13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/745/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року (головуючий суддя - Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Відповідач), в якому просило суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4 Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 05536113), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 05536113), до повного усунення порушень.
Мотивуючи адміністративний позов Позивач, зокрема, зазначив, що у період з 19.12.2019 по 20.12.2019 при проведенні позапланової перевірки Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4 було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в Акті перевірки від 20.12.2019 № 172/10 та створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Позивач зазначив, що подальша експлуатація об'єкта, а саме: будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4 Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого адміністративного позову.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №160/745/20 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про застосування заходів реагування - задоволено (а.с.132-137).
Зацікавлена особа - ОСОБА_1 , яке не була учасником даної справи, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку (а.с.172-174).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано у тому числі тим, що суд першої не з'ясував питання відносно ОСОБА_1 як безпосереднього мешканця спірної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін як законне та обґрунтоване.
Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив.
Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника Відповідача, Трайнич С.В. та її представника, кожного окремо, ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з'явились.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.
Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2019 на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України від 05.04.2007 за № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та доручення Прем'єр-міністра України № 44205/1/1-19 від 11.12.2019, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було прийнято наказ № 81 «Про проведення позапланових перевірок», яким наказано провести у грудні 2019 року позапланові перевірки суб'єктів господарювання, закладів та установ щодо вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
У період з 19.12.2019 по 20.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було проведено позапланову перевірку Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4.
За результатами перевірки складено Акт від 20.12.2019 № 172/10, яким встановлено низку порушень, допущених Міжрегіональним центром професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Зокрема, було виявлено низку порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені в адміністративному позові.
Зміст даних порушень зафіксований в Акті від 20.12.2019 № 172/10 та полягає в наступному.
Громадський житловий корпус будівлі гуртожитку: розділ 5, п.1.2. ППБУ п. 5.1; Додаток А, табл. А1, табл. А2 ДБН В.2.5-56:2014 громадський житловий корпус будівлі гуртожитку не обладнаний системою пожежної сигналізації. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); розділ 5 п.1.2.ППБУ п.5.1; Додаток Б, табл.Б1. ДБН В.2.5-56:2014 громадський житловий корпус будівлі гуртожитку не обладнаний системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); ППБУ Розділ 4 п.1.20 не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; ППБУ Розділ 3 п.2.31. шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; ППБУ Розділ 5 п.2.2, п.п.9 не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (ПК) з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; Розділ 4 п.1.1. ППБУ п.2.5.6 НПАОП 40.1-1.32-04 відкрито прокладені електропроводи не розміщено в електричній плінтуса, короба тощо, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку. (Електропроводку в приміщеннях слід виконувати із можливістю заміни: приховано в каналах будівельних конструкцій, замонолічених трубах; відкрито - в електротехнічних плінтусах, коробах, тощо); Розділ 4 п.1.6. ППБУ допущено з'єднання жил проводів (кабелів) шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку. (Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідних опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів); Розділ 4 п.1.1; 1.8. ППБУ п.2.5.6. НПАОП 40.1-1.32-01 допущено улаштування тимчасових електромереж, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку. (Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються); Розділ 4 п.1.18. ППБУ допущено експлуатацію проводів (кабелів) з пошкодженою ізоляцією, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; Розділ 4 п.1.18. ППБУ допущено експлуатацію не закритих відгалужувальних (з'єднувальних) коробок, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; Розділ 4 п.1.18. ППБУ допущено експлуатацію у пожежонебезпечній зоні світильників з лампами розжарювання обладнаними відбивачами (розсіювачами), виготовленими з горючих матеріалів, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; ППБУ Розділ 2 п.5. об'єкт забезпечити планами (схемами) евакуації людей на випадок пожежі, що вивішуються на видимих місцях у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; Розділ 4 п.1.16.ППБУ електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку; Розділ 5 п.2.2, п.п.2. ППБУ пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентеля, а саме: на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку. (Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметром та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентеля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними); Розділ 5 п.3.10; п.3.15. ППБУ допущено розміщення вогнегасників у важкодоступних місцях на всіх поверхах у громадському житловому корпусі будівлі гуртожитку, а не шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника або установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди). (Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15 м - для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд).
Студентський житловий корпус будівлі гуртожитку: розділ 6 п.1.2.ППБУ п.5.1; Додаток А, табл.А1, табл.А2 ДБН В.2.5-56:2014 студентський житловий корпус будівлі гуртожитку не обладнаний системою пожежною сигналізації. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); Розділ 5 п.1.2.ППБУ п.5.1; Додаток Б, табл.Б1. ДБН В.2.5-56:2014 студентський житловий корпус будівлі гуртожитку не обладнаний системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); ППБУ Розділ 4 п.1.20. не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання у студентському житловому корпусі будівлі гуртожитку; ППБУ Розділ 5 п.2.2, п.п.9. не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (ПК) з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування у студентському житловому корпусі будівлі гуртожитку.
Загальні питання: розділ 4 п.1.21.ППБУ п.4.3, Додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2006 об'єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»); ППБУ Розділ 2 п.16; п.20.ПКМУ №444п.11; п.12; п.14 посадовим особам об'єкту не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; ППБУ Розділ 2 п.3 на відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму; ППБУ Розділ 2 п.8 територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки; ППБУ Розділ 5 п.3.10. відсутні вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги; КЦЗУ Ст.69, ч.1, п.2. Наказ МНСУ № 98 п.9; п.10; п.11. не проведено ідентифікацію щодо наявності або відсутності джерел небезпеки; КЦЗУ СТ.53, п.3. ПКМУ №733 п.16. не створено об'єктову систему оповіщення; Ст.20 ч.1, п.8.КЦЗУ п.15.ПКМУ №444 не забезпечено проведення навчання керівництва закладу на територіальних курсах з питань цивільного захисту. (Навчання керівного складу підприємств, установ та організацій і фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється в установленому законодавством порядку); Ст.20 ч.1, п.2.КЦЗУ п.5; п.6;п.7;п.8;п.9, Додаток. ПКМУ № 1200 не розроблено та не затверджено обсяги (номенклатуру) забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту. (Номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначеного згідно з додатком до ПКМУ №1200); С.20 ч.1, п.2. Ст.35 ч.2, п.2.КЦЗУ п.1; п.2; п.3;п.9. ПКМУ № 1200 Розділ 5 гл.4, п.1.ПТБ не забезпечено працівників об'єкту засобами радіаційного та хімічного захисту. (Суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту); (На потенційно небезпечних об'єктах (далі-ПНО) або об'єктах підвищеної небезпеки (далі - ОПН) промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин (далі - ЗЗОД) повинні зберігатися на робочих місцях); (На об'єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства).
Копію Акту було вручено директору Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Балакіну В.Г.
З огляду на не усунення Відповідачем виявлених в ході перевірки порушень, Позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зокрема виходив з того, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4 є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є неприпустимим, при цьому докази усунення Відповідачем таких порушень в матеріалах даної справи відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу вищенаведених положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України слідує те, що позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
При цьому, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв'язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов'язковими для встановленого законодавством кола суб'єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
З матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки Позивачем встановлено низку порушень Відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, в тому числі, працюючого персоналу, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.
Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.
При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей | будівлі.
При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхом евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.
Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окреме приміщення.
Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Відсутність системи оповіщення призводить до затримки або невірного напрямку _ евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.
Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.
Вищенаведене свідчить про те, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що, у свою чергу, свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі гуртожитку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, 4.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про неврахування судом першої інстанції питання щодо безпосередніх мешканців будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає таке.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.01.2019 року за №4 за Міжрегіональним центром професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закріплено на праві оперативного управління нерухоме державне майно, зокрема: гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, мешканці гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 не є власниками приміщень (кімнат), а мешкають там тимчасово за відповідними договорами найму кімнат, що не спростовано заявником апеляційної скарги.
Таким чином забезпечення пожежної безпеки у вказаній будівлі гуртожитку покладається саме на Відповідача у даній справі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу ОСОБА_1 на те, що застосований судом першої інстанції захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення останнім виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та, зокрема, забезпечення безпеки життю та здоров'ю мешканців будівлі гуртожитку.
Вказане, з урахуванням не усунення Відповідачем виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, свідчить про відсутність підстав для скасування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . до повного усунення порушень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №160/745/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 02 листопада 2020 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов