П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2833/19
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
за участю: представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - Познякової Оксани Володимирівни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний менеджмент" - Лігінович Наталі Степанівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний мененджмент" та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний менеджмент" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортний судноплавний менеджмент» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2019 року № 0000870522, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням на 389917,00 грн. та за штрафними санкціями на 97479,25 грн..
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач за наслідками перевірки та подальшого узгодження матеріалів перевірки неправомірно збільшив прибуток ТОВ за 2017 рік і як наслідок протиправно обчислив грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0000870522. Позивач стверджував, що не отримував прибуток від не нарахованої орендної плати по договорам бербоут-чартерів «БЄРКОН 2001» з Saluta Shpping Limited, оскільки не звільнявся від нарахування орендної плати, а власник суден вправі в будь-який момент звернутись з вимогою про сплату фрахту і ТОВ сплатить належну суму коштів. Також позивач помилковими вважав і висновки відповідача стосовно господарських операцій ТОВ з ФОП ОСОБА_1 та збільшення оподатковуваного прибутку за 2017 рік у зв'язку з частковим виключенням цих операцій з витрат платника податку за цей період. Позивач стверджував, що вказані операції підтверджуються первинним документами, які розкривають суть господарських операцій та доводять їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав частково протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПС від 12 грудня 2019 р. №0000870522 за податковим зобов'язанням на 173063,88 грн. та за штрафними санкціями на 43265,97 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС та ТОВ подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі ДПС зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі ТОВ також зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, у зв'язку з чим цей апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПС та про наявність підстав для задоволення скарги ТОВ з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатом перевірки, проведеної на підставі направлень від 24 липня 2019 року №689, 690, 691 та від 30 серпня 2019 року №11, 12, 13 ДПС складено акт від 17 вересня 2019 року №2/21-22-05-01/39510497, в якому, на ряду з іншим, було встановлено порушення в частині нарахування та сплати податку на прибуток, у зв'язку з чим позивачу було збільшено зобов'язання з цього податку за платежем на загальну суму 1711245,00 грн. у тому числі за 2017 рік на 1601825,00 грн. та за 2018 рік на 109420,00 грн..
Позивач при ознайомлені з актом перевірки №2 від 28 листопада 2019 року надав заперечення.
Відповідач листом від 09 грудня 2019 року №2745/10/21-22-0501-12 повідомив позивача про результати розгляду заперечень на висновки акту №2, згідно з яким частково враховані заперечення платника податків та внесені зміни до акту.
З урахуванням внесених змін за результатами перевірки, позивачеві збільшено зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 389917,00 грн., у тому числі за 2017 рік на 389917,0 грн. (97479,25 штрафні санкції) та складене спірне податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2019 року №0000870522.
Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення щодо задоволення частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що головною помилкою відповідача при розгляді операції позивача з Saluta Shpping Limited щодо не нарахованої плати за фрахт судна «СВЕТОСЛАВА» є те, що контролюючий орган збільшивши доходи на суму безоплатної оренди не врахував, що при формуванні фінансового результату за цей податковий період, задекларований прибуток позивача є завищений на суму не нарахованого фрахту. Тобто факт не нарахування орендної плати врахований платником податку при декларуванні та визначенні грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2017 рік. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладались договори, які не містили інформацію про наявність у виконавця робіт та послуг належної кваліфікації для надання специфічних послуг та здійснення робіт. Задокументований продаж робіт (послуг) передбачає наявність у виконавця необхідної кваліфікації, обладнання та залучення до виконання значної кількості людських ресурсів чи послуг сторонніх СПД, виходячи із переліку та найменування робіт зазначених в акті, що не встановлено ні під час перевірки, ні в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України лише в частині з огляду на таке.
Положеннями статті 133 ПК України передбачено, що платниками податку - резидентами є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (ст.134.1.1 ПК України).
Відповідно до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Так, з акту перевірки вбачається, що перевіркою відображених у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01 січня 16 року по 31 березня 19 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із перевезення вантажів, як на території України так і за її межами (експорт), отримання доходу за виготовлення зварниками секцій та інших робіт, виконання робіт пов'язаних із ремонтом, модернізацією, суден на судноремонтних заводах України, підбором спеціалістів на судна та інші послуги.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ показників у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку», за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року встановлено їх заниження.
В ході проведення перевірки встановлено, що Saluta Shipping Limited/Салюта Шиппинг Лимитед (Мейн Стрит,Чарльзтаун, Невис) протягом перевіряємого періоду згідно наданих до перевірки договорів оренди, а саме бербоут-чартерів БЄРКОН 2001 надало в оперативну оренду судна на адресу ТОВ, а саме теплоходи « СВЕТОСЛАВА » та « Палладий ».
Податковим органом за результатами проведеної перевірки не встановлено нарахування орендної плати за орендовані судна за договорами бербоут-чартера по теплоходам: «СВЕТОСЛАВА» та «Палладий», що не відповідає суті та поняттю бербоут-чартера та свідчить про іншу природу взаємовідносин власника з фрахтувальником, що на думку ДПС свідчить про безоплатне користування ТОВ послугою оренди суден, що, в свою чергу, призвело до заниження доходу на прибуток підприємства за 2017 рік.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками та зазначає, що на підставі договорів бербоут-чартерів «БЄРКОН 2001» Saluta Shpping Limited у 2017 році передало позивачеві теплоходи «СВЕТОСЛАВА» та «Палладій».
Дійсно, станом на час проведення перевірки позивачем не було здійснено оплату за оренду вказаних суден, водночас, вказані обставини свідчить про наявність заборгованості ТОВ перед Saluta Shipping Limited/Салюта Шиппинг Лимитед.
Положеннями статті 14.1.11 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість (в контексті спірних правовідносин) - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Правовідносини, що складаються між учасниками договору бербоут-чартера по суті тотожні відносинам за договором оренди, правове регулювання якого здійснюється положеннями ЦК України.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється
тривалістю у три роки.
Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, водночас, ч.2 даної статті не передбачає скороченої позовної давності у правовідносинах договору бербоут-чартера (оренди).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Так, згідно умов бербоуту, пункт (Бокс) (орендна плата) судно передається власником у користування за винагороду 150 доларів США на добу пропорційно кількості днів перебування судна у бербоуті.
Відповідно до п.11 (орендна плата) частини ІІ «БЄРКОН 2001» Стандартний Бербоутний Чартер (щодо т/х «СВЕТОСЛАВА», т.2 а.с.19) судновласнику оренда сплачується не менше ніж за кожні 30 календарних днів (вказані положення щодо порядку оплати актуальні і по відношенню до т/х «Палладій»).
З огляду на дату укладання вказаної угоди та фактичну передачу судна орендарю 27 лютого 2017 року, колегія суддів вважає, що перебіг позовної давності починається з 28 березня 2017 року та закінчується 28 березня 2020 року (стосовно т/х «Палладій» перебіг позовної давності починається з 24 серпня 2017 року та закінчується 24 серпня 2020 року).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вказана перевірка проводилась ДПС в період часу з 30 липня 2019 року по 27 серпня 2019 року, тобто до спливу трирічного строку позовної давності, визначеного ЦК України.
Наведені обставини свідчать про відсутність у вказаної заборгованості ТОВ перед Saluta Shipping Limited/Салюта Шиппинг Лимитед за оренду т/х «Палладій» та «СВЕТОСЛАВА» статусу безнадійної, та, як наслідок, про відсутність правових підстав для викладеного в акті перевірки висновку про безоплатне отримання та використання вказаних суден позивачем.
Колегія суддів також зазначає, що матеріали справи містять додаткові угоди від 02 жовтня 2017 року (щодо т/х «Палладій» та «СВЕТОСЛАВА»), згідно яких сторони домовились розірвати бербоут-чартери з 07 жовтня 2017 року.
Разом з тим, п.2 вказаних додаткових угод від 02 жовтня 2017 року передбачено, що бербоутний фрахтувальник зберігає свої повноваження та виконує зобов'язання, що утворились за час дії бербоутного чартеру, до повного виконання таких. При цьому, п.3 вказаних додаткових угод передбачено виконання бербоутним фрахтувальником всіх зобов'язань (не виконаних) за основним договором без обмежень.
Наведені обставини на думку колегії суддів свідчать про те, що навіть після розірвання бербоут-чартерів з 07 жовтня 2017 року заборгованість ТОВ перед Saluta Shipping Limited/ Салюта Шиппинг Лимитед не зникає.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що контролюючий орган, збільшивши доходи ТОВ на суму безоплатної оренди, не врахував, що при формуванні фінансового результату за цей податковий період, задекларований прибуток позивача є завищений на суму не нарахованого фрахту.
Колегія суддів зазначає, що в разі нарахування ТОВ орендної плати позивач мав можливість зменшити грошові зобов'язання з податку на прибуток за 2017 рік шляхом включення таких сум (орендна плата) до складу валових витрат, здійснення чого з матеріалів справи не вбачається, а податковим органом не наведено.
Стосовно правовідносин ТОВ з ФОП ОСОБА_1 (далі ФОП) щодо надання ТОВ послуг у вигляді консультації з технічних питань, дослідження фізичних та експлуатаційних характеристик плавзасобу « СВЕТОСЛАВА », колегія суддів зазначає, що визначальними умовами формування платником витрат, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв'язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2017 року між ТОВ та ФОП було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким ФОП зобов'язується надати ТОВ наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення процесу управління компанією; надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню цього процесу; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації та поради, як в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника.
На підтвердження факту реального отримання послуг матеріали справи містять акт виконаних робіт від 27 червня 2017 року №25, яким ФОП (який здобув вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація суднових енергетичних установок» та здобув кваліфікацію інженера-судномеханіка, т.3 а.с.142) задокументував продаж позивачеві послуги у вигляді консультації з технічних питань, дослідження фізичних та експлуатаційних характеристик плавзасобу « СВЕТОСЛАВА », а також акт виконаних робіт від 06 липня 2017 року №27, яким ФОП задокументував продаж позивачу послуг у вигляді консультацій з технічних питань комплексної підтримки і відновлення технічної готовності, виконання робіт по усуненню неприпустимих зносів і несправностей корпусу і систем плавзасобу « СВЕТОСЛАВА ».
Факт оплати за поставлені послуги підтверджується платіжними дорученнями від 27 червня 2017 року №205 на суму 115 000, 00 грн. та від 06 липня 2017 року №234 на суму 150 000,00 грн., що містяться в матеріалах справи.
Також, 01 червня 2017 року між ТОВ та ФОП було укладено договір підряду 01/30, за яким підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника роботи на т/х «Василь Татищев» згідно (додатку №3), а також додаткові роботи в разі потреби їх проведення, а замовник зобов'язується прийняти результати робіт і оплатити їх відповідно до умов цього договору. Роботи виконуються Підрядником на території ПАТ «ЧСЗ» м.Миколаїв.
Справа також містить попередню ремонтну відомість, як додаток №3 до вказаного договору підряду від 01 червня 2017 року, в якому зазначений деталізований перелік робіт належний до виконання, одиницю виміру, ціну та інше.
На підтвердження факту реального виконання ремонтних робіт складено акт від 16 серпня 2017 року № 37, яким ФОП задокументував виконання позивачу ремонтних робіт на теплоході « В.Татіщев ».
Крім того, справа містить товарні чеки на придбання матеріалів для проведення ремонту за вказаним договором підряду.
Факт оплати за ремонтні послуги підтверджується платіжними дорученнями від 05 вересня 2017 року №447 на суму 138 000, 00 грн., від 01 вересня 2017 року №430 на суму 212 000, 00 грн., від 05 вересня 2017 року №444 на суму 34 000,00 грн., від 08 вересня 2017 року №465 на суму 145 000, 00 грн., від 11 вересня 2017 року №472 на суму 202 460, 00 грн. та від 02 жовтня 2017 року №601 на суму 212 000, 00 грн..
Колегія суддів зазначає, що проведення вказаної оплати за ремонтні роботи само по собі вже спричинили реальні зміни майнового стану позивача та його контрагента, при цьому така реальна зміна є визначальною ознакою реальної господарської операції.
Стосовно трудових ресурсів, що надали змогу ФОП виконати вказані підрядні роботи колегія, суддів зазначає, що справа містить договір підряду, укладений ФОП з ОСОБА_4 №00000000093, та цивільно-правові договори між ФОП та ОСОБА_5 (від 01 червня 2017 року, вид робіт - «дефектация вкладышей мотылёвых подшипников, окировка на т/х В.Татіщев»); ОСОБА_6 (від 01 червня 2017 року вид робіт - «ремонт аварийного пожарного насоса» та інші роботи); ОСОБА_7 (від 01 червня 2017 року вид робіт - «замена набора баластних танков, рихтовка переборов трюмов с нагревом» та інші роботи); ОСОБА_8 (від 01 червня 2017 року вид робіт - «ремонт аварийного пожарного насоса» та інші роботи). Технічна кваліфікація вказаних осіб підтверджується посвідченнями, атестатом та дипломом, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, справа містить акти здавання-приймання виконаної роботи з вищевказаними особами та відомості на виплату грошей.
Матеріали справи містять також лист ТОВ «Смарт-мерітайм-групп», адресований ФОП, з якого вбачається, що згідно внутрішньої документації було здійснено оформлення в період з 01 червня 2017 року по 15 серпня 2017 року перепусток на територію Миколаївської судоверфи ТОВ «Смарт-мерітайм-групп» на наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ..
Наведені обставини щодо оформлення перепусток корелюються з обов'язком ТОВ по своєчасному оформленні працівникам ФОП пропуску для проходу і проїзду на територію Замовника, а також ввезення і вивезення устаткування Підрядника, який (обов'язок) передбачений п.2 договір підряду 01/30.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведена первинна документація є належним та допустимим доказом реальності господарських правовідносин позивача з ФОП, а протилежного під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем доведено не було.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності, та оскільки договори позивача з ФОП в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем витрат по взаємовідносинам з вказаним суб'єктом господарської діяльності.
Крім того, з матеріалів перевірки та листа ДПС від 09 грудня 2019 року №2745/10/21-22-05-01-12 "Про результати розгляду заперечень" (т.1 а.с.145-146) вбачається, що податковий орган посилався на відсутність розумної економічної причини в господарських відносинах ТОВ з ФОП при виконанні договору підряду 01/30, оскільки договір бербоут-чартеру теплохода «В.Татіщев» було розірвано 02 жовтня 2017 року, тобто через півтора місяці після понесених витрат на ремонт.
Колегія суддів вважає вказані посилання безпідставними та зазначає, що Верховний Суд в постанові від 09 червня 2020 року справа №826/18290/15 дійшов наступного висновку: «Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (по справі, що розглядалась касаційним судом)) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (по справі, що розглядалась касаційним судом)) поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.»
Колегія суддів, з урахуванням предмета укладеного 05 липня 2017 року договору бербоут-чартеру теплохода «В.Татіщев», та з огляду на види діяльності позивача, а саме: ремонт і технічне обслуговування суден і човнів (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність агентств працевлаштування; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний морський транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; інша професійна, наукова та технічна діяльність, приходить до висновку про безпідставність посилань ДПС щодо відсутності ділової мети в діях ФОП (при замовленні ремонтних робіт вищевказаного судна) та наміру позивача отримати відповідний економічний ефект.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 та 6 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ, колегія суддів приходить висновку про необхідність стягнення з ДПС судового збору, сплаченого ТОВ за подання позову та апеляційної скарги.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний менеджмент" - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - скасувати, прийняти по справі постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортний судноплавний менеджмент" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2019 року № 0000870522.
Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (ЄРПОУ 43143201, 73026, Херсонська область, м.Херсон, Проспект Ушакова, 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний судноплавний менеджмент» (ЄДРПОУ 39510497, 73003, Херсонська область, місто Херсон, бульвар Мирний, будинок 3, офіс 301) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 4065 (чотири тисячі шістдесят п'ять), 95 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10966 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят шість), 41 грн..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2020 року.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.