02 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/4672/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (головуючий суддя - Дєєв М.В.) в адміністративній справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький міськмолокозавод №1»
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування припису, -
Приватне акціонерне товариство «Криворізький міськмолокозавод №1» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ДН2171/262/АВ/П від 08.05.2019 року.
В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що Відповідачем неправомірно винесено припис про усунення виявлених порушень, оскільки його винесено на підставі необґрунтованих висновків, які були виявлені у ході перевірки порушення законодавства про працю. Позивач вказав, що припис є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийнятий на підставі хибних висновків, до яких дійшов Відповідач в ході проведення перевірки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року адміністративний позов задоволено (т.2, а.с.31-34).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що враховуючи рішення суду по справі 160/6150/19, яке набрало законної сили та станом на дату винесення рішення у даній справі не скасовано, відповідно до якого встановлено відсутність порушення Позивачем законодавства про працю, згідно акта перевірки №ДН2171/262/АВ від 25.04.2019 року, оскаржуваний припис винесений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2171/262/АВ/П від 08.05.2019 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Позивачем фактично було допущено до роботи 6 робітників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ч.1 ст. 21, ч.1,3 ст. 24 КЗпП України та свідчить про відсутність офіційного працевлаштування працівників. Відповідач зазначає, що він діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Позивач не вбачає у своїх діях наміру приховати трудові відносини, діючи в межах норм цивільного законодавства.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 22.04.2019 року по 25.04.2019 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування та службового посвідчення головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Дуднік Ольгою Миколаївною було проведено інспекційне відвідування Приватного акціонерного товариства «Криворізький міськмолокозавод №1».
За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН2171/262/АВ від 25.04.2019 року, відповідно до якого встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Криворізький міськмолокозавод №1» як роботодавцем було допущено шість працівників до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
08.05.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено припис про усунення порушень №ДН2171/262/АВ/П, відповідно до якого зобов'язано Позивача усунути порушення ч.1 ст.21 КЗпП України, ч.1 ст.24 КЗпП України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).
Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
З оскаржуваного припису Відповідача вбачається, що за порушення ч.1, ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, було зобов'язано Позивача усунути вказане порушення.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення інспекційного відвідування було встановлено, що протягом 2018-2019 років між ТОВ «Криворізький міськмолокозавод №1» в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі статуту (Замовник), та фізичними особами (Виконавець,) було укладено 36 Договорів про надання послуг з 6 фізичними особами.
Інспектором праці встановлено, що Виконавці (з якими укладені договори цивільно - правового характеру), відповідно до виду виконуваної по договору роботи виконували систематично певні трудові функції, за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, та разом з тим підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, робота зазначених працівників фактично організовувалась ТОВ «Криворізький міськмолокозавод №1», тому в даному випадку Підприємство мало законні підстави на укладання трудових договорів. Виконавець по договору цивільно-правового характеру, на відміну від штатного працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу, що вказує на підпорядкованість інструкціям з ОП і ППБ підприємства. Разом з тим, всі роботи за вищевказаними договорами про надання послуг на виконання робіт виконувались відповідно до основної економічної діяльності Підприємства.
Відповідач також дійшов висновку, що зі змісту укладених Договорів, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Крім того, для Виконавця послуг передбачена матеріальна відповідальність, яка притаманна саме трудовим відносинам, у зв'язку з чим предметом укладених договорів підряду ТОВ «Криворізький міськмолокозавод №1» з фізичними особами є процес праці. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції в ТОВ «Криворізький міськмолокозавод №1», відповідно до визначеного виду виконуваної роботи. ТОВ «Криворізький міськмолокозавод №1» застосовувало працю громадян без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ст.24 КЗпП України та вчинило дії, спрямовані на приховування трудових відносин, шляхом укладення договорів цивільно-правового характеру, що заборонено п.2 ч.5 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення», вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року по справі №160/6150/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький Міськмолокозавод №1» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови №ДН2171/262/АВ/ТД-ФС/483 від 23.05.2019 року про накладення штрафу за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, яка прийнята підставі акта перевірки №ДН2171/262/АВ від 25.04.2019 року було задоволено адміністративний позов, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області від 23.05.2019 року №ДН2171/262/АВ/ТД-ФС/483, якою на Приватне акціонерне товариство «Криворізький Міськмолокозавод №1» накладено штраф у розмірі 751140 грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі №160/6150/19 апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у справі №160/6150/19 повернено скаржнику.
Так, у вищевказаному судовому рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року по справі №160/6150/19 зазначено: «викладений у Акті висновок відповідача про вчинений позивачем фактичний допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не враховувались періоди та характер наданих послуг, та не є обґрунтованим з точки зору відповідності чинному законодавству України, яке регламентує відповідні суспільні відносини.
Враховуючи викладене, а також встановивши в судовому засіданні факт відсутності в діях позивача порушень ч. 3 ст. 24 КЗпП України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову та накладаючи на позивача штраф відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню».
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевказане рішення по справі №160/6150/19, яке набрало законної сили, відповідно до якого встановлено відсутність порушення Позивачем законодавства про працю, згідно акта перевірки №ДН2171/262/АВ від 25.04.2019 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуваний припис винесений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2171/262/АВ/П від 08.05.2019 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 03 червня 2020 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №160/4672/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова