Справа № 420/1329/20
02 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_1 про стягнення з відповідача до Державного бюджету України штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25500,00 гривень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року було задоволено адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в повному обсязі та стягнуто з відповідача до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25 500,00 гривень.
Рішення суду набрало законної сили 27.08.2020 року.
22.10.2020 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відстрочення та розстрочення йому виконання рішення суду. В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначив про суттєві зміни у його майновому стані. Так з середини березня 2020 року і на теперішній час, у зв'язку із введенням на загальнодержавному рівні карантину, відповідач позбавлений можливості у повному обсязі здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати належний дохід. Крім того відповідач посилається на те, що на його утриманні знаходиться дочка та двоє її неповнолітніх дітей (які проживають разом з ним), оскільки колишній чоловік доньки аліменти на його онуків не сплачує. Також ФОП ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі №420/7587/19, він з травня 2020 року по квітень 2021 року щомісячно також повинен сплачувати розстрочену суму штрафу у розмірі 4 259,00 грн.
На підставі вищезазначеного виконання рішення суду одразу і в повному обсязі поставить його у скрутне матеріальне становище, а тому відповідач просить суд:
- відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року по справі № 420/1329/20 до квітня 2021 року;
- розстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року по справі №420/1329/20 на 12 календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 2 100,00 грн., починаючи з квітня 2021 року по квітень 2022 року, включно.
Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України питання про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається судом у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У судове засідання, призначене судом на 02.11.2020 року, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Водночас 29.10.2020 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до суду надійшли пояснення на заяву відповідача, в яких позивач зазначив, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Також Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області посилається на те, що для визнання карантину таким, що є форс-мажорною обставиною, необхідним є видача сертифікату торгово-промислової палати.
Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищевикладеного суд вирішив розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані до суду документи, з'ясувавши фактичні обставини та правові підстави, на яких ґрунтується заява відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАСУ).
Положеннями частини 5 ст. 378 КАС України передбачено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 року зазначив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об'єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв'язку із відсутністю у боржника відповідних коштів, у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.
При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст. 72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з тим, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року по справі №420/1329/20 було стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25 500,00 гривень.
Як було встановлено судом видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за КВЕД є - 52.62 «Роздрібна торгівля з лотків та на ринку», місце здійснення діяльності - АДРЕСА_1 .
При цьому на підтвердження обґрунтованості заяви про розстрочення та відстрочення рішення суду відповідачем було надано до суду податкову декларацію платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік, виписки по банківським рахункам, свідоцтво про шлюб його доньки та рішення суду про його розірвання, свідоцтва про народження онуків, довідку про неотримання аліментів, а також квитанції про сплату відповідачем розстроченої суми штрафу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі №420/7587/19.
Крім того, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року №215, від 25 березня 2020 року №239, від 22 квітня 2020 року №291, від 04.05.2020 року №343) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України було установлено з 12 березня до 21 травня 2020 року на усій території України карантин.
Постановою Кабінетів Міністрів України №392 від 20.05.2020 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500) «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року №848, від 13 жовтня 2020 року №956) встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2020 року на території, в тому числі Одеської області, установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Також розпорядженням Одеського міського голови №218 від 15.03.2020 року “Про тимчасове зупинення роботи об'єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19” з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу таких об'єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів: кінотеатрів, театрів, музеїв, галерей, бібліотек та інших культурних і розважальних закладів; дитячих розважальних центрів та клубів, майданчиків, у тому числі спортивних; фітнес-клубів, тренажерних залів, басейнів, спортивних майданчиків та стадіонів; зоопарків, водних парків, парків атракціонів; усіх магазинів, крім продуктових та аптек; торговельно-розважальних центрів; будівельних ринків та інших (крім продуктових); ресторанів, закладів громадського харчування, серед іншого у готелях, барів, клубів, кафе, дискотек, пабів; інших закладів та установ (на розсуд та під особисту відповідальність керівника).
За таких умов суд доходить висновку, що відповідач на час виконання рішення суду у справі №420/1329/20 перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визначеної рішенням суду суми у повному обсязі може значно ускладнити виконання рішення.
Водночас суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює право суду прийняти рішення або про відстрочення або про розстрочення виконання рішення суду. Разом з тим, одночасне застосування таких дій не передбачено процесуальними нормами КАС України.
На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідачем (заявником) наведено існування об'єктивних обставин, які ускладнюють своєчасне виконання судового рішення без його розстрочення, суд вважає за необхідне частково задовольнити подану ФОП ОСОБА_1 заяву та розстрочити відповідачу виконання судового рішення строком на 12 місяців, Встановити йому порядок погашення боргу шляхом здійснення ним щомісячних платежів до 30 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2020 року по жовтень 2021 року у розмірі 2 125,00 грн. (25500,00 грн. :12).
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 166-167, 194, 205, 241, 243, 248, 256, 293, 295, 370, 372, 378 КАС України суд, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі №420/1329/20 - задовольнити частково.
Виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року у справі №420/1329/20 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штрафу за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 25 500,00 гривень розстрочити строком на 12 календарних місяців з моменту винесення ухвали суду, шляхом сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячних платежів до 30 числа кожного місяця у розмірі 2 125,00 грн., починаючи з листопада 2020 року по жовтень 2021 року.
В задоволені іншої частини заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України, з урахуванням положень пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький