Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
02 листопада 2020 р. Справа № 520/14714/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов, Код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 року №2000-0410-8/34326, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 520/5165/19 та від 28 грудня 2019 року у справі № 520/8992/19 і від 23 травня 2019 року у справі № 520/3784/19 та від 31 жовтня 2019 року у справі № 520/9717/19;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №520/5165/19 та від 28 грудня 2019 року у справі № 520/8992/19 і від 23 травня 2019 року у справі № 520/3784/19 та від 31 жовтня 2019 року у справі № 520/9717/19 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649. .
Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №520/5165/19 та від 28 грудня 2019 року у справі № 520/8992/19 і від 23 травня 2019 року у справі № 520/3784/19 та від 31 жовтня 2019 року у справі № 520/9717/19, які набрали законної сили, до цього часу не виконані в частині виплати пенсії, із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649. Враховуючи, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, позивач просив зобов'язати виплатити за вказаними рішеннями суду залишок нарахованої заборгованості пенсії.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 520/9717/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов, Код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку про ведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 520/3784/19.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 520/5165/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (буд. №2, просп. Незалежності, м.Ізюм Харківської області, 64309) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 18.07.2012 р. №3567/13-02, де сума боргу складає 50013 грн. 02 коп.
Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2012 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 18.07.2012 року №3567/13-02, де сума боргу складає 50013 грн. 02 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі № 520/8992/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 по справі № 520/8992/19 - скасовано.
Прийнято постанову, якою закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість з виплати пенсії за період 01.11.2011 по 31.07.2012 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та провести індексацію доходу - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості з виплати перерахованої пенсії за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 в розмірі 50013,02 грн. згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/5165/19.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 520/3784/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64309) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 березня 2010 року у справі №2-а-159/10 від повідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 11 бе резня 2010 року у справі №2-а-159/10.
Тобто, порушений позивачем спір вже вирішений по суті у межах справ №520/5165/19, № 520/8992/19, № 520/3784/19, № 520/9717/19 та фактично у даному випадку позовні вимоги стосуються саме неналежного виконання, на думку позивача, судових рішень у вищевказаних справах.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).
Проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання інших судових рішень у справах №520/5165/19, № 520/8992/19, № 520/3784/19, № 520/9717/19.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог статей 5 та 383 КАС України, з метою дотримання принципу верховенства права та дотримання процесуальних гарантій захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку про те, що належною процедурою розгляду заявлених вимог ОСОБА_1 є їх розгляд у порядку статті 382, 383 КАС України судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд звертає увагу позивача, що він має право звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішень суду у справах №520/5165/19, № 520/8992/19, № 520/3784/19, № 520/9717/19 в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов, Код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу його право звернутися до Харківського окружного адміністративного суду із заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішень суду у справах №520/5165/19, № 520/8992/19, № 520/3784/19, № 520/9717/19 в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Г. Котеньов