30 жовтня 2020 р. Справа № 400/2011/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання рішення, оформленого наказом від 04.05.2020 р. № 8197-СГ протиправним; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, викладене в наказі від 04.05.2020 року № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 , відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти за клопотанням ОСОБА_1 від 02.04.2020 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).
Позовні вимоги обґрунтовано наступним:
З метою реалізації своїх прав на землю, визначених Земельним кодексом України, в частині отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач звернулась до відповідача із клопотанням від 02.04.2020 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки, в якому прошу надати мені дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка). До даного клопотання позивачка додала графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, а також копію свого паспорта - для підтвердження моєї належності до громадян України.
04.05.2020 р., відповідачем було видано наказ № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Підставою для відмови був наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.12.2019 р. № 450 «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції», згідно з яким земельна ділянка, зазначена в доданих до заяви графічних матеріалах, включена до переліку земельних ділянок, які передбачені до передачі у власність учасникам антитерористичної операції у межах норм безоплатної приватизації.
Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладене в наказі від 04.05.2020 р. № 8197-СГ, не відповідає закону тобто є протиправним.
Ухвалою від 29.05.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження.
15.06.2020 року від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на адміністративний позов в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Відзив обґрунтовано наступними доводами:
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» з метою забезпечення учасників антитерористичної операції Державній службі з питань з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування доручено визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
На виконання вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України та витягу з протоколу № 83 засідання Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 року, відповідно до клопотань Відділу Держгеокадастру у Новобузькому районі Миколаївської області від 11.11.2019 року № 2301/416-19 (далі - клопотання) Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області прийнято наказ від 06.12.2019 року № 450 «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції» (далі - наказ).
Відповідно до графічних матеріалів, які є додатком до клопотань, та відповідно до додатку до наказу зазначена у графічних матеріалах доданих Позивачем до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення входить в межі земельної ділянки площею 14,4000 га, кадастровим номером 4824582200:03:000:0801 визначеної для передачі учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Відповідачем було розглянуто клопотання позивача та у строки, передбачені п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, оскільки вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, які передбачені до передачі у власність учасникам антитерористичної операції у межах норм безоплатної приватизації.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач звернулась до відповідача із клопотанням від 02.04.2020 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка). До даного клопотання позивачка додала графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, а також копію свого паспорта - для підтвердження моєї належності до громадян України (у матеріалах справи).
Клопотання від 02.04.2020 року з додатками надіслано на поштову адресу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області рекомендованим поштовим відправленням № 5560101436032, яке згідно інформації офіційного веб-сайта АТ «Укрпошта» вручено 03.04.2020 року.
04.05.2020 року відповідачем було видано наказ № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким позивачці відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Згідно із цим наказом Підставою для відмови був наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.12.2019 року № 450 «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції», згідно з яким земельна ділянка, зазначена в доданих до заяви графічних матеріалах, включена до переліку земельних ділянок, які передбачені до передачі у власність учасникам антитерористичної операції у межах норм безоплатної приватизації.
При цьому, позивач зазначає, що такий наказ було видано на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».
Суд зазначає, що пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р встановлено: Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Із аналізу норм вказаного розпорядження суд приходить до висновку, що воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2, 3 чт. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 18 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Згідно з Наказом Міністерства юстиції України «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» від 12.04.2005 року № 34/5 нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування. Нормативно правові акти підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За такого суд приходить до висновку, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р не є нормативним або нормативно-правовим актом, а відтак не може встановлювати, змінювати, припиняти норм права, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Здебільшого наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.12.2019 року № 450 «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції» не є нормативно-правовим актом, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, підстави відмови позивачу в частині отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є необґрунтованими, отже наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04.05.2020 року № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» вбачається протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
На підставі ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, тобто територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.
Відповідач є органом державної влади до компетенції якого належить надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на яку претендує позивач.
Позивачем дотримано вимоги Земельного кодексу України під час звернення до відповідача із вищевказаним клопотанням.
Відповідачем порушено вимоги Земельного кодексу України стосовно забезпечення права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки шляхом видання наказу від 04.05.2020 року № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» у порядку не передбаченому чинним законодавством України, зокрема, з підстав не передбачених чинним законодавством України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадасту у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) - задовольни.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, викладене в наказі від 04.05.2020 року № 8197-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_1 , відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) прийняти за клопотанням ОСОБА_1 від 02.04.2020 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадасту у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.
Суддя О.В. Малих