Іменем України
29 жовтня 2020 р. № 400/3303/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.11.2017; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 10.11.2017.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 їй не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 10.11.2017 в Збройних Силах України. Бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації грошового забезпечення є протиправною та не відповідає вимогам законодавства України, оскільки проведення індексації у зв'язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив у письмовому відзиві, що з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян, якими є також військовослужбовці, з 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення КМУ від 20.01.2016 №3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання. Також, відповідно до телеграми Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/2 у зв'язку з внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не нараховували до окремого роз'яснення. Наступне роз'яснення фінансів Міністерства оборони України №248/7939 від 23.11.2018 надійшло вже після чергового збільшення грошового забезпечення з 01.03.2018.
В судовому засіданні 08.09.2020 представник відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві. Позивач у судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні 29.09.2020 представник відповідача підтримав власну позицію, викладену у відзиві. Позивач в судове засідання не з'явився.
Суд розглянув справу 29.10.2020, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 06.10.2010 по 10.11.2017 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у тому числі й на посаді начальника медичної служби-начальника медичного пункту.
10.11.2017 за наказом №246 від 10.11.2017 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не було виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 - 10.11.2017.
23.06.2020 за вих. №12/2 на підставі звернення позивача, військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, відповідно до якої повідомлено, що з січня 2016 року на підставі розпорядження Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/1/2, військовослужбовцям припинена виплата індексації грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу у Міністерства оборони України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Європейський Суд з прав людини (справа "Броньовський проти Польщі" ) вказав, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створювати практичні умови для втілення їх в життя.
У будь-якому випадку в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.11.2017, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позов задовольнити.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_4 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.11.2017.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення в період з 15.10.2016 по 16.10.2018 року.
4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 02.11.2020