27 жовтня 2020 р.Справа № 440/3643/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) по справі № 440/3643/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія"
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
30.09.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватбудіндустрія» (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому просить, після доповнення, визнати протиправними та скасувати рішення №КТ-UА806000-0038-2019 від 19.09.2019; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806050/2019/0075.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 19.09.2019 №КТ-UA806000-0038-2019 про визначення коду товару.
Визнано протиправним та скасовано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2019/0075.
Стягнуто на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 210,00 грн.
Відповідач, не погодившись з судовим рішення, подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати судове рішення, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з компанією СТОВ «ЛЛК-НАФТАН» (Республіка Білорусь), з яким був укладений контракт №34/320 від 27.08.2018 про поставку товару.
В ході здійснення господарської операцій на виконання вказаного, додатковими угодами від 12.06.2019 №21 та від 29.07.2019 №22 здійснена поставка у червні-серпні 2019 року на користь позивача, згідно правил Інкотермс - 2000 на умовах DAР (кордон РБ/Україна), суміші мастичної бітумної в кількості 268,00 тон, вартістю 213,00 євро за 1 тону.
15.08.2019, позивач до відповідача з метою митного оформлення вказаного товару подано митну декларацію №UA806050/2019/110655 на товар «суміш мастична бітумна» з додатками.
Під час здійснення митного контролю відповідачем з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД відібрані проби та зразки товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, та направлений відповідний запит від 18.09.2019 №40.
За цим, відповідачем прийняте рішення про визначення коду товару від 19.09.2019 №КТ-UA806000-0038-2019.
За результатами розгляду декларації прийнято відповідачем рішення про класифікацію товару продовження здійснення митного оформлення МД №UA806050/2019/110655.
На підставі рішення позивачеві надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2019/00755 .
Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку про те, що оскаржувані рішення та картка відмови відповідача є необґрунтованими, та такими що підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
На підставі ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;
прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Згідно до ч.1, ч.7 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно до ст. 264 МК України митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У разі виходу з ладу єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" на строк більше двох годин митний орган зобов'язаний приймати документи та/або відомості, зазначені в абзаці другому цієї частини, у разі надання їх декларантом або уповноваженою ним особою у вигляді електронних документів або документів на паперовому носії або їх електронних (сканованих) копій, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.
Митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронного декларування - можливість одержання від митного органу повідомлення про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Ненадання митним органом такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскаржена відповідно до глави 4 цього Кодексу.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.
На підставі п. 3 розділу 1 Порядку відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;
класифікаційна робота - сукупність заходів, що здійснюються посадовими особами митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;
контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення;
попереднє рішення про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД (далі - ПРК) - документ установленої форми, який приймається митним органом, за результатами розгляду звернення декларанта або уповноваженої ним особи;
рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів;
комплектний об'єкт (далі - КО) - товар, який згідно з вимогами УКТЗЕД класифікується за одним товарним кодом, але за виробничими чи транспортними умовами переміщується через митний кордон України у розібраному чи незібраному вигляді декількома транспортними засобами;
уповноважена особа ПМО чи митного поста - особа, уповноважена наказом митного органу за поданням керівника ПМО чи митного поста, узгодженим із керівником ВМП, на прийняття Рішень.
Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених у Кодексі та інших нормативно-правових актах України з питань державної митної справи.
Згідно до п.1, п.2 розділу ІІ Порядку відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, ПРК виносяться митними органами стосовно товарів, які є об'єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), у тому числі стосовно КО.
ПРК видається декларанту або уповноваженій ним особі та діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо факти та умови, на основі яких було прийнято це рішення, залишатимуться незмінними.
На підставі п.4, п.5, п.6 розділу ІІІ Порядку відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;
відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:
ідентичні товари;
подібні (аналогічні) товари;
товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі:
характеристики, які є визначальними для класифікації товару;
призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;
перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.
У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.
У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.
У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами "а"- "в" абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.
У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.
При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини.
Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3(a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Під час здійснення митного контролю посадовими особами митниці з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД відібрані проби та зразки товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
За обставинами справи, позивачем до відповідача надана митна декларація від 15.08.2019 №UA806050/2019/110655 на товар «суміш мастична бітумна» та такі документи: контракт №34/320 від 28.04.2017, з додатковими угодами №21 від 12.06.2019 та №22 від 29.07.2019; рахунок-фактуру (інвойс) №ЛЛК000172-1 від 31.07.2019; накладну УМВС №22310398 від 31.07.2019;банківські платіжні документи №4355JBKLJO від 20.06.2019 та №4338JBKLJO від 25.07.2019;сертифікат про походження товару форми СТ-1 BYUA9502130403 від 31.07.2019; висновок про походження товару; акт експертизи торгово-промислової палати №813 від 14.05.2019; листа №1098 від 19.06.2019; листа №1099 від 19.06.2019; листа №1126 від 24.06.2019; листа №1146 від 27.06.2019;листа №2370 від 29.11.2018; копії митної декларації країни відправлення № 07242/310719/0012680 від 31.07.2019; паспорт на суміш мастичну бітумну №2086 від 31.07.2019; та судові рішення з аналогічних адміністративних справ №440/4303/18, №440/4304/18, №440/4305/18, №440/4660/18, №440/4661/18, №440/4662/18, №440/4663/18.
За змістом графи 31 митної декларації вказаний опис товару - суміш мастична бітумна (вид 1) - 59 859 кг, являє собою: непрозору нерухому речовину чорного кольору, до складу якої входить аліфатичні вуглеводні, ароматичні сполуки, неорганічного наповнювача (неорганічні сполуки кальцію, сірки, нікелю, магнію). На основі нафтового бітуму марки 70/100 (не менше 70%) та наповнювача - концентрату кальцієвих сполук (не більше 30%). Використовується в якості компонента для приготування дорожніх мастик, які використовуються для гарячого заповнення тріщин в асфальтобетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів без застосуванням ґрунтовок, в цементобетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів із застосуванням ґрунтовок для різних дорожньо-кліматичних зон. Не містить в своєму складі будь-яких розчинників, не є антикорозійною мастикою.
За змістом графи 33 митної декларації №UA806050/2019/110655 зазначений код товару 2715000091, за яким в УКТ ЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): - інші.
За змістом висновку від 17.09.2019 №142005701-0758 Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції: ІЧ-спектрах досліджених проб присутні смуги поглинання характерні для аліфатичних вуглеводній, ароматичних сполук з добавками/домішками неорганічних сполук. Зольність (неорганічний залишок) після спалювання та прокалювання проби становить 11,31 мас.%. Методом рентгено-флуоресцентного аналізу в складі неорганічного залишку проби виявлено наступні елементи: кальцій, сірка, стронцій, ванадій, залізо, нікель. Температура застигання проби становить +33°С. Густина проби за температури 70°С становить 988,1 кг/м3. Пенетрація (метод голки) проби при температурі 25°С становить 160 од. Віднесення проб товару до товарних позицій , підпозицій, категорій, тощо згідно УКТЗЕД виходить за межі компетенції та повноважень ДПМЕ ДФС.
18.09.2019 відповідачем направлений запит №40 до позивача.
За цим, прийняте рішення про визначення коду товару від 19.09.2019 №КТ-UA806000-0038-2019, яким класифікований товар в товарній підкатегорії 2713200000 згідно з УКТЗЕД.
За змістом опису товару є «Суміш мастична бітумна (вид 1)» - 59 859 кг, являє собою: непрозору нерухому речовину чорного кольору, до складу якої входить суміш аліфатичних вуглеводнів, ароматичних сполук, неорганічного наповнювача (неорганічні сполуки кальцію, сірки, стронцію, ванадію, заліза, нікелю). Зольність (неорганічний залишок) після спалювання та прокалювання проби становить 11,31 мас.%, температура застигання +33°С, густина при температурі 70°С становить 988,1 кг/м3, пенетрація (метод голки) при температурі 25 °С становить 160 одиниць.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про класифікацію товару продовження здійснення митного оформлення МД №UA806050/2019/110655 стали наведені вище документи, висновки відповідача про визначення коду товару від 19.09.2019 №КТ-UA806000-0038-2019, яким класифікований товар в товарній підкатегорії 2713200000 згідно з УКТЗЕД, замість коду визначеного позивачем - 2715000091.
Дане рішення стало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2019/00755.
