Справа № 320/3056/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
30 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом гр. ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Київська митниця ДФС України про визнання протиправним та скасування наказу від 24.05.2019 р. № 62-дс,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_2 з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Київська митниця ДФС України, про визнання протиправним та скасування наказу від 24.05.2019 року № 62-дс.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуваний наказ, оскільки жодного дисциплінарного проступку не вчиняв, а дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС від 24.05.2019 № 62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки тому факту, що матеріали перевірки засвідчили, що заступником начальника Київської митниці ДФС Панкявічюсом К.А. допущено окремі недоліки в організації роботи митного поста «Бориспіль-аеропорт», Київської митниці ДФС, зокрема, у частині кваліфікації посадовими особами Київської митниці ДФС правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 Митного кодексу України під час складання ними протоколів про порушення митних правил, збереження товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на зберігання тощо.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відповідності до ст. 308 КАС України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Київської митниці ДФС «Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Київської митниці ДФС» від 17.11.2016 №346 за митним постом «Бориспіль - аеропорт» закріплений заступник начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 .
Також з 12.03.2018 по 08.08.2018 відповідно до наказу Київської митниці ДФС «Про розподіл обов'язків між керівництвом Київської митниці ДФС» від 12.03.2018 № 61 за митним постом «Бориспіль - аеропорт» закріплений заступник начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 перебував у відпустці: з 03.03.2018 по 09.03.2018 (наказ Київської митниці ДФС від 14.02.2018 №22-ов), з 26.04.2018 по 11.05.2018 (наказ Київської митниці ДФС від 05.04.2018 №62-ов) та 16.07.2018 (наказ Київської митниці ДФС від 06.07.2018 №126-ов).
У разі відсутності ОСОБА_3 координацію його структурних підрозділів здійснював ОСОБА_4 .
Київською митницею ДФС у ході проведення огляду речової поклажі встановлено, що пасажиром переміщувалися товари «ювелірні вироби» загальною вагою 51,6 кг.
За ознаками правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України (далі - МК України) посадовою особою Київської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил.
На підставі протоколу про порушення митних правил прийнято рішення про прийняття на зберігання митницею товару - "ювелірні вироби" вагою 51,6 кг.
Співробітниками Головного слідчого управління СБУ 04.07.2018 відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/2450/18 від 04.07.2018, здійснено вилучення ювелірних виробів загальною кількістю значно меншою, а саме - 18 133 шт., а також меншою загальною вагою - 50,06 кг.
Тобто, з моменту прийняття на зберігання митницею ювелірних виробів до моменту їх вилучення СБУ виникла недостача у вазі - 1 кг.
ДФС України 26.10.2018 отримано лист СБУ від 19.10.2018 №6/8564, яким зазначено, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000469 виникла необхідність у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи при здійсненні 30.06.2018 службовими особами МП "Бориспіль-аеропорт" КМ ДФС України митного контролю багажу та ручної поклажі громадянина на каналі "зелений коридор" залу "Приліт" терміналу "Б" ДП МА "Бориспіль".
З метою перевірки інформації, наведеної у листі СБУ від 19.10.2018 №6/8564, а також всебічного та об'єктивного з'ясування обставин щодо можливого недотримання митного законодавства України посадовими особами Київської митниці ДФС під час здійснення митного контролю багажу пасажира, громадянина (далі - пасажир), який переміщував через митний кордон України ювелірні вироби загальною вагою 51,6 кг, відповідно п.п. 2.1.4 п. 2.1 розд. 2 Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 №470, робочою групою у складі працівників ДФС та її територіальних органів ініційовано та проведено тематичну перевірку Київської митниці ДФС.
За результатами тематичної перевірки Київської митниці ДФС відповідачем складено акт від 07.12.2018 №1321/99-99-06-02-02-20.
Відповідно до акту про результати тематичної перевірки Київської митниці ДФС від 07.12.2018 №1321/99-99-06-02-02-20 встановлена неналежна організація та контроль з боку керівництва митного поста "Бориспіль - аеропорт" та митниці вцілому за зберіганням товаро-матеріальних цінностей, яка призвела до факту виникнення розбіжностей кількісних та вагових характеристик товару, прийнятих митницею на зберігання за МД-1 від 30.06.2018 серії КВ № 046709 від громадянина ОСОБА_5 (18 841 шт, загальна вага 51,6 кг) між кількісними та ваговими характеристиками цього ж товару, вилученого співробітниками СБУ за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/24540/18 від 04.04.2018 (18133 шт, загальною вагою 50, 6 кг).
