02 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4674/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
27 серпня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач, КДКА Полтавської області) про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 02.07.2020 про відмову у порушенні дисциплінарної справи та про зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що адвокатом ОСОБА_2 при виконанні доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області допущено порушення прав позивача, Правил адвокатської етики, Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача зі скаргою про притягнення адвоката ОСОБА_2 до відповідальності, за результатами розгляду якої Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області прийнято рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи від 02.07.2020. Позивач вважає вказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 02.07.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем, на його думку, не перевірені належним чином обставини, викладені у скарзі. Зазначає, що адвокат ОСОБА_2 не надав позивачу кваліфіковану та якісну правову допомогу, з позивачем адвокат ОСОБА_2 не спілкувався, адвокат не підтримував позивача у ході судового засідання у суді. Позивач стверджує, що самостійно здійснював захист своїх прав та інтересів, а позитивний результат за результатами розгляду його скарги на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2020 отримано без участі адвоката ОСОБА_2
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року клопотання позивача про звільнення від оплати судових витрат задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від оплати судових витрат у справі №440/467420. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у справі №440/4674/20. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4674/20. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . У задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено. Доручено Полтавському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити здійснення представництва інтересів довічно засудженого ОСОБА_1 шляхом призначення адвоката. Витребувано від відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області докази /а.с. 20-27/.
17 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 40-41/, у якому представник відповідача КДКА Полтавської області просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що надаючи правову допомогу ОСОБА_1 , адвокат ОСОБА_2 здійснив необхідні дії, передбачені Стандартами, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5, оскільки 08.04.2020 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області (на підставі ухвали судді Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М. від 08.04.2020) адвокату ОСОБА_2 видано доручення за №016-0000958 та призначено для надання вторинної правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_1 . Пояснює, що 10.04.2020 на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду про призначення справи до розгляду адвокат прибув до Полтавського апеляційного суду для участі у судовому засіданні, яке, як виявилося, відбувалось у режимі відеоконференції. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2020 судом відкладено з огляду на клопотання ОСОБА_1 про необхідність узгодження правової позиції з адвокатом. 13.04.2020 адвокат ОСОБА_2 прибув до державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» для проведення конференційної зустрічі та узгодження правової позиції з ОСОБА_1 , який не забажав зустрітися з адвокатом, що унеможливило узгодження правової позиції та відповідно складання протоколу. Відповідач зазначає, що твердження ОСОБА_1 про те, що адвокат матеріалами справи не цікавився, не відповідає фактичним обставинам та спростовуються належними доказами.
02 жовтня 2020 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у яких останній просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення /а.с. 72-73/, посилаючись на те, що оскаржене рішення є законним та прийнято з урахуванням всіх обставин справи. Вказує, що при наданні правових послуг позивачу адвокат не був наділений повноваженнями захисника, оскільки позивач не мав статусу підозрюваного чи обвинувачувального, а мав статус заявника. Тому твердження позивача про те, що адвокат мав підписати з ним протокол узгодження правових питань є надуманим. Зазначає, що ознайомився з ухвалою слідчого судді від 11.03.2020 у провадженні №1-кс/554/3312/2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та 10.04.2020 ознайомився з матеріалами провадження та з'ясував, що пропуску процесуального строку не було. Вказує, що оскільки позиція ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали слідчого судді від 11.03.2020 була викладена письмово, потреби в узгодженні правової позиції з клієнтом при конфіденційній зустрічі до судового засідання не було. ОСОБА_1 заявив клопотання про перенесення судового засідання, так як він хотів зустрітися з адвокатом, та 13.04.2020 адвокат ОСОБА_2 прийшов на побачення з ОСОБА_1 та іншими особами до Полтавської ДУ №23, де перебував у слідчій кімнаті 1-2 приблизно 2 години і зустрівся з однією з осіб, на зустріч з якими прийшов. ОСОБА_1 в слідчу кімнату не був доставлений, оскільки за поясненнями вивідного ОСОБА_1 відмовився виходити до слідчої кімнати з мотивів того, що у нього заплановано прогулянку. Адвокат пояснює, що 23.04.2020, перед судовим засіданням мав можливість спілкуватися протягом 40 хв. з ОСОБА_1 в слідчій кімнаті без сторонніх осіб, висловив йому усно своє бачення позиції, а ОСОБА_1 не висловлював незгоди з цією позицією, про бажання подати заяву про відвід суддів адвокату не повідомляв, після відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів не заявляв про відмову від послуг адвоката. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 постановлено ухвалу суду про скасування ухвали слідчого судді. За наведених обставин вважає, що ним надані ОСОБА_1 правові послуги належної якості в межах повноважень, визначених законодавством.
05 жовтня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 76-77/, у якій зазначено, що адвокат ОСОБА_2 13.04.2020 прибув до державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» та відмовився чекати ОСОБА_1 , який у цей час перебував на прогулянці, інших спроб провести конференційну зустріч з ОСОБА_1 до 23.04.2020 адвокат не здійснював. Позивач вказує, що під час судового засідання ОСОБА_1 заявив відвід складу суду, при вирішенні якого адвокат поклався на розсуд суду, тобто обрав нейтральну позицію.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Адвокат ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №566, виданого Радою адвокатів Полтавської області 27.12.2007, що підтверджується відомостями Єдиного реєстру адвокатів України /а.с. 19/.
На підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 08.04.2020 у справі №554/2025/20 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі Ковтуна Д.М. , призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні, у якому підзахисного визнано потерпілим та складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії доручення - ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №11-сс/814/326/20, про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 08.04.2020 №016-0000958 /а.с. 49/.
05.05.2020 до КДКА Полтавської області надійшла скарга гр. ОСОБА_1 від 27.04.2020 (вх. №28/72 від 05.05.2020), у якій заявник просив притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавити його ліцензії надавати правову допомогу за порушення Правил адвокатської етики, Стандартів якості при наданні БВПД, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших норм законодавства /а.с. 43-44/.
05.05.2020 Головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області видано члену дисциплінарної палати Олійнику О.Ю доручення в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /а.с. 45/.
Листом КДКА Полтавської області №102/4-20 від 12.05.2020 адвоката ОСОБА_2 зобов'язано у термін до 25.05.2020 надати письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі та докази на їх спростування /а.с. 46/.
Адвокатом ОСОБА_2 надано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області пояснення від 21.05.2020 з додатками /а.с. 47-52/.
Крім того, відповідачем здійснено письмовий запит начальнику Полтавської установи виконання покарань №23 УДПтСУ в Полтавській області від 05.06.2020 вих. №142/4-20 /а.с. 54/, на який отримано відповідь листом Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" від 18.06.2020 №15/06-2/4623/ДМ-20, яким відповідача повідомлено, що адвокат ОСОБА_2 13.04.2020 дійсно відвідував ОСОБА_1 в державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", перепустка до ДУ "Полтавська УВП (№23)" була оформлена о 09:10 год. /а.с. 55/.
За результатами перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Олійник О.Ю. склав довідку від 01.07.2020, за змістом якої прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатську діяльність", його дії не порушують Правил адвокатської етики. У зв'язку з чим запропонував відмовити у порушенні дисциплінарної справи /а.с. 56-58/.
02.07.2020 скарга ОСОБА_1 розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 та про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) /а.с. 4-10, 59-65/.
Вказане рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 02.07.2020 надіслано відповідачем ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 66-67/.
Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 від 02.07.2020, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 02.07.2020 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , суд дійшов наступних висновків.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон №5076-VI).
Відповідно до приписів статті 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Статтею 25 Закону №5076-VI визначено, що адвокати є суб'єктами безоплатної правової допомоги.
Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу врегульовані Законом України від 2 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" (надалі - Закон № 3460-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Право на безоплатну правову допомогу гарантоване Конституцією України, за змістом статті 59 якої передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У пункті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено наступні права: кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях тлумачить пункт 3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини щодо права обвинуваченого на захист як важливу гарантію справедливого правосуддя, становим елементом якого є також право на безоплатну правову допомогу.
Безоплатна правова допомога, за визначенням Європейського суду, повинна бути дієвою та ефективною. Суд зазначає, що підпункт (с) пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує право на адекватний захист в ході судового розгляду, який здійснюється як особисто, так і за допомогою адвоката; це право посилюється обов'язком з боку держави надати в певних випадках безкоштовну юридичну допомогу. При цьому, Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а їх практичне і ефективне здійснення.
Відповідно до статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу визначені статтею 14 Закону №3460-VI.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб: особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
За приписами статті 15 Закону №3460-VI суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Частиною 1 статті 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Статтею 8 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.
Відповідно до приписів статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Згідно з частиною 2 статті 21 Закону №5076-VI адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Статтею 34 Закону №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до адвоката визначені статтею 35 Закону №5076-VI, відповідно до частини 1 якої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно зі статтею 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Порядок розгляду скарг на дії адвоката передбачений статтями 38, 39 Закону №5076-VI.
Відповідно до приписів частини 2 статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з частиною 3 статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2020 до КДКА Полтавської області надійшла скарга гр. ОСОБА_1 від 27.04.2020 (вх. №28/72 від 05.05.2020), у якій заявник просив притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та позбавити його ліцензії надавати правову допомогу за порушення Правил адвокатської етики, Стандартів якості при наданні БВПД, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших норм законодавства /а.с. 43-44/.
В обґрунтування скарги гр. ОСОБА_1 зазначено, що адвокат ОСОБА_2 не провів зустріч з ОСОБА_1 у строк, встановлений законодавством, відмовився складати правову позицію відповідно до законодавства і не цікавився матеріалами справи та позицією ОСОБА_1 у справі, при заявленні ОСОБА_1 заяви про відвід суддям адвокат поклався на розсуд суду, чим відмовився підтримувати ОСОБА_1 , не виходив з його пріоритетів, діяв усупереч захисту та інтересам ОСОБА_1 , виконуючи вказівку свого начальника Черчатого О.І. , з яким у ОСОБА_1 потенційний конфлікт інтересів, оскільки останній не призначає ОСОБА_1 адвоката на вибір ОСОБА_1 та за рішенням суду.
Судом встановлено, що 05.05.2020 Головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області видано члену дисциплінарної палати Олійнику О.Ю доручення в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /а.с. 45/ та за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Олійник О.Ю. склав довідку, за змістом якої прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатську діяльність", його дії не порушують Правил адвокатської етики. У зв'язку з чим запропонував відмовити у порушенні дисциплінарної справи /а.с. 56-58/.
02.07.2020 скарга ОСОБА_1 розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 та про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) /а.с. 4-10, 59-65/.
Оскаржуване рішення вмотивовано тим, що в діях ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатську діяльність", а його дії не порушують Правил адвокатської етики.
Судом встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.04.2020 у справі №554/2025/20 (номер рішення в ЄДРСР 88733764) доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити ОСОБА_1 адвоката для надання безоплатної правової допомоги. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено до розгляду на 10 квітня 2020 року о 09 год. 30 хв.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, копію якої відповідачем надано до суду, на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 08.04.2020 у справі №554/2025/20 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі Ковтуна Д.М. , призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні, у якому підзахисного визнано потерпілим та складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії доручення - ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №11-сс/814/326/20, про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 08.04.2020 №016-0000958 /а.с. 49/.
Відповідно до пункту 1 Стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 № 4125/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2017 р. за № 1554/31422 (далі - Стандарт від 21.12.2017 № 4125/5), ці Стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами. Ці Стандарти ґрунтуються на принципах верховенства права, законності, незалежності адвокатської діяльності, конфіденційності, уникнення конфлікту інтересів, пріоритету інтересів клієнта, компетентності та добросовісності у виконанні адвокатом своїх професійних обов'язків.
За приписами пункту 3 Загальних стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі вказаного Стандарту не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з'ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з'ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз'яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі якщо клієнт не має можливості самостійно пересуватися (особи з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні.
Основними джерелами інформації для перевірки дотримання вказаного припису стандарту є Протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ______________ р. № ____ (додаток 1) (далі - протокол узгодження правових питань); акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів) (додаток 2) (далі - акт приймання - передавання документів/речей).
Таким чином, станом на 10.04.2020 (дату призначення до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ) не минув строк, встановлений Стандартом від 21.12.2017 № 4125/5, для проведення першого конфіденційного побачення з клієнтом, з'ясування обставин справи, отримання від нього інформації, що має правове значення, ознайомлення з наявними у клієнта документами та з'ясування бажаного для клієнта результату, перебіг якого розпочався з 09.04.2020.
10.04.2020 о 9 год. 30 хв. адвокат ОСОБА_2 прибув до Полтавського апеляційного суду для участі у судовому засіданні та приймав участь у цьому судовому засіданні при розгляді провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2020 про повернення скарги на бездіяльність прокурора Полтавської області, що підтверджується довідкою Полтавського апеляційного суду від 29.04.2020 №554/2025/20/11500/2020 /а.с. 52/.
Проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що 10.04.2020 адвокат ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи.
У ході перевірки адвокат ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 заявив клопотання про перенесення судового засідання, так як він хоче зустрітися з адвокатом та суд прийняв рішення про перенесення судового засідання на іншу дату. Адвокат зазначив, що домовився з ОСОБА_1 про зустріч в слідчих кімнатах Полтавської ДУ №23 на початку наступного тижня /а.с. 47-48/.
13.04.2020, тобто на третій робочий день з дати отримання доручення, з метою проведення конфіденційного побачення з ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 прибув до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" Міністерства юстиції України, де утримується ОСОБА_1 , перепустка до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" була оформлена о 09 год. 10 хв., що підтверджується довідкою Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" від 18.06.2020 №15/06-2/4623/ДМ-20, наданою на письмовий запит відповідача №142/4-20 від 05.06.2020 /а.с. 54-55/.
Позивач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_2 13.04.2020 прибув до Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" та відмовився чекати, оскільки ОСОБА_1 перебував на запланованій прогулянці.
У письмових поясненнях від 21.05.2020 адвокатом ОСОБА_2 повідомлено, що ОСОБА_1 у слідчу кімнату доставлений не був, оскільки як пояснив вивідний, ОСОБА_1 відмовився виходити до слідчої кімнати з мотивів того, що у нього заплановано прогулянку /зворот а.с. 47/.
Отже, адвокатом ОСОБА_2 вжито належних заходів для виконання пункту 3 Загальних стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі Стандарту від 21.12.2017 №4125/5, а саме, адвокат не пізніше семи робочих днів після отримання доручення прибув за місцем утримання ОСОБА_1 з метою конфіденційного побачення з ОСОБА_1 , проте ОСОБА_1 відмовився виходити до адвоката ОСОБА_2 через заплановану прогулянку.
Відтак, суд критично оцінює доводи позивача про порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Стандарту від 21.12.2017 № 4125/5.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.04.2020 у справі № 554/2025/20, номер провадження 11-сс/814/326/20, (номер рішення в ЄДРСР 89005585) відмовлено у задоволенні заяви скаржника ОСОБА_1 про відвід суддів Герасименко В.М. та Гонтар А.А . У зазначеній ухвалі суду вказано, що заслухавши обвинуваченого та його захисника, які підтримали вказану заяву, колегія суддів вважає, що дана заява не підлягає задоволенню.
Отже, за змістом вказаної вище ухвали суду не вбачається та позивачем не надано суду доказів того, що позиція захисника ОСОБА_2 з питання, яке розглядалося (заява про відвід суддів), суперечила позиції ОСОБА_1 з цього питання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.04.2020 у справі № 554/2025/20, номер провадження 11-сс/814/326/20, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 березня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_1 скасовано. Постановлено нову ухвалу і призначити новий судовий розгляд скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора зі стадії відкриття провадження /а.с. 50-51/.
У вказаній ухвалі Полтавського апеляційного суду вказано, що розгляд апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2020 здійснено, зокрема, за участі захисника ОСОБА_2, та вказано, що суд, серед іншого, заслухав доповідь ОСОБА_1 та адвоката в його інтересах - ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що адвокат ОСОБА_2 не підтримував позивача у ході судового засідання у суді та не надав позивачу кваліфіковану та якісну правову допомогу.
Суд зазначає, що поняття "конфлікт інтересів" наведено у п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до приписів статті 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 16 Закону № 3460-VI центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3460-VI фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.
Механізм виплати винагороди, відшкодування витрат, пов'язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги (далі - правова допомога), адвокатам, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №465.
Розмір винагороди адвокатів обчислюється відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. N 465.
Таким чином, оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством України, що виключає залежність адвокатів від директора Регіонального центру.
Отже, твердження про фінансову залежність адвоката ОСОБА_2 від директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Черчатого О.І. є необґрунтованими та не відповідають положенням статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 29 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".
Статтею 70 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Позивачем не надано до КДКА Полтавської області та до суду жодних доказів наявності суперечності між особистими інтересами адвоката ОСОБА_2 та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків чи на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності, а також доказів на підтвердження своїх доводів про те, що адвокат ОСОБА_2 діяв усупереч інтересів ОСОБА_1 та не виконав свій професійний обов'язок.
Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками відповідача про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а його дії не порушують Правил адвокатської етики.
Отже, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставин справи та наведені вище норми законодавства, яками врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 від 02.07.2020 прийнято дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, обґрунтовано та неупереджено.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 02.07.2020 про відмову у порушенні дисциплінарної справи та похідна від них вимога про зобов'язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №566, видане КДКА Полтавської області 27.12.2007) у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Державна установа "Полтавська установа виконання покарань № 23", вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (ідентифікаційний код 22543623, вул. Котляревського, 6, офіс 2, м. Полтава, 36020), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич