02 листопада 2020 р.Справа № 480/650/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 12.03.20 року по справі № 480/650/20
за позовом ОСОБА_1
до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
третя особа Державна казначейська служба України
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження №60942831 від 03.01.2020.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що Сумський окружний адміністративний суд у 2009 році не ухвалював рішення про утримання з ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 86040 грн. по справі №818/572/17, рішення по ньому не вступило у законну чинність 21.11.2009. Зауважив, що державний виконавець Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлія Ігорівна не повернула виконавчий лист №818/572/17, що вступив у законну чинність 21.11.2009 року стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, тому що пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60942831 від 03.01.2020 - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції його апеляційну скаргу на вказане вище рішення суду першої інстанції прийняти до розгляду. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року по адміністративному позову ОСОБА_1 до державного виконавевця Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60943642 від 08.01.2020 року, відкритого на підставі виконавчого листа №818/572/17, виданого 18.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України коштів в сумі 86040 грн. просив скасувати. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60943642 від 03.01.2020 року.
В обґрунтування вимог зазначає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/650/20 від 12 березня 2020 року не ґрунтується на належних і припустимих доказах. Крім цього, зауважує, що судом допущене неповне з'ясування обставин, що має істотне значення у справі. Так, зазначає, що посадові особи Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свої протиправні дії називають технічною помилкою, опискою в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, проте дані дії є не опискою, а зловживанням, підробкою з використанням службового положення посадовими особами Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління юстиції. Посилається, що Сумським окружним адміністративним судом в особі судді Діска А.Б. він був позбавлений одержати і дати відповідь на відзив відповідача, що є порушенням конституційних прав, позбавлення можливості до початку судового засідання ознайомитись з відзивом відповідача на його позов по справі №480/650/20. Посилається на те, що супровідний аркуш від 05.03.2020 вих. №8938 Конотопського міськрайонного відділу державної служби Північно - Східного міжрегіонального управління юстиції за підписом Олени Молчан замість Мовчан Г.І. (додаток №22). Вказує, що 28.02.2020 року державним виконавцем Мовчан Г.І. винесено постанову про внесення змін, яка не є предметом розгляду даної справи , оскільки ним було подано позов 28.01.2020 року стосовно постанови від 03.01.2020 року до отримання постанови ВП №60942831 від 28.02.2020 року. Посилається на певні порушення відповідачем по справі вимог Наказу Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження". Зазначає, що відповідачем не наведено жодних належних і допустимих в розумінні ст.73-74 КАС України доказів на підтвердження законності постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020. Вважає, що його права є порушеними, що також є порушенням статті 6&1 Конвенції, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Крім того, посилається, що його права порушені, що є порушенням п. 1 ст.7 Право на справедливий суд, ч.1, ч.2 ст.11 Гласність і відкритість судового процесу Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 2 червня 2016 р., статті 6&1 Конвенції, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 року було залучено до участі у справі № 480/650/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну казначейську службу України.
27.04.2020 року Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі №480/650/20 від 12.03.2020 є законним та обґрунтованим, просив залишити рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі №480/650/20 від 12.03.2020 про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження №60942831 від 03.01.2020 без змін. Просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
23.10.2020 р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив перенести строк судового засідання по справі №480/650/20 з 02.11.2020 року на 14.00 год., до закінчення строку карантину на усій території України.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що викликаючи позивача для участі в судовому засіданні 02.11.2020 р. на 14 год. 00 хв., суд апеляційної інстанції ставить стан його здоров'я під загрозу захворювання гострої респіраторної хвороби Covid -19, спричинено коронавірусом SARS-CoV-2. Вказує, що саме Закон України "Про захист населенні від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. стало причиною пропуску у Другому апеляційному адміністративному суду і Конотопському міськрайонному суду судового засідання по повістці 02.11.2020 року о 14.00 год.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" на всій території України установлено карантин.
Згідно з п.3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Проте, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів зауважує, що позивач в поданому ним клопотанні посилається виключно на факт встановлення на території України карантину та не зазначає конкретно, які саме карантинні обмеження та встановлені заходи на території України, позбавляють можливості його особистої участі в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на вимоги ч.1 ст.309 КАС України щодо необхідності дотримання судом строку розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами, при цьому відмовивши у задоволенні поданого клопотання позивача.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року було доручено Конотопському міськрайонному суду Сумської області проведення відеоконференції по адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року по справі № 480/650/20 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправною та скасування постанови, в якій братиме участь ОСОБА_1 та представник Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на 01.10.2020 року о 10:00, та забезпечити проведення відеоконференції по даній справі. У разі застосування ст.205 КАС України, оголошення перерви або відкладення при розгляді справи, наступні судові засідання проводити у режимі відеоконференції на підставі відповідного повідомлення про дату та час її наступного проведення за допомогою заявки WEB-програми "Бронювання систем відеоконференцзв"язку". З урахуванням наявності у Другого апеляційного адміністративного суду технічної можливості, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, подавши до суду відповідне клопотання в порядку ст. 195 КАС України.
Наведену вище ухвалу суду апеляційної інстанції, позивач отримав 22.09.2020 р., що підтверджується наявним в матеріалах даної справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, з урахуванням викладеного, позивач не був позбавлений можливості, з метою викладення доводів та обґрунтувань своєї скарги, особисто прибути до Конотопського міськрайонного суду Сумської області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, позивач мав можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, попередньо подавши до суду відповідне клопотання.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не надав до матеріалів справи обґрунтованих доводів щодо неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Окрім того, розгляд даної справи неодноразово відкладався судом апеляційної інстанції до набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Позивач, представники відповідача та третьої особи про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Частиною 2 ст.313 КАС України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2020 на адресу Конотопського МР ВДВС надійшла заява Державної казначейської служби України про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №818/572/17, виданого 18.12.2019 Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України грошових коштів у сумі 86040 грн., сплачені Державною казначейською службою України згідно платіжного доручення від 27.08.2018 № 2787 за наступними реквізитами: платник Державна казначейська служба України (код 37567646), банк платника: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, отримувач: АТ КБ "Приватбанк", код 14360570, банк отримувача: АТ КБ "Приватбанк", код банку 305299, рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: відшкодування моральної шкоди, згідно виконавчого листа виданого Сумським окружним адміністративним судом 02.11.2017, №818/572/17, отримувач: ОСОБА_1 , к/р НОМЕР_2 , сплачена сума: 86040,00 грн.
03.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №818/572/17, виданого 18.12.2019 Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 86040,00 грн. на користь Державної казначейської служби України, копії якої було направлено сторонам виконавчого провадження.
Також 03.01.2020 державним виконавцем була винесена постанова про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 8604,00 грн.
Крім того 03.01.2020 державним виконавцем була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
За письмовими поясненнями відповідача, під час реєстрації виконавчого документа в Автоматизованій системі виконавчого провадження, державним виконавцем було допущено описку щодо дати набрання чинності виконавчим документом та зазначено неповну резолютивну частину рішення.
28.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою було усунуто вказані неточності, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження.
Позивач, вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанова державного виконавця Конотопського міськ.районного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження №60942831 від 03.01.2020, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020.
Колегія суддів, приймаючи рішення по даній справі зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Колегія суддів зауважує, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року по справі №818/572/17 було задоволено заяву Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду. Допущено поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 по справі № 818/572/17. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) грошові коштів в сумі 86040 грн., сплачені Державною казначейською службою України згідно платіжного доручення від 27.08.2018 №2787 за наступними реквізитами: платник Державна казначейська служба України (код 37567646), банк платника: Держказначейська служби України, м. Київ, код банку 820172; отримувач: АТ КБ "Приватбанк", код 14360570, банк отримувача АТ КБ "Приватбанк", код банку 305299, рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: відшкодування моральної шкоди, згідно виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 02.11.2017 №818/572/17, отримувач ОСОБА_1 , к/р НОМЕР_2 , сплачена сума: 86040,00 грн.
Частиною 2 ст.255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року №818/572/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 по справі № 818/572/17 залишено без змін.
Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень вищевказана ухвала суду першої інстанції набрала законної сили 22.11.2019 року.
Колегія суддів, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, враховує позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 13.02.2019 р. по справі №643/11906/15-а про те, що примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі по тексту - Закон України №1404-VIII) в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Приписами ст. 1 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України №1404 - VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до п.1 п.п.1 п. 2 ст.17 Закону України №1404 - VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 року на адресу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява Державної казначейської служби України про прийняття на виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №818/572/17, виданого на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 по справі №818/572/17, додавши оригінал виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №818/572/17 та засвідчену копію довіреності від 08.01.2019 №5-28-08/401 (том 1 а.с.30).
Наведений вище виконавчий лист Сумського окружного адміністративного суду було видано 18 грудня 2019 р. на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 по справі №818/572/17 про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) грошові коштів в сумі 86040 грн., сплачені Державною казначейською службою України згідно платіжного доручення від 27.08.2018 №2787 за наступними реквізитами: платник Державна казначейська служба України (код 37567646), банк платника: Держказначейська служби України, м. Київ, код банку 820172; отримувач: АТ КБ "Приватбанк", код 14360570, банк отримувача АТ КБ "Приватбанк", код банку 305299, рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: відшкодування моральної шкоди, згідно виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 02.11.2017 №818/572/17, отримувач ОСОБА_1 , к/р НОМЕР_2 , сплачена сума: 86040,00 грн. Судове рішення набрало законної сили 21.11.2019 р. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 22.02.2020 р.
Колегія суддів зауважує, що зазначений вище виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, які встановлені ст.4 Закону України №1404-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою ст.18 Закону України №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст.13 Закону України №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 1 ст.8 Закону України №1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням наведеного вище, Державною казначейською службою України було дотримано строки та порядок пред'явлення виконавчого листа (ВП №60942831) до виконання.
Частиною 5 ст. 26 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що заява стягувача (Державної казначейської служби України) про примусове виконання з виконавчим листом надійшла на адресу відповідача 02.01.2020, що підтверджується відбитком печатки вхідної кореспонденції, а оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем 03.01.2020 року, тобто державним виконавцем додержано процедуру відкриття виконавчого провадження.
Оскільки до виконавчої служби на виконання було подано виконавчий документ, який відповідав вимогам пред'явленим до виконавчого документа, був поданий з належною заявою про відкриття виконавчого провадження та за місцем виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що державним виконавцем було правомірно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання апелянта на наявність підстав для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 ВП №60942831 з огляду на те, що стягнення з нього на користь Державної казначейської служби України коштів у сумі 86040 грн. 00 коп. не відповідає правильності і повноті резолютивної частини судового рішення по справі №818/572/17 від 02.10.2019, оскільки вказані обставини спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Згідно з абзацом 2 пункту 14 розділу II Інструкції організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Так, відповідно до матеріалів справи, після встановлення неточностей у постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020, державним виконавцем 28.02.2020 було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Дата набрання рішенням чинності: 21.11.2009 зазначити Дата набрання рішенням чинності:21.11.2019; замість Резолютивна частина : Стягнути з ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 86040 грн. зазначити Резолютивна частина: Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) грошові коштів в сумі 86040 грн., сплачені Державною казначейською службою України згідно платіжного доручення від 27.08.2018 №2787 за наступними реквізитами: платник Державна казначейська служба України (код 37567646), банк платника: Держказначейська служби України, м. Київ, код банку 820172; отримувач: АТ КБ "Приватбанк", код 14360570, банк отримувача АТ КБ "Приватбанк", код банку 305299, рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: відшкодування моральної шкоди, згідно виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 02.11.2017 №818/572/17, отримувач ОСОБА_1 , к/р НОМЕР_2 , сплачена сума: 86040,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неточності, які містилися в оскаржуваній по даній справі постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020, а саме описки в даті набрання чинності виконавчим документом (21.11.2009 замість 21.11.2019) та зазначення неповної резолютивної рішення суду, які було усунено наведеною вище постановою державного виконавця, не свідчать про наявність підстав для її скасування.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що наведені неточності , зокрема щодо дати вступу у законну силу (набрання чинності) 21.11.2009, не спростовують факту того, що виконавчий документ (виконавчий лист) був виданий стягувачу (Державній казначейській службі України) Сумським окружним адміністративним судом на виконання ухвали останнього від 02.10.2019 по справі №818/572/17, яка вступила в законну силу 21.11.2019 року та відповідав вимогам пред'явленим до виконавчого документу, а тому державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було правомірно та обґрунтовано у відповідності до приписів Закону України №1404-VIII прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 року.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що посадові особи Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свої протиправні дії називають технічною помилкою, опискою в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, проте дані дії є не опискою, а зловживанням, підробкою з використанням службового положення посадовими особами вказаного органу виконавчої служби , а останній зобов'язаний був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернути заяву з додатками представнику Державної казначейської служби України за довіреністю Євгенії Дедушкиної, то колегія суддів вважає ці посилання необґрунтованими, та такими, що не впливають на факт правомірності ухвалення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 року по належним чином оформленому виконавчому документу.
Крім того, посилання скаржника на те, що оригінал довіреності Державної казначейської служби України Євгенії Дедушкіної (вих.№5-28-08/401 від 08.01.2019 року) у Конотопський міськрайнний відділ державної виконавчої Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пред'явлений не був, а також посилання на те, що копія довіреності Державної казначейської служби України дійсна до 31 грудня 2019 року не містить повноважень Євгенії Дедушкіної на право пред'явлення виконавчого документа по справі №818/572/17 Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема, додатків до відзиву на адміністративний позов, копія довіреності Дєдушкіної Є.В., яка була дійсна до 31 грудня 2019 року, міститься в матеріалах виконавчого провадження та містить повноваження останньої, як представника Державної казначейської служби України, з усіма правами, визначеними КАС України, в т.ч. з правом вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду.
Відсутні будь - які об'єктивно обґрунтовані сумніви щодо наявності повноважень цієї особи ( Дєдушкіної Є.В. ) на право пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що в порушення п.2 ч.11 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016, під час реєстрації виконавчого документа постанови ВП №60942831 про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 не були внесені до Автоматизованої системи виконавчого провадження всі необхідні відомості.
Означене (за його наявністю) не впливає на законність оскаржуваної постанови та не є предметом позовних вимог.
Також, обґрунтовуючи власну правову позицію в даних правовідносинах, апелянт також зазначає, що згідно п.3 розділу ІІІ "Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями" документи про відкриття виконавчого провадження передаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби державному виконавцю під підпис у журналі обліку виконавчих проваджень. Заяви про передачу виконавчого провадження іншому державному виконавцю Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не надходило, самовідвід від Степенко Ю.І. у виконавчому провадженні не був заявлений.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів не виконання відповідачем наведеної вище норми Правил. З отриманням оскаржуваної постанови позивач не був позбавлений можливості скористатись приписами ст. 23 Закону України №1404-VIII
Посилання скаржника на те, що супровідний аркуш від 05.03.2020 вих. №8938 Конотопського міськрайонного відділу державної служби Північно - Східного міжрегіонального управління юстиції за підписом Олени Молчан замість Мовчан Г.І. (додаток №22), колегія суддів також відхиляє, як такі, що не впливають на вирішення даної справи, та є суто технічною помилкою.
Щодо доводів скаржника на певні неточності в оригіналі виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі №818/5721 щодо дати вступу рішення у законну силу, то колегія суддів з урахуванням вже вказаного вище, зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що виконавчий документ (виконавчий лист) по справі №818/572/17 було видано стягувачу на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 по справі №818/572/17, яка набрала законної сили 21.11.2019 року. Окрім того, наявна в матеріалах справи завірена копія вказаного виконавчого листа містить дату набрання законної сили 21.11.2019 року.
Також щодо посилання ОСОБА_1 на те, що 28.02.2020 року державним виконавцем Мовчан Г.І. винесено постанову про внесення змін, яка не є предметом розгляду даної справи, оскільки ним було подано позов 28.01.2020 року стосовно постанови від 03.01.2020 року до отримання постанови ВП №60942831 від 28.02.2020 року, колегія суддів відхиляє їх як такі, що не впливають на факт правомірності прийняття про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 року, а постановою від 28.02.2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних вирішувалося лише питання зміни та доповнення наведеної вище постанови від 03.01.2020 року.
Стосовно доводів скаржника на певні порушення відповідачем по справі вимог Наказу Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження", то колегія суддів зауважує, що до виконавчої служби на виконання було подано виконавчий документ, який відповідав вимогам пред'явленим до виконавчого документа, встановлений ст.4 Закону України №1404-VIII та був поданий з належною заявою про відкриття виконавчого провадження та за місцем виконання рішення суду, а державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що виконавчий документ по справі (виконавчий лист Сумського окружного адміністративного суду №818/572/17 від 02 жовтня 2019 р.), відповідно до приписів ст.374 КАС України, в судовому порядку визнавався таким, що не підлягає виконанню. Доказів того, що позивач звертався до суду з приводу визнання вказаного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (повністю або частково) останнім не було надано до судів першої та апеляційної інстанції.
