Центральну виборчу комісію", інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених законами України.
Частинами 1 та 2 статті 10 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.
Відповідно до п.7.2 Порядку № 133 під час вивчення скарги виборча комісія встановлює чи подана скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом, чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належним суб'єктом розгляду скарги), чи дотримано суб'єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.
Частиною 1 статті 111 Закону № 4061-VI передбачений порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та статей 108-110 цього Закону.
Частиною 11 статті 111 Закону № 4061-VI передбачено, що виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених статтею 109 цього Закону.
Висновки суду.
Системний аналіз викладених вище правових норм, зокрема частини 6 статті 108 Закону № 4061, дає підстави вважати, що рішення окружної виборчої комісії оскаржується до суду, а бездіяльність окружної виборчої комісії може бути оскаржено як до суду, так і до Центральної виборчої комісії.
Отже, скарги на рішення ОВК оскаржуються лише в судовому порядку, а ЦВК, отримавши скаргу на рішення ОВК, відповідно до ч.11 ст.111 Закону № 4061, зобов'язаний залишити таку скаргу без розгляду через подання її до неналежного суб'єкта розгляду скарги.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , як довірена особа ОСОБА_1 , звернувся до ЦВК не зі скаргою на бездіяльність ОВК, а зі скаргою на рішення ОВК № 32 від 27.10.2020 «Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій», оскільки фактично в скарзі висловлена незгода з результатами підрахунків голосів виборців на ДВК №740106.
ЦВК, враховуючи зміст скарг, дійшла правильного висновку, що відповідач є неналежним суб'єктом розгляду скарги, внаслідок чого 30.10.2020 прийняло постанову № 440, якою скаргу ОСОБА_2 , довіреної особи ОСОБА_1 (вхідний № 21-36-20548) залишив без розгляду, як то передбачено ч.11 статті 111 Закону № 4061.
Враховуючи вищенаведені обставини та вищезазначені норми закону суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
З огляду на вищевказане колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем при прийнятті спірної постанови норм матеріального права.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів щодо обґрунтованості його позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним рішення (постанови) ЦВК від 30.10.2020 про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 як довіреної особи ОСОБА_1 від 28.10.2020 не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути скаргу ОСОБА_2 по суті, встановити законність і прийняти рішення, яким зобов'язати Окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці № 740106, є похідними від основної позовної вимог, внаслідок чого також не підлягає задоволенню через необґрунтованість основної позовної вимоги.
Надаючи оцінку всім іншим доводам позивача (учасників справи) судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
За приписами ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2102,00 грн.
Так, судовий збір за подання адміністративного позову складає 840, 80 грн. (0,4 * 2102, 00).
Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840 грн. 80 коп. На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 2, 4, 5, 139, 143, 194, 241, 246, 250, 268, 269, 271, 272, 273, 278 КАС України, суд
ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог, поданих довіреною особою ОСОБА_2 в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1 , до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. Р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.
Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя О.В. Карпушова
Судді: Н.П. Бужак
А.Б. Парінов
Головуючий суддя Карпушова Олена Віталіївна
Судді: Парінов Андрій Борисович
Бужак Наталія Петрівна