В своїй апеляційній скарзі відповідач каже про ненадання належного та допустимого доказу того, що товар, який декларувався за митною декларацією №UA806050/2019/11655 має залишок дистиляції, одержаний за пониженого тиску методом ASTM D 1189 (відменений не менш як 60 мас.%, а індекс пенетрацї (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 градусів С. Надані до матеріалів справи в підтвердження своїх доводів позивачем протокол випробувань №458 від 12.11.2018 та висновок Торгово промислової палати, відповідає вважає неналежними доказами.
Так, відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що протокол випробувань №458 від 12.11.2019 містить результати лише за однією розпізнавальною характеристикою товарних позицій 2715 та 2713 УКТЗЕД, а саме - індексом пенетрації.
При цьому, відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що Закон України «Про торгово-промислові плаати в Україні» не наділяє їх повноваженнями по визначенню належності товару до товарних кодів товару за УКТЗЕД.
Колегія суддів не погоджується з наведеним, за таким.
За матеріалами справи: додаткових угод №21 від 12.06.2019 та №22 від 29.07.2019, декларації №UA806050/2019/110655 , сертифікату про походження товару форми СТ-1 BYUA9502130403 від 31.07.2019, акту експертизи торгово-промислової палати №813 від 14.05.2019 , листів постачальника №1098 від 19.06.2019, №1099 від 19.06.2019, №1126 від 24.06.2019, №1146 від 27.06.2019, №2370 від 29.11.2018, копії митної декларації країни відправлення №07242/310719/0012680 від 31.07.2019, паспорта на суміш мастичну бітумну №2086 від 31.07.2019 , вбачається про поставку товару, склад якого становить суміш мастичної бітумної, яка виготовлена на основі нафтового бітуму марки 70/100, де бітум становить (не менше 70%), а наповнювач - концентрат кальцієвих сполук (не більше 30%).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що виявлена зольність свідчить про застосування при виробництві суміші мастичної бітумної концентрату кальцієвих сполук, які містять значну кількість мінеральних речовин.
Колегія суддів зазначає про те, що під час надання оцінки акту експертизи торгово-промислової палати республіки Білорусь про походження товару №813 від 14.05.2019 суд першої інстанції лише порівняв відомості про реагенти, які використовуються в технології отримання вказаної суміші із висновком №142005701-0758 від 17.09.2019.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порівнюючи опис до товарних позицій 2713 використаних відповідачем та 2715 використаних позивачем слід зробити висновок про те, що опис бітумінозних продуктів, що використовуються для покриття дорожнього полотна передбачає, що суміш мастична бітумна згідно опису використовується не для покриття дорожнього полотна, (для чого згідно опису до товарної позиції 2713 використовують нафтовий бітум), а в якості компонента для приготування дорожніх мастик, які використовуються для гарячого заповнення тріщин в асфальтобетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів без застосування ґрунтовок, цементно-бетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів із застосуванням ґрунтовок для різних дорожньо - кліматичних зон.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що опис характеристик товарної підкатегорії 2713200000 щодо температури кристалізації бітуму, яка визначена за методом АSТМ D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) є не нижче 30 °С. Однак згідно листа №1098 СТОВ «ЛЛК-Нафтан» від 19.06.2019 та висновку №142005701-0758 температура кристалізації вказаної суміші за методом АSТМ D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) не визначається.
Інші характеристики які визначені, зокрема у додатковій угоді №21 від 12.06.2019 та №22 від 29.07.2019 , межа пенетрації - не менше 100, відповідно до паспортів виробника є в межах заявленого і за критеріями УКТ ЗЕД має бути не більше 400, що більш конкретно відповідає опису товару, наведеному до товарної позиції 2715000091: склад бітумінозних сумішей цієї категорії змінюється відповідно до передбаченого використання. Продукти, використовувані для забезпечення водонепроникності та захисту поверхонь або для ізоляції. Продукти, використовувані для антикорозійних покриттів, ізоляції електричних установок, надання поверхням водонепроникних властивостей, заповнення тріщин тощо, зазвичай, складаються із зв'язувальної речовини (бітум, асфальт або дьоготь), жорстких наповнювачів, наприклад, мінеральні волокна (азбест, скло), тирси та будь-яких інших речовин, потрібних для надання продуктам властивостей, необхідних для їх використання або для полегшення їх застосування. Прикладами таких продуктів є, зокрема, інші бітумінозні суміші, які містять наповнювачі, але не містять розчинників. Вони мають бути піддані термічному обробленню перед використанням. Поряд з іншими застосуваннями, вони використовуються для захисту підземних або підводних трубопроводів. Всі ці бітумінозні суміші мають такі розпізнавальні характеристики: індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом ЕN 1426, не менш як 400 за температури 25 °С;
залишок дистиляції, одержаний за пониженого тиску методом АSТМ D 1189 (відмінений у 1979 році, без відповідного методу ЕN/ISO у наявності), не менш як 60 мас. %, а індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом ЕN 1426, менш як 400 за температури 25 °С.
Колегія суддів враховує надану позивачем до матеріалів справи відомості щодо залишку дистиляції, про що викладено в листі №2370 від 29.11.2018 СТОВ «ЛЛК-Нафтан», де вказано, що за результатами проведених випробувань в акредитованій лабораторії ВАТ «Нафтан» за методом АSТМ D 1189 кількість залишку за вказаним методом дистиляції склала не менше 95% масових від початкової кількості зразка. Такі характеристики не спростовують коду товару 2715000091 і не є визначальними для класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 2713200000.
Надані до матеріалів справи: протокол випробувань №154/1-19 від 27.09.2019 зразків суміші мастичної бітумної, за висновками якого зразок суміші мастичної бітумної на основі нафтового бітуму марки 70/100 відповідають вимогам паспорту виробника №2086 від 31.07.2019 СТОВ «ЛЛК-Нафтан», наданого відповідачу під час митного оформлення товару позивачем;
копія висновку Кременчуцького відділення Полтавської торгово промислової палати від 04.10.2019 №В-93, наданого за результатами дослідження документів, що надавалися для митного оформлення та висновку від 17.09.2019 року №142005701-0758 Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, дають змогу дійти до висновку про те, що зазначеному товару відповідають товарні характеристики групи 27, товарної позиції 2715 код 2715000091 (суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол - наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): - інші, згідно довідника УКТЗЕД України 2018 року.
Крім цього, колегія суддів зазначає на положення пунктів І,ІІ, ІІІ, пункту а частини 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14.06.1983 , яка каже, що кожна сторона бере на себе обов'язок що її митно-статистична номенклатура буде відповідати Гармонізованій системі з часу вступу цієї Конвенції в силу по відношенню до цієї держави. В зв'язку з цим, кожна сторона зобов'язана по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції, а також ті, що відносяться до них цифрові коди без будь-яких змін та доповнень; застосовувати головні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, групам і субпозиціям і не змінювати об'єми розділів, груп, товарних позицій і субпозицій; виконувати порядок кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Колегія суддів погоджується з поясненнями позивача про неповноту допущену під час дослідження зазначеного товару та зробленого на підставі цього висновку №142005701-0758, та посилання на те, що суміш мастична бітумна та бітум мають різну сферу застосування та призначення, то все ж неможливо залишати поза увагою їх класифікацію, яка здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом України "Про Митний тариф України". 1 тут визначальним є те, що в розумінні вказаних приміток віднесення продукту до товарної підпозиції 2713200000 "бітум нафтовий" можливе виключно за умови якщо його характеристики визначені саме за міжнародними методами А8ТМ О 938, (рівнозначний методу 180 2207), ЕК180 12185 та ЕМ 1426.
Так, позивачем зауважується на те, що за змістом висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС України, задля визначення характеристик для класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 2713 20 00 00 експертом застосовувались наступні методи дослідження (підпункт 2 пункту 11 Висновку): 1) для визначення температури застигання - А8ТМ Б 938 на приладі УТЗ 60 М, зав. №72; 2) для визначення пенетрацї - приладом пенетрометром ПНУ-2, зав. №056; 3) для визначення густини - ареометром АОН-1.
Разом з цим, позивач наполягає на те, що застосовані експертом методи досліджень не відповідають методам окресленим в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, А8ТМ Б 938, (рівнозначний методу 180 2207), ЕЫ 180 12185 та ЕТЯ 1426, свідчить наступне: - визначення температури застигання відбулося на приладі УТЗ 60 М, зав. N 72 використання якого передбачено за методами по ТОСТ 20287-91.
Крім цього, позивач зазначає на такі суперечності висновку від 17.09.2019 N 142005701- 0758 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових і митних експертиз ДФС України, а саме: перед експертом поставлені завдання, частину з яких він взагалі не вирішив, а щодо частини через незастосування необхідних методів дав суперечливі висновки.
Окрім цього, позивач зауважує на такі суперечності наведеного вище висновку: в п. 10 марк. З (Завдання для дослідження) висновку N 142005701- 0758 вказано визначити індекс пенетрації (метод голки), за методом ЕМ 1426 та за температури 25 °С. В той же час в ч.2 п.11 даного висновку вказано, що визначення пенетрації проводилось за допомогою приладу пенетрометром ПНУ-2, зав. N 056, який застосовується за методами визначеними по ТОСТ 11501 або ТОСТ 5346, що підтверджено виробниками даного приладу в інформації, розміщеної на офіційних сайтах.
За цим, колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення позивача про те, що із висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, вбачається, що методи, які мають обов'язково застосовуватись для визначення вказаних характеристик - ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207), EN ISO 12185 та EN 1426 - в даному висновку експертом при дослідженні проб товару "суміш мастична бітумна ", не застосовувались що вказує на те що дослідження визначення характеристик ввезеної нами суміші проводились експертом без дотримання вимог Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України N 401 від 09.06.2015.
Разом з тим, колегія суддів зауважує на те, що невідповідність (різність) методів дослідження в Європейських стандартах (EN) та стандартах (ЕОСТ), розроблених до 1992 року, визнано державою Україна в міжнародних угодах. Так, 27 червня 2014 року було укладено Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого боку. За умовами даної угоди Україна зобов'язалася виконати цілу низку заходів, спрямованих на поступове забезпечення відповідності технічним регламентам ЄЄ, усунення розбіжностей між системами стандартизації, метрології, акредитації, впроваджуючи звід Європейських стандартів (EN) як національні стандарти. Одночасно з таким впровадженням, як зазначено в Угоді, Україна скасовує конфліктні національні стандарти, зокрема застосування міждержавних стандартів (ЕОСТ), розроблених до 1992 року (ст.56 Угоди).
За таким, колегія суддів зазначає на те, що невідповідність (конфліктність) ГОСТів прийнятих до 1992 року Європейським стандартам (EN) визнано державою Україна у вказаній Угоді. Припинення дії на території України до кінця 2015 року міждержавних стандартів, розроблених до 1992 року (далі - ТОСТ), була також визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695 та схваленою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII.
Позивач вказує на відсутність наданих ним відомостей з відомостями листа від 19 червня 2019 року №1098, який був наданий митним органам України, виробником, де він зазначив, що температура кристалізації за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) для суміші мастичної бітумної не визначається, оскільки даний метод призначений для визначення температури кристалізації нафтових парафінів.
До того ж у даному листі зазначені вихідні характеристики та методи їх встановлення які унеможливлюють віднесення даної суміші до бітуму нафтового. Інші характеристики у досліджених судом документах, зокрема у додатковій угоді №21 від 12.06.2019 та №22 від 29.07.2019 , де межа пенетрації - не менше 100, відповідно до паспортів виробника є в межах заявленого і за критеріями УКТ ЗЕД має бути не більше 400.
Стосовно посилань відповідача про недостовірність проб, відібраних позивачем, то колегія суддів зазначає на таке.
За обставинами справи, з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД відповідачем відібрані проби та зразки товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
Так, позивачем направлялися у незалежну акредитовану випробувальну лабораторію ПП «Захід-Інос» та в лабораторію ДП «Полтавський облавтодор», за результатами яких представлений зразок суміші мастичної бітумної повністю відповідає вимогам паспорту виробника №2086 від 31.07.2019 СТОВ «ЛЛК-Нафтан» та не є бітумом, про що складений акт взяття проб від 15.08.2019.
При цьому, за обставинами справи, агентом митного оформлення Куценко І.В., в присутності головного державного інспектора відділу митного оформлення І.В. Рябоконь взято у дві скляні банки по 1 літру проб суміші мастичної бітумної з з/в 70703749 зал. накл. 22310398 від 31.07.2019 р., паспорт №2086 від 31.07.2019 року, які опломбовані металевою пломбою 806/055 х 2 шт., та один з яких відправлено в лабораторію ПП «Захід-Інос». Інший нами було використано при проведенні експертизи в ДП «Полтавський облавтодор».
За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення - не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 по справі № 440/3643/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 02.11.2020 року