13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/468/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (головуючий суддя - Лазаренко М.С.) в адміністративній справі
за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник ОСОБА_1 (далі - Позивач) - адвокат Меламед Вадим Борисович звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення відповідача про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, викладене у його листі №9823/02.17 від 25.11.2019 року та листі №10446/02.17 від 18.12.2019 року, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу;
- визнати дії Відповідача по невиплаті пенсії Позивачки на визначений нею банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;
- визнати бездіяльність Відповідача, що до не виплати пенсії Позивачці з 01.08.2019 року - протиправною та дискримінаційною;
- зобов'язати Відповідача виплатити на визначений Позивачкою банківський рахунок усі недотримані Позивачкою пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з 01.08.2019 року до фактичного виконання Відповідачем рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми Позивачки, починаючи з 01.08.2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії Позивачці на банківський рахунок довічно.
Мотивуючи адміністративний позов представник Позивача, зокрема, зазначив, що Позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась до виїзду за кордон. В жовтні 1995 року ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання та після виїзду за кордон виплата пенсії їй була припинена. Проте, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/463/18 пенсійний орган було зобов'язано провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.08.2017 - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації та виплачувати на визначений пенсіонером банківській рахунок. В подальшому, Позивач звернувся до відділення ПриватБанку та відкрила відповідний банківський рахунок для отримання саме на нього своїх пенсійних виплат, реквізити якого, співробітниками банку 24.10.2019 відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, було передано безпосередньо до пенсійного органу. Крім того, 07.11.2019 представник Позивача особисто передав до пенсійного органу оригінал заяви про відкриття банківського рахунку з його реквізитами. Проте, 29.11.2019 відповідач своїм листом № 9823/02.17 від 25.11.2019 повідомив, що ним було призупинено з 01.08.2019 виплату пенсії у зв'язку з тривалим неотримання пенсійних виплат та запропоновано надати заяву про поновлення виплати пенсії. 02.12.2019 представником позивача повторно було особисто надіслано до пенсійного органу оригінал заяви позивача про перерахування нарахованої пенсії на її особистий банківський рахунок, проте листом від 18.12.2019 №10446/02.17 знову повідомлено про необхідність подання ще однієї заяви про поновлення виплати пенсії та банківські реквізити. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась через свого представника до суду із позовом у даній справі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №280/648/20 в задоволенні адміністративного позову представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (а.с.104-107).
Представник Позивача, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.115-121).
В апеляційній скарзі представник Позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано у тому числі тим, що суд першої не дослідив належним чином тих обставин, що Відповідач допускає систематичну протиправну діяльність, оскільки останній спочатку незаконно не поновив виплату пенсії Позивачу, а потім виплачував пенсію на поштове відділення, при тому що Позивач не має місця реєстрації в Україні.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування відзиву Відповідач зазначив про те, що на адресу останнього банківські реквізити для виплати пенсії надійшли лише 08.11.2019 року разом із супровідним листом від 07.11.2019 №6128, тобто рішення Запорізького окружного адміністративного суду, яким Відповідача зобов'язано поновити пенсію, набрало законної сили ще у 2018 року, а банківські реквізити для виплати пенсії були подані лише у листопаді 2019 року.
Представник Позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що твердження Відповідача про необхідність подання Позивачем повторної заяви про поновлення пенсії суперечить діючому законодавству, оскільки виплата пенсії Позивачу вже була поновлена до минулого рішення суду. Крім того, Відповідач не повідомив Позивача ані про виплату пенсії останнього на поштове відділення, ані про припинення виплати пенсії, що, на думку представника Позивача, саме по собі виключає протиправність чи несвоєчасність діянь Позивача, а лише доводить незаконність дій Відповідача.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представників не направили, про причини неявки суд не сповістили.
Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, колегія суддів, ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з'явились.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до 26.10.1995 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала у АДРЕСА_1 , отримувала пенсію за віком, після чого виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Позивач через уповноваженого представника звернувся до Мелітопольського Об'єднаного УПФУ в Запорізькій області з нотаріально завіреною заявою про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 93).
29.03.2017 Мелітопольським об'єднаним УПФУ в Запорізькій області прийнято Повідомлення про відмову в поновленні пенсії за віком з таких підстав: ОСОБА_1 пенсія за віком була призначена з 11.06.1992, виплату пенсії було припинено з 1995 року у зв'язку з виїздом на постійне проживання до іншої країни (Ізраїль). Відповідно до п.2.1 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про місце проживання (реєстрації) особи. Відповідно до п.2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). На дату звернення 21.03.2017 паспорт для виїзду за кордон громадянки ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 від 01.04.2006 є недійсним; Позивач постійно проживає на території іншої держави, а також представником Позивача не надано документу, що підтверджує особу - громадянина України. У зв'язку з відсутністю Угоди між Урядами України та Ізраїлю щодо пенсійного забезпечення громадян, підстав для розгляду питання призначення пенсії за віком ОСОБА_1 за іншими нормативними (законодавчими) актами немає.
Позивач не погодившись з відмовою органу Пенсійного фонду України у поновленні пенсії за вислугою років, звернувся до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/463/18 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено частково, зокрема: зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 2) провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 02.08.2017 - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації та виплачувати на визначений пенсіонером банківській рахунок (а.с. 26-30).
Вказане рішення набрало законної сили 07.08.2018 року.
На підтвердження виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/463/18 відповідачем надано витяг з підсистеми призначення та виплати пенсії; копії відривних талонів по особовому рахунку стягувача № НОМЕР_3 з лютого 2019 року по липень 2019 року.
При цьому, як слідує із копії заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії, наявної в матеріалах справи, в графі «пенсію прошу виплачувати:» зазначено: поштою (банківські реквізити будуть надані додатково) (а.с. 93).