Як зазначено у матеріалах перевірки, заступником начальника Київської митниці ДФС Панкявічюсом К.А допущено окремі недоліки в організації роботи митного поста "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС, зокрема, але не виключно, у частині кваліфікації посадовими особами Київської митниці ДФС правопорушень, передбачених ст. 471, 472 МК України під час складання ними протоколів про порушення митних правил, збереження товаро-матеріальних цінностей, прийнятих на зберігання тощо.
З урахуванням наданих заступником начальника Київської митниці ДФС Панкявічюсом К.А. пояснень та за результатами оцінювання службової діяльності та відсутності дисциплінарних стягнень ДФС України 24.05.2019 видано наказ №62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого на підставі статей 65, 66 Закону Країни "Про державну службу" оголошено зауваження заступнику начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 .
Підставою для складання наказу ДФС України від 24.05.2019 №62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» став акт про результати тематичної перевірки Київської митниці ДФС від 07.12.2018 №1321/99-99-06-02-02-20, доповідна записка Департаменту внутрішнього аудиту від 03.01.2019 №6/99-99-06-02-02-18, подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 16.05.2019 №808/99-99-00-ДК-18 та пояснення заступника начальника Київської митниці ДФС Панкявічюса К.А.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним наказом, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач обмежився загальним посиланням на ст. 65 Закону України «Про державну службу» без зазначення конкретного пункту частини другої цієї статті, яка містить 12 видів дисциплінарних проступків, що унеможливлює встановлення юридичної кваліфікації допущеного позивачем дисциплінарного проступку та правильне застосування до державного службовця відповідного виду стягнення.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року N 889-VIII (надалі - Закон N 889-VIII) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частина 1 ст.8 Закону N 889-VIII визначає, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
У силу вимог ч. 1 ст. 65 згаданого Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 Закону N 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 1 ст. 67 Закону N 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом ч.ч. 1, 10, 11 ст. 69 вказаного Закону, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону N 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Частиною 2 ст. 77 цього Закону передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Вимагає зазначення у рішенні виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.
Отже, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неналежного виконання своїх посадових обов'язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вині державного службовця, яка може бути встановлена під час проведення службового розслідування або під час проведення іншої перевірки, яка не суперечить вимогам чинного законодавства. За результатами службового розслідування (перевірки) дисциплінарною комісією приймається рішення про вид дисциплінарного стягнення, який повинен бути застосований до державного службовця.
Київська митниця ДФС здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Київську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 № 62 (далі - Положення № 62).
Згідно з Положенням № 62 основними завданнями митниці є забезпечення реалізації політики у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів.
Відповідно до п. 4 Положення №62 митниця відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за дотриманням законодавства України з питань державної митної справи; контролює дотримання суб'єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; контролює своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів; здійснює випадках, передбачених законом, складання протоколів про адміністративне правопорушення та провадження у справах про адміністративні правопорушення; здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, створює зони митного контролю в пунктах пропуску через державний контроль України, на територіальних морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України (далі - МКУ); узагальнює практику застосування законодавства з питань державної митної справи, готує та вносить ДФС пропозиції щодо його вдосконалення; проводить аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; запобігає та протидіє порушенням митних правил тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проводилася відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 розд. 2 Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 № 470 (зі змінами, внесеними наказом ДФС від 06.05.2016 № 417) (далі - Порядок № 470).
Порядок № 470 визначає основні вимоги до планування, організації, проведення перевірок структурних підрозділів ДФС, її територіальних органів, державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДФС, оформлення та реалізації матеріалів перевірки, прийняття за результатами таких перевірок управлінських рішень.
Метою перевірок є вивчення та оцінка стану організації роботи ДФС, підвідомчих органів, установ, підприємств, дотримання вимог законів, інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів та інших документів ДФС, виявлення та запобігання порушення цих вимог, виявлення причин та умов, що сприяли цим порушенням, внесення пропозиції та прийняття управлінських рішень щодо удосконалення організації роботи.
Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 розділу 2 Порядку № 470 тематична перевірка - це перевірка структурних підрозділів ДФС, підвідомчих органів, установ, підприємств з одного або декількох напрямів діяльності, у тому числі інформації (відомостей), викладених у дорученнях, аудіовізуальних, інших медіаресурмах, отриманої від правоохоронних органів та інших джерел, щодо причетності посадових (службових) осіб ДФС, підвідомчих органів, установ, підприємств до порушення чинного законодавства.
Порядком № 470 визначено, що результат перевірки оформлюється Актом про результати перевірки.
За результатами перевірки керівництвом ДФС, її територіального органу, який яким вона призначена, приймається рішення, що оформляється розпорядчим документом або резолюцією на доповідній (службовій) записці, складеній за результатами перевірки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що застосування відповідачем Порядку № 470 з метою проведення тематичної перевірки відомостей, викладених в листі СБУ від 19.10.2018 р. № 6/8564, а саме: дотримання посадовими особами митниці законодавства з питань державної митної справи, є правомірним.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд звертає увагу, що застосування ст. 66 Закону N 889-VIII має бути здійснене із обов'язковим врахуванням принципу індивідуалізації покарання, що випливає із норм статей 67, 74 цього Закону.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Суд першої інстанції зауважив, що приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач обмежився загальним посиланням на ст. 65 Закону N 889-VIII без зазначення конкретного пункту частини другої цієї статті, яка містить 12 видів дисциплінарних проступків.
Водночас, ч. 2 ст. 77 Закону N 889-VIII вимагає зазначення у рішенні виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.
Так, на переконання суду першої інстанції, незазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного пункту ч. 2 ст. 65 Закону N 889-VIII має істотне значення.
По-перше, це дозволяє чітко визначити як кваліфікував дії чи бездіяльність державного службовця саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
По-друге, це дозволяє перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення. Конструкція ст. 66 Закону N 889-VIII побудована таким чином, що обрання того чи іншого виду стягнення безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок допущений державним службовцем.
Колегія суддів погоджується із такими доводами суду першої інстанції.
Проте, як слідує з оскаржуваного наказу, позивачу оголосили зауваження за допущення окремих недоліків в організації роботи митного поста "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС, зокрема, але не виключно, у частині кваліфікації посадовими особами Київської митниці ДФС правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України під час складання протоколів про порушення митних правил, збереження товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на зберігання тощо.
Таким чином, в оскаржуваному наказі визначено вид стягнення, а саме: позивачу оголошено «зауваження».
За таких обставин незазначення вказаного пункту не може вказувати на те, що до позивача застосовано інший вид стягнення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що положення даної статті не містить обов'язку щодо застосування до позивача саме догани за неналежне виконання службових обов'язків, що спростовує доводи позивача.
За загальним визначенням юридична кваліфікація - юридична оцінка фактичних обставин, заснована на відповідних нормативних приписах. Сутність полягає в тому, щоб знайти, вибрати саме ту норму, яка за задумом законодавця повинна регулювати допущенні особою порушення.
Об'єктом кваліфікації є суспільні відносини, що виникають, змінюються або припиняються в результаті настання певного факту (дії або події).
Предметом кваліфікації є події, дії або бездіяльність людей, а також речі, включаючи гроші та цінні папери, інформація (може бути кваліфікована як державна або комерційна таємниця), інтерес (приватний або публічний), роботи і послуги, результати інтелектуальної діяльності, а також нематеріальні блага (життя і здоров'я, честь, гідність, ділова репутація і ін.).
Підставою для юридичної кваліфікації є норма права, яка покладена в основу рішення.
Так, відповідно до наказу ДФС України від 24.05.2019 р. № 62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступником начальника Київської митниці ДФС Панкявічусом К.А. допущено окремі недоліки в організації роботи митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС у частині кваліфікації посадовими особами Київської митниці ДФС правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України під час складання ними протоколів про порушення митних правил, збереження товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на зберігання тощо.
Так, положеннями ст. 471 МК України передбачена відповідальність за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а положеннями ст. 472 цього ж Кодексу - відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Отже, оскаржуваний наказ містить юридичну кваліфікацію допущеного позивачем порушення, а саме: за неналежну організацію та контроль з боку керівництва митного посту «Бориспіль-аеропорт» під час складання посадовими особами Київської митниці ДФС протоколів про порушення митних правил та митниці вцілому та за зберігання товарно-матеріальних цінностей, за що ст. ст. 471, 472 МК України передбачена відповідальність.
Відповідно до наказу Київської митниці ДФС «Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом «Бориспіль-аеропорт» закріплений заступник начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1.3 Положення про управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС, затвердженого наказом Київської митниці ДФС від 21.12.2017 р. № 279 (надалі -Положення № 279), основною метою створення і функціонування управління є організація та здійснення діяльності митниці із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил, а також здійснення провадження у цих справах.
Згідно із п. 1.5 вказаного Положення, роботу Управління спрямовує та координує заступник начальника Митниці - начальник Управління.
До основних завдань та функцій Управління відноситься: проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби із порушеннями митних правил на митній території України (п. 2.1).
Відповідно до Положення про митний пост «Борисіпль-аеропорт» Київської митниці ДФС, затвердженого наказом Київської митниці ДФС від 17.11.2016 р. № 342 (надалі - Положення № 342) основними завданнями митного посту є безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи (п. 2.1.1. п. 2.1); у напряму організації та контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний пост України (п.2.2.18 п. 2.1).
Відповідно до п. 3.1 Положення № 342 Митний пост «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС очолює начальник (далі начальник митного посту).
Начальник митного посту безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Київської митниці ДФС відповідно до розподілу обов'язків між начальником та заступниками начальника митниці (п. 3.2).
Згідно із п. 3.6 Положення № 342 начальник митного посту забезпечує стан організації роботи митного посту (п. 3.6.8.2), забезпечення додержання працівниками митного посту: виконавської дисципліни (п. 3.6.19.1 п. 3.6.19).
В силу п. 5.2 цього ж Положення, начальник митного посту у межах повноважень, обов'язків, покладених на нього цим Положенням та нормативно-правовими актами України, ДФС, митниці, несе відповідальність за організацію роботи з виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил (п. 5.2.4); утрату службового посвідчення, документів, що є підставою для пропуску предметів через митний кордон України, а також митного забезпечення, бланків суворої звітності, зброї, спеціальних засобів, затриманих або прийнятих митницею на зберігання предметів (п. 5.2.6).
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти висновку, що на заступника начальника митного посту покладається прямий обов'язок щодо забезпечення додержання працівниками митного посту виконавської дисципліни, організації роботи останніх, а також забезпечення збереження прийнятих на зберігання або затриманих митницею предметів.
Таким чином не заслуговують на увагу доводи позивача стосовно незазначення в акті про результати тематичної перевірки Київської митниці ДФС від 07.12.2018 р. № 1321/99-99-06-02-02-20 конкретних посадових осіб митного поста «Бориспіль-аеропорт» та митниці вцілому, в діях яких виявлено порушення посадових інструкцій або інших нормативно-правових документів щодо організації та контролю за зберіганням товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідно до згаданого акту встановлена неналежна організація та контроль з боку керівництва митного поста «Борисіпль-аеропорт» та митниці вцілому за зберігання товарно-матеріальних цінностей, що призвела до факту виникнення розбіжностей кількісних та вагових характеристик товару прийнятого митницею на зберігання за МД-1 від 30.06.2018 р. серії КВ № 046709 від громадянина (18 141 шт, загальна вага 51,6 кг) між кількісними та ваговими характеристиками цього ж товару, вилученого співробітниками СБУ за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/24540/18 від 04.04.2018 р. (18 133, загальною вагою 50,6 кг).
Також колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на те, що висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку робиться виключно за матеріалами службового розслідування відповідно до ст. 71 Закону N 889-VIII, оскільки відповідно до вказаної норми з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування, тобто це є дискреційним повноваженням керівництва митниці.
При цьому, перевірка позивача проводилась на підставі Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 р. № 470.
Отже, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних скарг ДФС.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідачем не було застосовано під час перевірки Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950, оскільки дія цього Порядку не поширюється на державних службовців.
Твердження позивача про ненадання йому належним чином завіреної копії наказу ДФС від 24.05.2019 р. № 62-дс колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки станом на 10.06.2019 р. позивачем було його отримано, про що свідчить його особистий підпис на даному наказі.
При цьому, в період із 20.05.2019 р. по 07.06.2019 р., відповідно до наказу Київської митниці ДФС від 17.05.2019 р. № 128-ов «Про надання щорічної відпустки» позивач перебував у щорічній відпустці.
Виходячи із системного аналізу фактичних обставин у справі та норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що заступника начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «зауваження», з урахуванням вимог ст. 67 Закону N 889-VIII, що на думку суду відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку, а тому наказ ДФС України від 24.05.2019 р. № 62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є таким, що винесено у відповідності до норм чинного законодавства.
Зважаючи на те, що судом визнано правомірним наказ ДФС України від 24.05.2019 р. № 62-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 КАС України, у зв'язку із наданням судом першої інстанції невірної оцінки фактичним обставинам у справі та наявним доказам, апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 311, 313, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
М.І. Кобаль