Рішення від 02.11.2020 по справі 420/8240/20

Справа № 420/8240/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку ст 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250008448 від 05.08.2020 р. «Про відмову в призначенні пенсії»;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

05 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного правління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком Список № 2 надавши всі необхідні документи для призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250008448 від 05.08.2020 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, в обґрунтування рішення зазначено, що пільгова довідка № 294 від 25.06.2020, видана ВАТ «Авіакомпанія Одеські авіалінії» підлягає заміні, оскільки в довідці невірно зазначений розділ робочих спеціальностей; також необхідно надати документи щодо проведення атестації робочого місця; пільговий стаж за Списком 2 не можливо визначити згідно наданих документів.

На думку позивача, прийняте рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, порушує права ОСОБА_1 на соціальний захист з наступних підстав.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 передбачались професії 23200000-1753г Робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, виконання яких потребує обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань.

Згідно Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Відповідно до постанови КМУ від 12.08.1993 №637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 починаючи з 12.04.1988 року до 31.03.1996 року він працював інженером бази ЕРТОС із застосуванням УКВ та СВЧ генераторів ВАТ «Авіакомпанія «Одеські авіалінії». Пільговий стаж складає 7 років 11 місяців 18 днів.

Довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху від 06.07.2020 № 21.2.26-638, підтверджено, що позивач з 01.04.1996 по 30.06.2003 працював повний робочий день на посаді інженера зв'язку 2 категорії передавального центра (ПДРЦ. ПДРЛ), а з 01.07.2003 року по теперішній час (та весь робочий час) був зайнятий на роботах з джерелами УКХ, НВЧ - випромінювань.

Загальний стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 складає більше 12 років 6 місяців, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, по досягненню 58 років.

Твердження відповідача щодо не надання підтверджуючих документів стосовно атестації робочого місця є хибними, відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання (в порядку ст. 262 КАС України).

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та копію позову з додатками отримано представником Одеського обласного територіального центру комплексування та соціальної підтримки 16.09.2020 року.

28.09.2020 року за вх. №39341/20 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (за підписом представника А. Клименко) надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами з огляду на наступне.

Рішенням управління №155250008448 від 05.08.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії з огляду на наступне.

Страховий стаж позивача складає 40 років 3 місяці. Пільговий стаж за Списком №2 не можливо визначити за наданими позивачем документами.

Пільгова довідка №294 від 25.06.2020 видана ВАТ «Авіакомпанія Одеські авіалінії» підлягає заміні, оскільки в довідці невірно зазначений розділ робочих спеціальностей згідно Переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №2 (згідно постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994).

Також необхідно надати документи щодо атестації робочого місця.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що мстяться у Списках №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відтак, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Позивач набуде право на пенсію на пільгових умовах після досягнення 60 років.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року адміністративний позов у справі №420/8240/20 залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору за подання адміністративного позову.

20.10.2020 року за вх. №43777/20 представником позивача І.С. Оставненко (за довіреністю) подано заяву про усунення недоліків на виконання ухвали від 08.10.2020 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 ОСОБА_1. - далі), НОМЕР_2 , 05.08.2019 року звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до розписки-повідомлення заяву зареєстровано 05.08.2020 року за №6073, до заяві надані:

військовий квиток №3/35,

диплом про навчання № НОМЕР_3 ,

довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020 року №293, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру,

документи про стаж,

заява про спосіб виплати пенсії, інший документ б/н,

паспорт серії НОМЕР_4 ,

трудова книжка № НОМЕР_5 ,

накази №№15/0, 158, 210,

довідка про стаж 21.2.26-638.

В розділі розписки «Документи, яких не достатньо для призначення пенсії» зазначено, що позивачем не надано фотокартку.

