Справа № 420/5333/20
02 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 22 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 31 січня 2020 року та зобов'язати виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 31 січня 2020 року
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та з 11 січня 2018 року перебуває у м. Одесі, за період з 01 червня 2018 року по 31 січня 2020 року позивачу не виплачувалась пенсія.
Так, позивач зазначив, що на його звернення щодо розміру заборгованості з виплати пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (Малиновський підрозділ) надано відповідь № 62-29/М-04/8-1500/20 від 24 січня 2020 року, відповідно до якої зазначено, що пенсійна виплата за період з 01.06.2018 року по 31.01.2020 року нарахована та обліковується у Малиновському підрозділі, буде виплачена на підставі окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України згідно з п.п.2 п. 2 постанови КМУ від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365», яка набрала чинності 12 травня 2018 року.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, вважає, що призначення, виплата, припинення пенсійних виплат, у тому числі і внутрішньо переміщеним особам, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо пенсійного забезпечення на рівні з іншими громадянами України, в той час як Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший Закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав припинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону.
Таким чином, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону № 1058-VI, оскільки з 01 червня 2018 року по 01 лютого 2020 року позивачу не виплачено пенсію без прийняття відповідного рішення та за відсутності законодавчо встановлених підстав.
Ухвалою від 06 липня 2020 року після усунення недоліків, що зумовили залишення позову без руху, прийнято справу до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №28002/20 від 20.07.2020 року) та належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що, виплату коштів за минулий час, а саме за період з 1 червня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 36171,08 грн., буде здійснено за наявності забезпечення, на умовах окремого порядку, після прийняття його Кабінетом Міністрів України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив (вхід № ЕП/1219/20 від 22.07.2020 року), відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 28 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 04 жовтня 2020 року.
До суду 16 вересня 2020 року (вхід. № 37148/20) від позивача надійшов уточнюючий адміністративний позов, відповідно до якого позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати заборгованості з виплати пенсії та зобов'язання виплатити заборговану суму пенсії за період з 01.06.2018 року по 01.06.2019 року одночасно, виплату залишку боргу за період до 31.01.2020 року виплачувати щомісячно рівними частинами, шо не перевищують місячного розміру пенсії шляхом переведення коштів ОСОБА_1 на поточний рахунок, посилаючись на те, що невиплата пенсії упродовж 19 місяців є грубим порушенням конституційних прав позивача.
Відповідачем подано відзив на уточнення позовної заяви (вхід. № 39233/20 від 28.09.2020 року), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог, зазначивши, що ГУПФУ в Одеській області не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло на підставі лише норм чинного законодавства України.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 05 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28 жовтня 2020 року на 15 годину 30 хвилин.
Позивач та його представник на судове засідання не з'явився, представник позивача повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка. До суду 28 жовтня 2020 року (вхід. № ЕП/18846/20) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника в порядку письмового провадження.
Представник відповідача на судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка про отримання судової повістки у приміщенні суду. До суду 26 жовтня 2020 року (вхід. №40768/20) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 28 жовтня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд у справі встановив такі факти та обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.8-9).
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення у Малиновському районі міста Одеси від 02 грудня 2019 року №5137-5000240256 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (а.с.12).
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 12.11.2014 року УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі розпорядженням № 11625 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (а.с.42).
Також, матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась д ГУПФУ в Одеській області із заявою № 7535 за призначенням/перерахунком пенсії, в якій просила перерахувати пенсію, подавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.12.2019 року № 5137-5000240256, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.84).
Суд встановив, що 13 січня 2020 року позивач звернулась із заявою до Начальника ГУПФУ в Одеській області, в якій просила нарахувати та виплатити заборгованість пенсії з 01.01.2018 року по теперішній час, пенсійна справа передана з м. Запоріжжя та виплати пенсії у м. Одесі не було (а.с.99).
Листом від 24 січня 2020 року вих. №62-29/М-04/8-1500/20 ГУПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на підставі пенсійної справи та атестату про виплату пенсії по 31.05.2018 року, що надійшли до Малиновського підрозділу 27.12.2019 року, пенсію поновлено з 01.06.2018 року, пенсійна виплата за період з 01.06.2018 року по 31.01.2020 року нарахована та обліковується в Малиновському підрозділі. Пенсія за лютий 2020 року нарахована у відомість на лютий 2020 року.
Також, у листі зазначено, що відповідно до Постанови №637 суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України та на цей час такого порядку не затверджено (а.с.13).
Суд встановив, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області нараховано позивачу заборгованість за червень 2018 року по січень 2020 року у сумі36171, 08 грн., що підтверджено протоколом за період 01.06.2018 року -31.01.2020 року (а.с. 56).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, що мають значення для розгляду та вирішення справи, дослідивши матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно зі ст.ст. 44, 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов'язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.
У квітні 2014 році на території постійного місця проживання позивача, розпочалася антитерористична операція, яка продовжується по сьогодні.
Внаслідок зазначених обставин, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, з матеріалів справи вбачається, що позивач, був змушений покинути своє місце проживання та переселитись до АДРЕСА_2
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.7.1 Порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
У статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідач у відзиві зазначив, що позивач 03.12.2019 року звернулась із заявою про запит пенсійної справи з ГУПФУ в Запорізькій області, до якої додано довідку про взяття на обік внутрішньо переміщеної особи та після отримання пенсійної справи 27.12.2019 року розпорядженням від 08.01.2020 року пенсійну справу позивача було прийнято на облік Головним управлінням.
Згідно з атестату, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Шевченківським ВОГ) Позивачу пенсію виплачено по 31.05.2018 включно. Таким чином нараховано загальний борг в розмірі 36171,08 грн. за період з 01.06.2018 по 31.01.2020, з яких 32059,70 грн. - «відкладена доплата» за період з 01.06.2018 по 30.11.2019 та 4111,38 грн. - «поточна доплата» з дати звернення-01.12.2019 по 31.01.2020 та не виплачено.
Також, відповідач зазначив, що під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Окрім того, відповідач зазначив відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №788) суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України та передбачений вказаною нормою окремий порядок на сьогодні не визначено.
Таким чином, виплату коштів за минулий час, а саме за період з 1 червня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 36171,08 грн., буде здійснено за наявності забезпечення, на умовах окремого порядку, після прийняття його Кабінетом Міністрів України.
Оцінюючи наведені докази, суд виходить із наступного застосування норм матеріального права.
Так, суд зазначає, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення в Малиновському районі міста Одеси від 02.12.2019 року №5137-5000240256 (а.с.87).
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 788), призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідач обґрунтовує відмову у виплаті здійсненого пенсії за минулий період тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.
Однак, така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.
Згідно з ст. ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Тому, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Тому, з огляду на те, що позивачу не було виплачено пенсію за період 01 червня 2018 року по 31 січня 2020 року, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії є обґрунтованими та належать задоволенню.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Позивач просить зобов'язати виплатити заборговану суму пенсії за період з 01.06.2018 року по 01.06.2019 року одночасно, виплату залишку боргу за період до 31.01.2020 року виплачувати щомісячно рівними частинами, шо не перевищують місячного розміру пенсії шляхом переведення коштів ОСОБА_1 на поточний рахунок, тобто встановлюючи певний порядок виплати заборгованості, що є втручанням у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Тому, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача буде висновок суду про задоволення вказаних позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 31.01.2020 року у розмірі 36171,08 грн.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних пов0новажень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 31.01.2020 року в розмірі 36171,08 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 31.01.2020 року в розмірі 36171,08 грн. (тридцять шість тисяч сто сімдесят одна гривня 08 копійок).
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС
Суддя Л.Р. Юхтенко
.