П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4177/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В.
розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Дід Василь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає приписам ст.296 КАС України, а саме, апеляційна скарга подана з пропуском строку встановленого на апеляційне оскарження та до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з викладених у заяві підстав - відмовлено; апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - залишено без руху, апелянту надано строк для її виконання.
Вказану ухвалу суду надіслано на електронну адресу апелянта та отримано ним 02.10.2020 року , про що свідчить наявний в матеріалах справи звіт про отримання.
Кінцевий строк для усунення недоліків - 12.10.2020 року включно.
07.10.2020 року через канцелярію суду за вхід. № 19573/20 Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року та платіжне доручення.
Таким чином, вимоги ухвали суду від 30.09.2020 року в частині надання доказу сплати судового збору апелянтом виконано.
Водночас, перевіривши доводи апелянта в частині обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, судова колегія вважає наявними підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 16.07.2020 року в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
Копію оскаржуваного рішення, згідно розписки про отримання відділенням Фонду отримано 16.07.2020 року.
Проте, апеляційну скаргу подано лише 15.09.2020 року, що не узгоджується з приписами ст. 295 КАС України.
Частиною першою статті 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, також якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Згідно поданого апелянтом клопотання, поважність причин пропуску строку звернення ним з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 16.07.2020 року обґрунтовано тим, що у зв'язку із введенням карантину у встановлений законом строк відділення Фонду не мало можливості подати апеляційну скаргу через необхідність витребування додаткових доказів, які мають важливе значення для вирішення справи.
У підтвердження вказаних у клопотанні обставин, апелянтом надано лист Одеського обласного центру зайнятості від 01.09.2020 року (отримано відділенням Фонду 04.09.2020 року) з додатком.
Судова колегія вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відтак, на переконання колегії суддів, необхідність у отриманні апелянтом додаткових доказів по справі не може бути визнано об'єктивно непереборною підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вищевказані посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин.
У свою чергу, апелянтом не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу.
Крім того апеляційний суд зазначає, що у разі своєчасного звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою, апелянт міг заявити про необхідність надання йому додаткового часу для отримання та подання до суду додаткових письмових доказів по даній справі.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання поважними наведених скаржником клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження.
Апелянтом не надано жодного доказу та не наведено жодної обґрунтованої обставини на спростування доводів, викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а отже недоліки, встановлені ухвалою від 30.09.2020 року, апелянтом у визначений строк не усунуто.
Відповідно п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 295, 299, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Дід Василь» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.