05.08.2020 року Управлінням застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Одеській області прийнято Рішення №155250008448 про відмову в призначенні пенсії, в якому, зазначено, що пільгова довідка №294 від 25.06.2020, видана ВАТ «Авіакомпанія Одеські авіалінії» підлягає заміні, оскільки в довідці невірно зазначений розділ робочих спеціальностей згідно Переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №2. Також необхідно надати документи щодо атестації робочого місця. Страховий стаж становить 40 років 3 місяці. Пільговий стаж за Списком №2 не можливо визначити згідно наданих документів. Для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано звернутись до Київського відділу обслуговування громадян а надати додаткові документи підтверджуючи пільгове забезпечення посади робочого, зайнятого на радіолокаційних та радіонавігаційних роботах до 04.11.2020.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У "Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією", опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що "критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття".

Конституція України містить статтю 124 "Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник у зв'язку із прийняттям рішення № 155250008448 від 05.08.2020 р. про відмову в призначенні пенсії.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту -Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За приписами статті 100 Закону №1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Судом доходить висновку, Рішення №155250008448 про відмову в призначенні пенсії прийняте Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, є протиправним з огляду на наступне.

Щодо не надання позивачем документів стосовно атестації робочого місця.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а зазначила, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до вимог Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Тому, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.08.2020 року у справі № 174/234/17(2-а/174/33/2017) (адміністративне провадження № К/9901/46278/18).

У довідці від 25.06.2020 року №294 зазначено, що атестація робочого місця не проводилась.

З урахуванням висновків Верховного Суду зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Щодо невідповідності розділу робочих спеціальностей за Списком №2

Суд зазначає, що на період роботи ОСОБА_1 на посаді радіотехніка, техніка з радіолокацій та радіонавігації діяли:

Список №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СССР від 22 серпня 1956 року №1173 (далі - постанова №1173);

Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 (далі - постанова №162).

Відповідно до постанови №1173 у Списку №2 у розділі ХХХІІІ зазначено професію робочі та інженерно-технічні працівники, зайняті на установках УКВ та УВЧ і на роботах із застосуванням УКВ і УВЧ.

Згідно постанови № 162 у Списку №2 зазначено професії 23200000-1753г робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, виконання яких потребує обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань.

Суд критично ставиться до посилання пенсійного органу в оскаржуваному рішенні, що довідка №294 від 25.06.2020, видана ВАТ «Авіакомпанія Одеські авіалінії» підлягає заміні, оскільки в довідці невірно зазначений розділ робочих спеціальностей згідно Переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №2.

Так, замість розділу ХХХІІІ у довідці №294 зазначений розділ ХХVІІІ, при цьому, що підрозділ 23200000-1753г визначено вірно.

Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Відтак, зазначення невірного розділу робочих спеціальностей є надмірним формалізмом, відповідно є неістотним порушенням.

Щодо надання додаткових документів стосовно підтвердження пільгового забезпечення посади робочого, зайнятого на радіолокаційних та радіонавігаційних роботах.

Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяв громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно п.п. 4.1, 4.2 Порядку №22-1 пенсійний орган перевіряє правильність оформлення заяви та пакет доданих документів на стадії звернення за призначенням пенсії.

Якщо, необхідні документи відсутні у розписці, що видається заявнику зазначаються відсутні документи, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви.

У розписці повідомленні від 05.08.2020 року до заяви зареєстрованої за №6073, в переліку документів недостатніх для призначення пенсії зазначено лише: фотокартка.

Окрім того, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відтак, вище викладені твердження Головного управління не заслуговують на увагу.

Відповідно до записів №№ 9, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20 у трудовій книжці ОСОБА_1 , серія, номер НОМЕР_1 підтверджені періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Довідкою від 06.07.2020 року № 21.2.26-638 Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України підтверджено, що ОСОБА_1 01.04.1996 (наказ № 20/л від 05.04.1996) прийнятий на роботу до Одеського центру обслуговування повітряного руху - філіалу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» за переведенням з Одеського об'єднаного авіазагону та в період з 01.04.1996 по 30.06.2003 працював повний робочий день на посаді інженера зв'язку 2 категорії передавального радіоцентру (ПДРЦ, ПДРЛ), з 01.07.2003 по 31.03.2012 - на посаді провідного інженера з радіонавігації та радіолокації, зв'язку ПДРЦ, ПДРЛ (наказ 261/o від 01.07.2003), з 01.04.2012 по 03.05.2018 - на посаді провідного інженера електрозв'язку ПДРЦ, ПДРЛ (наказ 12/к від 02.04.2012), з 04.05.2018 (наказ 220/о від 04.05.2018) по теперішній час працює на посаді провідного інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв'язку Групи наземного електрозв'язку ЛАЦ, АТС, ЦКП, AFTN. Весь робочий час був зайнятий на роботах з джерелами УКХ, НВЧ - випромінювань (технічне обслуговування та ремонт засобів зв'язку ДВЧ та КХ диапазонів).