Щодо посилання скаржника на те, що відповідачем не наведено жодних належних і допустимих в розумінні ст.73-74 КАС України доказів на підтвердження законності постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів протиправності вказаної постанови та підстав для її скасування, навпаки в матеріалах справи міститься належним чином оформлений виконавчий документ.
Стосовно посилання ОСОБА_1 на те, що його права є порушеними, що також є порушенням статті 6&1 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права; посилання скаржника, що його права порушені, що є порушенням п. 1 ст.7 Право на справедливий суд, ч.1, ч.2 ст.11 Гласність і відкритість судового процесу Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 2 червня 2016 р., статті 6&1 Конвенції, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права, колегія суддів вважає їх такими, що носять характер припущень заявника скарги та не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи.
Щодо посилання скаржника на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішення, щодо обов'язку держави піклуватися на те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини й основних свобод, а також посилання на висновки вказаного суду щодо порушення ст.13 цієї Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу правового захисту за допомогою якого вони могли одержати відшкодування збитку заподіяного не виконання рішень, винесених на користь заявників, то колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції враховує посилання на правові позиції Європейського суду з прав людини, зазначені скаржником, та зауважує, що дане рішення суду (постанова) є таким, що не суперечить їм.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Предметом вимог позивача по даній справі є вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження №60942831 від 03.01.2020.
Разом з тим, позивач в заявленому до суду апеляційної інстанції клопотанні від 16.04.2020 р., яке не містило електронний цифровий підпис, зазначає про те, що його вимогами є визнання протиправною та скасування постанови №60942831 від 28.02.2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01,2020 року відкритого на підставі виконавчого листа №818/572/17, виданого 18.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 86040 грн., що не відповідає матеріалам справи.
Матеріали справи не містять заяв позивача про збільшення позовних вимог, та відповідно прийняття таких вимог судом.
Колегія суддів зауважує, що фактично наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують факту того, що державним виконавцем було правомірно прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2019 року (ВП №60942831).
Щодо посилання скаржника на те, що Сумським окружним адміністративним судом в особі судді Діска А.Б. позивач був позбавлений одержати і дати відповідь на відзив відповідача, що являється порушенням конституційних прав, тобто він був позбавлений можливості до початку судового засідання ознайомитися з відзивом відповідача на його позов по справі №480/650/20 , колегія суддів вважає їх такими, що не впливають на вирішення спору по суті, оскільки під час апеляційного перегляду даної справи судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин та фактів, які б вказували на протиправність прийняття постанови державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження №60942831 від 03.01.2020.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №60942831 від 03.01.2020 року) прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів п.4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору по даній справі є правомірність прийняття постанови державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Степенко Юлії Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2020 ВП №60942831, стягувачем з ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 86040 грн. в якому, відповідно до зазначеної постанови, є Державна казначейська служба України.
Відповідно до приписів ст.49 КАС України залучення до участі у справі третьої особи є обов'язком суду, якщо рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки.
При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким, згідно з ч.1 ст.2 КАС України, є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.04.2020 року по справі №№480/496/19.
Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 06.02. 2020 року по справі № 750/2501/19.
Однак, в даному випадку судом першої інстанції під час розгляду даної справи, в порушення приписів ст.49 КАС України, стягувача (Державну казначейську службу України) не було залучено до розгляду справи в якості третьої особи.
При цьому результат розгляду даної справи безпосередньо впливає на права та інтереси Державної казначейської служби України, як учасника виконавчого провадження.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 18.03.2020 року по справі №807/1102/16.
Тобто, суд першої інстанції належним чином не дотримався та не вирішив питання в порядку передбачених ст.49 КАС України, стосовно можливості залучити до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Отже, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених ст.49 КАС України, з урахуванням приписів п.4 ч.3 ст.317 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, та ухвалення нового рішення.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, п.4 ч.3 ст.317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року по справі №480/650/20 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло І.С. Чалий