27 жовтня 2020 р.Справа № 440/82/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) по справі № 440/82/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО"
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування припису,
03.01.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧИСТЕ МІСТО ЕКО» (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (далі - відповідач),в якому просить суд про визнання протиправним та скасування припису від 09.07.2019 №53.06/176-09 (П).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №440/82/20 позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасовано п.1 припису від 09.07.2019 №53.06/176-09 (П) відповідача.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, недотримання норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складений акт перевірки від 09.07.2019 №53.06/176-09(А).
09.07.2019 прийнятий припис відповідача про усунення порушень вимог законодавства №53.06/176-09(А), яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог, зокрема, статті 21 Закону України "Про охорону праці", пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №48 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суд першої інстанції під час часткового задоволення позову дійшов до висновку про те, що роботи позивача зі збирання рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця не відносяться до газонебезпечних робіт, тому п.1 припису відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не вказав в своїй позовній заяві на підстави протиправності іншої частини припису.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції за таким.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, 09.07.2019) підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
На підставі ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, 09.07.2019) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
На підставі ст. 21 Закону України «Про охорону праці» виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Строк дії дозволу становить:
на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його продовженням);
на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.
Підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є:
зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;
зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Підставою для відмови у переоформленні, видачі дубліката дозволу є:
подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для переоформлення, видачі дубліката дозволу згідно із встановленим законодавством вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;
зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зазначеного у дозволі.
Переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються на безоплатній основі.
Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:
неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;
встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Підставою для анулювання дозволу є:
заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;
припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;
виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині дванадцятій цієї статті, є вичерпним.
Про анулювання дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, оприлюднює інформацію про всі видані та анульовані дозволи у засобах масової інформації.
Експертиза проектної та іншої документації на виготовлення і впровадження нових технологій і засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту, реєстрація, огляди, випробування тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.
Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.
Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.
Усі дозволи, передбачені цією статтею, при здійсненні діяльності в межах території виключної (морської) економічної зони України та на континентальному шельфі на умовах угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", надаються інвестору в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі абзацу 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Згідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 «Про Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:
роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;
виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов'язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.
У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов'язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.
За обставинами справи, ініціювання проведення даної перевірки з підстав настання нещасного випадку із смертельними наслідками ОСОБА_1 , пов'язаної з діяльністю позивача.
За результатами перевірки прийнятий оскаржуваний припис, який в п.1 вказує на таке порушення: відсутній дозвіл органів Держпраці на виконання робіт підвищення небезпеки (газонебезпечні роботи), що є порушенням ст. 21 Закону України «Про охорону праці»; п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної безпеки».
Позивач здійснює діяльність по збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про нерозповсюдження на діяльність позивача обов'язку щодо отримання дозволу на виконання робіт підвищення небезпеки з підстав визначення робочої зони, лише як простору висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного чи непостійного (тимчасового) перебування працюючих.
В своїй апеляційній скарзі відповідач спростовує дані висновки, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», які суд першої інстанції неправильно застосував.
Так, у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляд: про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громад, формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської дій або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або господарської діяльності.
Крім цього, в своїй апеляційній скарзі відповідач каже про неврахування судом першої інстанції приписів Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 5.11-85) (далі - Типова інструкція), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року та чинної відповідно до п. 74 Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці станом на 16 вересня 2019 року, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 16.09.2019 № 86.
У відповідності до п. 1.5 наведеної вище Типової інструкції до газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікації, в тому числі роботи всередині емкостей (апарати, сушильні барабани, печки сушильні, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, приямки та інші аналогічні місця) під час проведення яких мається, не виключена можливість виділення до робочої зони, що визначається у відповідності до 12.1.005-76, вибухо- та пожаронебезпечними або шкідливими парами, газів та інших речовин, що здібні викликати вибух, загорання, вплинути на організм людини, - роботи з недостатніми змістом кісню (доля обсягу нижче 20%)
Поняття робоча зона визначений у ГОСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно-гігієнічні стандарти до повітря робочої зони.
Так, вимоги до припустимого змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування (в виробничих місцях, на гірське вироблення, на відкритих площадках, транспортних засобах та т.п.) У відповідності до Додатку 1: Робоча зона - простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якій знаходиться місце постійного (тимчасового) перебування робітників. Робоча місце - місце постійного або тимчасового перебування робітників під час трудової діяльності.
Задля виконання покладених на працівників відповідача виробничих завдань: збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, здійснюють відкриття каналізаційного люка, огляд каналізаційного колодязя, збирання шлангу, тощо.
За таким, колегія суддів звертає увагу на те, що поняття - робоча зона, визначене законодавцем не обмежується його фізичними параметрами 2 м висоти над рівнем підлоги. При цьому, окремо визначенні вимоги щодо допустимого складу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, які розповсюджується на робочі місця незалежно від розташування виробничих приміщень.
Окрім цього, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги за таким.
На підставі ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
На підставі п. 3.22 державних будівельних норм ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року № 134, каналізація (стічних вод) комплекс мереж та інженерних споруд, а також технічних та санітарних заходів, які забезпечують організоване приймання, відведення та очищення стічних вод з подальшим їх використанням або випуском у водні об'єкти, а також перероблення відходів каналізаційних споруд для подальшої їх утилізації.
У відповідності до п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 вигріб - це інженерна споруда поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання, зберігання рідких відходів.
Згідно до п. 2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 145, рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення і допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових з вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно з прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.
Відповідно до п. 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03. 2011 № 145, вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, назв частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення каналізаційного або аераційного газу.
Каналізаційний газ - це продукт бродіння рідких стоків у каналізаційній мережі населеного пункту, складна суміш токсичних та нетоксичних газів, що утворюються збираються в каналізаційних системах шляхом розкладання органічних побутових чи промислових відходів, типових компонентів стічних вод. I Утворювані в каналізації гази можуть бути зловонними, токсичними або вибухонебезпечними. До складу каналізаційних газів входить 60-68 % метану, 30-75 І диоксиду вуглецю, до 2 % водню, сірководень, легкозаймисті та потенційно вибухонебезпечні речовини та деякі інші складові (аміак, меркаплатни). Каналізаційні гази викликають занепокоєння у в зв'язку з їх запахом, наслідків для здоров'я, а також потенціалу для створення вогню або вибуху. Вибух газу можливий з полум'ям або іскрами.
З огляду на встановлений порядок здійснення виробничої діяльності позивачем, а саме: збирання рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, здійснюють відкриття каналізаційного люка, огляд каналізаційного колодязя, збирання шлангу, тощо, колегія суддів вважає правильними доводи апеляційної скарги про те, що роботи позивача є газонебезпечні. На виконання робіт з очищення каналізаційних колодязів (колекторів) необхідно отримати дозвіл на виконання газонебезпечних робіт, оскільки, під час їх проведення можливе або не виключене виділення вибухонебезпечних, шкідливих парів, газів та інших речовин, що можуть викликати вибух, загорання шкідливу дію на організм людини, а також понижений вміст кисню.
З огляду на це, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права, зокрема, Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 5.11-85), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року та чинної відповідно до п. 74 Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці станом на 16 вересня 2019 року, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 16.09.2019 № 86, тому судове рішення підлягає скасуванню, в частині задоволення позову, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі № 440/82/20 - скасувати в частині задоволення позову, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі № 440/82/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 02.11.2020 року