Судом встановлено, що на виконання вищеозначеної заяви та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/463/18 відповідач здійснював виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом перерахування на поштове відділення 72301.
З 01 серпня 2019 року виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено на підставі пп. 4 п. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1057-IV з огляду на неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд).
24 жовтня 2019 року Позивач через уповноваженого співробітника ПриватБанку подав до Відповідача заяву, в якій просив належні йому суми пенсії починаючи з 24.10.2019 року перераховувати на його поточний рахунок, який відкрито у Жовтневому відділені Запорізького Регіонального управління «ПриватБанку» (а.с. 39).
07 листопада 2019 року представником Позивача подано до Відповідача лист, в якому останній зазначив про подання оригіналу апостильованої заяви з реквізитами банку до заяви ОСОБА_1 про поновлення пенсії за віком, яка була подана 27.01.2017 року (а.с. 40).
На вказаний лист представника Позивача Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) надав відповідь від 25.11.2019 року №9823/02.17, відповідно до якої вказав про те, що: 1) виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.08.2019 року; 2) для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 рекомендовано надати до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) відповідну заяву про поновлення виплати пенсії (додаток №3 до Порядку); 3) надані разом із заявою від 07.11.2019 року документи (довіреність, заява із зазначенням номеру банківського рахунку) залучені до пенсійної справи ОСОБА_1 ) (а.с. 41).
02 грудня 2019 року представник Позивача направив до Відповідача лист, в якому просив належні ОСОБА_1 суми пенсії перераховувати на її особистий банківський рахунок, реквізити якого додані в її заяві про перерахування пенсії на банківський рахунок (а.с. 43).
На вказаний лист представника Позивача Мелітопольський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) надав відповідь від 18.12.2019 року №10446/02.17, в якій повторно зазначив про те, що виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.08.2019 року та для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно надати до Мелітопольського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) відповідну заяву про поновлення виплати пенсії (додаток №3 до Порядку) (а.с. 44). До вказаної відповіді додано зразок заяви (додаток №3 до Порядку), яку необхідно подати Позивачу для поновлення виплати пенсії, виплата якої були призупинена з 01.08.2019 року (а.с. 45).
Не погоджуючись з вказаними діями Відповідача Позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що заява ОСОБА_1 від 24.10.2019 про перерахування нарахованої пенсії на її особистий банківський рахунок із зазначенням його реквізитів, передбачена п. 10 Порядку №1596 та п. 4.10 Порядку №22-1, надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вже після того, як відповідно до рішення від 01.08.2019 було припинено виплату пенсії позивачу і до відновлення її виплати, тому підстави для здійснення відповідачем перерахування пенсійних виплат на вказаний у цій заяві банківський рахунок позивача до поновлення пенсійних виплат ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Порядком №22-1, відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (далі - Порядок №1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Відповідно до п. 8, п. 9 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно з п. 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
За змістом приписів п. 12, п. 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме:
- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;
- від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії (додаток 5) реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (зі змінами).
З аналізу вищенаведеного випливає те, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що подаючи у січні 2017 року заяву про призначення/перерахунок пенсії, Позивач у вказаній заяві в графі «пенсію прошу виплачувати» не зазначив «через банк» та «номер рахунка», так як і не додав до неї заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), а вказав лише: «Поштою (банківські реквізити будуть надані додатково)».
Більш того, Позивач лише 24 жовтня 2019 року через уповноваженого співробітника ПриватБанку подав до Відповідача заяву, в якій просив належні йому суми пенсії починаючи з 24.10.2019 року перераховувати на його поточний рахунок, який відкрито у Жовтневому відділені Запорізького Регіонального управління «ПриватБанку» (а.с. 39).
У той час як з 07.08.2018 року - дня набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у справі №808/463/18, Відповідач був зобов'язаний поновити та виплатити Позивачу пенсію на виконання вказаного рішення у справі №808/463/18.
Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів представника Позивача про неправомірну виплату Відповідачем пенсії Позивачу на поштове відділення.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції звертає увагу представника Позивача на те, що з огляду на прийняття Відповідачем рішення від 01 серпня 2019 року №1 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с. 92), яке Позивачем оскаржене не було та є чинним, вимога Відповідача про необхідність подання Позивачем заяви в порядку, передбаченому приписами п. 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 є цілком обґрунтованою та такою, що відповідає положенням чинного законодавства України.
Так, п. 1.5 розділу І Порядку №22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Крім того, колегія суддів бере до уваги і те, що оскільки на момент подання заяви із зазначенням банківських реквізитів для виплати пенсії ОСОБА_1 виплата її пенсії рішенням від 01 серпня 2019 року №1 була припинена, дії Відповідача, які полягали у долученні до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 заяви із зазначенням банківських реквізитів для виплати пенсії та роз'яснення ОСОБА_1 про необхідність подання заяви в порядку, передбаченому приписами п. 1.5 розділу І Порядку №22-1 для поновлення виплати пенсії останньої, не містять ознак протиправності.
З матеріалів справи встановлено та учасниками справи не заперечується, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 або її представник з передбаченою п. 1.5 розділу І Порядку №22-1 заявою про поновлення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не звертались, тому таке поновлення здійснено не було.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги Позивача щодо визнання противними рішень та дій Відповідача по невиплаті пенсії останнього на визначений ним банківський рахунок, так як і вимоги щодо зобов'язання Відповідача виплатити на визначений Позивачем банківський рахунок усі недотримані ним пенсійні виплати є передчасними та задоволенню не підлягають, з огляду на наявність чинного рішення Відповідача від 01 серпня 2019 року №1 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с. 92), яке Позивачем не оскаржується, у тому числі в межах даної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги Позивача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №280/468/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 02 листопада 2020 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов