02 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/123/20
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року по справі № 400/123/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, третя особа - Державна податкова служба України про скасування рішення,
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» (далі - позивач, ТОВ "Мегабуд - Н") звернулося до суду першої інстанції з позовом про скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29.11.2019 року № 1341442/41528079.
Також позивач просив стягнути із суб'єкта владних повноважень судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 6 306 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
За ствердженням позивача, контролюючому органу надано усі наявні у нього первинні документи щодо придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.
Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 28 квітня 2020 року прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Скасовано рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 29.11.2019 року № 1341442/41528079.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної податкової служби у Миколаївській області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" судовий збір в розмірі 2102 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй скарзі, скаржник зазначає, що задовольняючи позов, судом першої інстанції не враховано, що платником податків не надано необхідних документів, а саме первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.
В зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» уклало з ТОВ «Чисто Клінінг» договір купівлі-продажу товарів № 01-10-2019 від 01.10.2019 року, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000 грн.
Згідно до видаткової накладної № 160 від 18.10.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» було поставлено на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1140,00 грн. з ПДВ.
ТОВ «Мегабуд-Н» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну № 89 від 18.10.2019 року на суму 1140,00 грн. в т.ч. ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Чисто Клінінг» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що вона відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У зв'язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
18.11.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» засобами електронного зв'язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна № 89 від 18.10.2019 року.
29.11.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 1341442/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної № 89 від 18.10.2019 року.
Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких саме документів не вистачило для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, після звернення ТОВ «Мегабуд-Н» з позовом, позивачу стало відомо, що Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29.11.2019 року № 1341442/41528079 було винесено Комісією Державної податкової служби України.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну відповідача Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на належного відповідача - Державну податкову службу України.(а.с.84)
У відзиві на позовну заяву представником Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області зазначено про неналежного відповідача.(а.с.96-99)
Положення частини 2,3 статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи задовольняючи позовні вимоги до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних пред'явлений до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
За змістом частини сьомої статті 48 КАС України в нині діючій редакції заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 540/2269/18 від 23.06.2020 року.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року по справі № 400/123/20 - скасувати та прийняти нове рішення суду.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд - Н" до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, третя особа - Державна податкова служба України про скасування рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.