про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2020 року м. Рівне№460/7876/20
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
про зобов'язання вчинення певних дій,
та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної пенсії на підставі зробленого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахунку у сумі 18130,75 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктами 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Всупереч зазначеним нормам у позовній заяві позивачем не зазначено викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод, інтересів позивача.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява та долучені до неї матеріали свідчать, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив дві позовні вимоги, які фактично є однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102 гривні.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, складає 840,80 грн.
Однак, до вказаної позовної заяви позивачем не додано ні документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, ні документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно, у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в зв'язку з порушенням його прав як учасника бойових дій.
З цього приводу суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед цього переліку немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо зобов'язання вчинення певних дій, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності щодо перерахунку пенсії.
Разом з тим, із змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної пенсії.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача вчинення дій, які не стосуються порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни, в тому числі учасників бойових дій.
З огляду на наведене, суд вважає, що положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" застосовується лише у справах, пов'язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їхнього статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі вказаної норми та за подання даного позову до суду йому належало сплатити судовий збір в порядку та розмірі, встановлені Законом України "Про судовий збір", а саме в розмірі 840,80 грн.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, в ухвалі від 06.05.2020 по справі №9901/70/20 та в ухвалі від 22.01.2020 по справі №9901/393/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової позовної заяви у якій зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод, інтересів позивача, а також подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ( вул.Короленка,7,м.Рівне,33028 ) про зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя В.В. Щербаков