Справа № 855/85/20
про повернення позовної заяви
02 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Кузьменка В.В., Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
31 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої до 16:00 годин 01 листопада 2020 року шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням РНОКПП позивача та кода в ЄДРПОУ відповідача, а також надання належним чином засвідчених копій рішень ЦВК та ОВК або обґрунтованого клопотання про їх витребування.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків, яка підписана адвокатом Купрійом В.М.
До зазначеної заяви додано копії уточненої позовної заяви, постанови ЦВК №440 від 30 жовтня 2020 року, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та ордера про надання правової допомоги.
Ознайомившись із зазначеними документами, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон України №5076-VI).
Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 20 цього Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що типову форму ордера затверджує Рада адвокатів України.
На підставі підпункта 12.4 пункта 15 Положення про ордер на надання правової (правничої) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер має містити назву органа, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України №5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18, постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №823/2373/19 та від 07 листопада 2019 року у справі №309/37/19.
Варто зауважити, що, виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону України №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на підставі вже укладеного договору.
Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18.
Проте, до заяви про усунення недоліків не додано ані копії договора, ані копії витяга з нього, що позбавляє суд можливості встановити обсяг повноважень адвоката діяти від імені позивача, у тому числі шляхом підписання та подання документів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Також колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом судового оскарження є рішення ЦВК, прийняте за результатами розгляду скарги позивача на рішення окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №208 (далі - ОВК) від 27 жовтня 2020 року, яким скаргу позивача залишено без розгляду.
На обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що відповідне рішення ОВК не є належним розглядом його скарги. Разом з тим, у спірному рішенні ЦВК міститься аналіз рішення ОВК у контексті можливості оскарження такого винятково до суду.
Отже, повно та об'єктивно розглянути справу за відсутності рішення ОВК неможливо, що, враховуючи стислі строки розгляду справ щодо оскарження рішень виборчих комісій, і зумовило вимогу суду про його надання в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Однак, у наданий судом строк, копію рішення ОВК позивачем не надано, так само як і не зазначено будь-яких обґрунтувань неможливості її надання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані, а недоліки, визначені у такій ухвалі - не усунуті.
Відповідно до пункта 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не виконані вимоги ухвали від 01 листопада 2020 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена упродовж двох днів до Верховного Суду шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді В.В. Кузьменко
О.Є. Пилипенко
Головуючий суддя Глущенко Яна Борисівна
Судді: Кузьменко Володимир Володимирович
Пилипенко Олена Євгеніївна