Окрім того, суд зазначає наступне.

Електромаrнiтне поле (ЕМП) - особлива форма матерiї, за допомогою якої зiйснюється взаємодiя мiж електрично зарядженими частинками. Воно складається з двох окремих полiв - електричного та магнiтного. Силовi лінії цих полiв взаємно перпендикулярнi. Через електромагнiтне поле передаються всi види електромагнiтного випромiнювання - вiд низькочастотного (радiохвилi) до високочастного (рентгенiвське та гамма-випромiнювання).

Основними фiзичними параметрами електромагнiтного поля є швидкiсть поширення електромагнітної хвилi, довжина хвилi та частота коливань, якi зв'язанi мiж собою спiввiдношенням. Спектр електромагнiтних коливань радiочастот за частотою коливань та довжиною хвилi умовно подiляють на дiапазони. За частотою коливань електромагнiтнi хвилi мають дiапазони низьких (НЧ), середнiх (СЧ), високих (ВЧ), дуже високих (ДВЧ), ультрависоких (УВЧ), надвисоких (НВЧ) та надзвичайно високих частот (НЗВЧ).

Ступiнь опромiнення працiвникiв залежить вiд кiлькостi передатчикiв, їx потужностi, екранування, розмiщення окремих їx блокiв усерединi та поза примiщенням.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.05.2007 року №381 затверджено Правила технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України (далі - Правила).

Застосування даного нормативно-правового акту є релевантним до даних правовідносин, оскільки з 12.04.1988 року позивач був призначений на посаду «инженера бази ЄРТОС» (російською), (українською - інженер бази експлуатації радіотехнічного обладнання та зв'язку).

Ці Правила встановлюють вимоги щодо: організації та виконання робіт з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ) з метою забезпечення польотів повітряних суден (ПС), виконання певних функцій обслуговування повітряного рух (ОПР) і виробничої діяльності підприємств, організацій та установ, діяльність яких здійснюється у галузі ЦА (далі - підприємства ЦА);

персоналу радіотехнічного забезпечення, який організовує та здійснює технічну експлуатацію наземних засобів РТЗ (далі - персонал РТЗ).

Електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводовій, радіо -, оптичній або інших електромагнітних системах.

Відповідно до даних Правил, служба з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку - структурний підрозділ підприємства ЦА, що виконує комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємства ЦА з використанням наземних засобів РТЗ.

Тобто, зазначеним положеннями додатково підтверджується, що, позивач був задіяний на роботах з джерелами УКХ, НВЧ - випромінювань.

Тобто, уточнюючою довідкою підприємства, підтверджено, що позивач в період з 01.04.1996 року по дату звернення з заявою про призначення пенсії зайнятий на роботах з джерелами УКХ, НВЧ - випромінювань, що передбачено Списком №2.

Згідно з п.2 ст.114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

На пільгових умовах право на пенсію мають працівники після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців (п. «б» ст. 13 Закону №1788)

Судом встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 40 років 3 місяці, спеціальний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій - 32 років 2 місяців 22 дні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з урахуванням чинного законодавства п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1,4 ст.90 КАС України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була "неминучою", так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити пенсію - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250008448 від 05.08.2020 р. «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.08.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову:

за квитанцією №ПН від 16.10.2020 року у сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_7

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.

Попередній документ
92558626
Наступний документ
92558628
Інформація про рішення:
№ рішення: 92558627
№ справи: 420/8240/20
Дата рішення: 02.11.2020
Дата публікації: 04.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.11.2020)
Дата надходження: 27.08.2020
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення від 05.08.2020 року
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПОТОЦЬКА Н В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Блінкін Олександр Владленович
представник позивача:
Оставненко Інна Сергіївна